100 днів: від кризового менеджменту до системного розвитку, - Олексій Резніков

100 днів — це час, який традиційно надається новій команді на закріплення курсу своєї роботи, деталізацію планів і демонстрацію початкових результатів.

Для об’єктивного оцінювання того, що вже зроблено в Міністерстві оборони, пропоную всім зацікавленим звернутися до моїх виступів у Верховній Раді України під час призначення (4 листопада) та під час години уряду 3 грудня. Тоді було виголошено основні підходи. Їх можна взяти як базу для порівняння.

За 100 днів нам вдалося:

• Ефективно виконати бюджет 2021 року.

• Рівень виконання — 99,7 %. Хоча ви пам’ятаєте, які були прогнози в листопаді.

• Забезпечити фінансування Державного оборонного замовлення.

• Рівень виконання — 99,75 %. Станом на 1 грудня було 85 %.

Ми закрили поточні потреби та інвестували в низку перспективних вітчизняних розробок, які забезпечать стратегічні переваги нашої армії через 2-3 роки.

• На самому фініші бюджетного процесу вдалося додати до бюджету Міноборони на 2022 рік 2,5 млрд грн.

• Сьогодні ми маємо найбільший бюджет оборони за всі роки Незалежності — понад 133 млрд грн.

• У тому числі — 29 млрд на озброєння й техніку.

За рахунок згаданих 2,5 млрд ми вже почали реалізацію програми поступового підвищення грошового забезпечення в армії. Вже підвищено виплати військовим медикам, льотчикам, є рішення щодо снайперів, на фініші рішення щодо ССО тощо. І це лише перші кроки. Пропозиції Міноборони щодо необхідності додаткового виділення у 2022 році 11,8 млрд грн, які планується спрямувати на підвищення виплат військовим та першочергові потреби, вже передані народним депутатам і зареєстровані як проєкт зміни до Державного бюджету України на 2022 рік.

• Ми відновили ритмічну роботу з Комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Хочу подякувати голові Комітету Олександру Завітневичу та членам Комітету з усіх фракцій та груп за співпрацю і підтримку. Спектр результатів уже досить широкий.

• Вже затверджено відкриту частину річного та трирічного плану оборонних закупівель Міністерства.

Щодо закритої частини триває інтенсивна робота, яка загалом є безпрецедентною. Комітет завершив свою частину 10 лютого. Тепер РНБО та уряд.

• У грудні було оперативно та вчасно проведено акт Верховної Ради щодо затвердження рішення Президента України про надання дозволу на доступ іноземних підрозділів для участі в навчаннях.

• У січні ратифіковано угоду з Великою Британією в інтересах Військово-Морських Сил України та інше.

• Ми забезпечили повну синергію у взаємодії з Генеральним штабом. Дуже тісно працюємо з Головнокомандувачем Збройних Сил України генерал-лейтенантом Валерієм Залужним, його заступником генерал-лейтенантом Євгеном Мойсюком, начальником Генерального Штабу генерал-лейтенантом Сергієм Шапталою та їхніми колегами.

• Ми спільно неодноразово відвідували наших хлопців та дівчат у зоні ООС, спостерігали за навчаннями тощо.

• У разі потреби я на прямому зв’язку з командувачами видів, родів і сил Збройних Сил України.

• Міністерство й армія починають діяти як єдиний організм з чітким розумінням спільних цілей.

• Ми вибудовуємо синергію з Міністерством стратегічних галузей промисловості. Тут крок отримання наочних результатів довший, адже є плани, виробничі цикли тощо. Ми все побачимо за підсумками року.

• Суттєво активізовано нашу військову дипломатію. Ми робимо наші пропозиції максимально обґрунтованими та прозорими для партнерів. Пояснюємо логіку наших власних дій і наших запитів. І це працює.

Під час закордонних візитів та приймаючи високих гостей у Києві, я провів особисті зустрічі з міністром оборони США Ллойдом Остіном ІІІ, міністром оборони Великої Британії Беном Воллесом, міністром оборони Ізраїлю Бені Ганцем, міністром оборони Литви Арвідасом Анушаускасом, міністром оборони Швеції Петером Гультквістом, міністеркою оборони Данії Тріне Брамсен, міністром оборони Угорщини Тібором Бенкьо, міністеркою оборони Канади Анітою Ананд, міністром оборони Туреччини Хулусі Акаром.

• Я мав телефонну розмову з польським колегою Марушом Блащаком. Ми листуємось, вже домовились про телефонну розмову й особисту зустріч з міністеркою оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт.

• Ми підтримуємо постійний контакт з усіма, з ким спілкувались.

• Мав низку зустрічей з делегаціями американських конгресменів та сенаторів, депутатами Європарламенту. Відбулась безпрецедентна зустріч із представниками понад 30 провідних компаній американського ОПК.

• Результатом уже стало підписання низки важливих документів, наприклад, зі Швецією, з Туреччиною, відпрацьовано весь процес щодо кредитної угоди з Великою Британією тощо.

• Також зараз усі можуть спостерігати за регулярним надходженням військової допомоги. За місяць отримано понад 1500 тонн сучасної зброї та боєприпасів. І буде набагато більше. На цей результат працював Президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, наші дипломати на чолі з Дмитром Кулебою. Міноборони зробило свою частину роботи. Зокрема, ми вже отримали частину речей, про які починали розмову в листопаді під час мого візиту до Вашингтона та під час діалогу з британськими колегами. Невдовзі надійде обладнання, про яке Україна раніше тільки мріяла. І ми не плануємо збавляти темпу.

• Ми розпочали цифрову трансформацію з кількох напрямків.

• У сфері управління Збройними Силами — зрушено й набирає темп процес упровадження автоматизованих систем управління військами (АСУ). У тому числі — стратегічного рівня.

• У сфері цифровізації послуг — спільно з Мінцифрою розгортаються автоматизовані робочі місця (АРМ), тестується система, яка дозволить дистанційно змінювати місце реєстрації без відвідування колишнього військкомату. Також ми запустили пілотний проєкт перетворення колишніх військкоматів на сучасні «МілітаріЦНАПи» і комфортні рекрутингові центри.

• У сфері управління активами Міністерства — розпочато створення ГІС, де поступово будуть відображені всі активи: земля, споруди, права. Спільно з Держгеокадастром ми вже об’єднали зусилля, щоб впорядкувати землі оборони, забезпечити їх захист і прозоре використання.

• Я вже надав доручення, які запускають комплексну реформу управління активами Міністерства оборони. Серед перших кроків — перетворення Головного управління майна та ресурсів, яке стало непрозорим монстром, на систему прозорих структур із чіткими функціями, які займатимуться політиками у сфері будівництва, корпоративних прав, процедур використання земель оборони тощо.

• Міністерство вже розробило прозору модель використання земель оборони. Проєкт відповідного порядку, наявність якого давно передбачена законом, найближчим часом буде поданий до Кабінету Міністрів України. Більше ніякої «тіні».

• Набирають обертів «юридичні війська», як я їх називаю.

• Тільки за січень вони повернули до сфери управління Міністерства 3117 га земель оборони.

• Крім цього, як я і обіцяв, розпочато комплексну перевірку роботи Міноборони фахівцями Держаудитслужби.

• На практиці втілюється принцип нульової толерантності до корупції. Звертаюся до представників бізнесу та всіх, до кого можуть прийти різноманітні «ходоки» із пропозиціями щось «вирішити» у Міноборони. Прошу повідомляти Міністерство про цих «дітей лейтенанта Шмідта» та спрямовувати відповідні заяви до правоохоронних органів.

• Ми вже розробили алгоритми розв’язання деяких непростих завдань, що перебувають у суспільному фокусі.

•Наприклад, вже запущено процес, який має на меті стрімке поповнення запасу бронежилетів та шоломів великими партіями. У рамках цього процесу ми прагнемо перейти на вищий клас захисту — 4-й за стандартами НАТО. Буде скомбіновано три види джерел бронезахисту. По-перше, це допомога від партнерів. І з цього треку вже відбулись поставки. Подруге, ми закупимо сертифіковані зразки захисту на міжнародних майданчиках. По-третє, вдосконалено технічне завдання для українських виробників, щоб вітчизняні засоби відповідали найкращим стандартам. Виробники зможуть підготуватися до цих вимог і взяти участь у тендерах. Ми зацікавлені у живій конкуренції, монополізм виключений.

• Ми робимо необхідні кроки з демонополізації послуг харчування. Цей процес іде непросто, але передбачувано. Бенефіціари діючих схем використовують відому тактику гальмування тендерів через оскарження в судах. Це буде складний шлях, але ми його пройдемо.

• Ми розробили низку правових формул, які дозволять збудувати арсенали для армії. Це так само дуже непростий процес, бо залучені великі гроші, опір страшенний, але ми рухаємось. Загалом я сповідую підхід, що треба ухвалювати рішення, хоч якими б складними вони були, а не ухилятися від відповідальності.

• Є ще значна кількість процесів, які запущені. Скажімо, демілітаризація посад, які не потребують військової кваліфікації.

• Зараз ми сфокусовані на реалізації закону про основи національного спротиву, зокрема в частині розгортання Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Штат мирного часу вже укомплектовано на понад 60 %, в березні почнеться системна робота з формування штату особливого періоду у 130 тис. осіб. Паралельно ССО виконують свої завдання щодо формування руху опору. У цей момент ми поступово переходимо на інший етап: від стадії кризового, я б назвав «пожежного», менеджменту до стратегічного розвитку. Я вже презентував Президенту України основні позиції плану нашої роботи на 2022 рік, який є частиною комплексу заходів, розрахованих на 4 роки наперед.

Торік виникли нові загрози. Росія здійснила аншлюс Білорусі й уже вдруге стягує значну кількість військ навколо кордону України. Відкрито погрожує ескалацією. Оскільки такий спосіб тиску вже застосовано, маємо виходити з того, що його ймовірність існуватиме завжди. Кремль може відвести війська, потім знову їх стягнути чи розмістити на постійній основі навколо наших кордонів.

Маємо діяти, сприймаючи цю загрозу як постійну. І маємо бути готові в будь-який момент дати відсіч. Саме ця готовність здатна відвернути негативні сценарії. Сьогодні ми отримуємо безпрецедентну допомогу від партнерів. Але, формуючи системну відповідь на загрози, ми повинні спиратися на дві складові — український народ і українську економіку. Саме це є джерелом нашої безпеки.

Команда

Перед тим, як сказати, що ми збираємось робити, кілька слів про те, якщо можна так висловитися, ким і чим ми будемо діяти.

За 100 днів сформовано кістяк команди, яка буде створювати й утілювати політики у сфері оборони під моїм керівництвом.

Для мене честь, що в команді на посаді першого заступника є Іван Степанович Руснак. Це не просто величезний досвід, це справжня мудрість і стратегічне бачення, яке дуже потрібне у складний для країни час. Я високо ціную можливість працювати разом.

За міжнародний напрям відповідає Олександр Поліщук. Генерал, військовий дипломат, з яким ми добре знайомі з часів спільної роботи в ТКГ.

Інформаційний фронт тримає Ганна Маляр. Зараз це чи не найгостріша ділянка протиборства.

Надважливий напрям — забезпечення озброєнням і технікою — очолив Володимир Гаврилов. Генерал. З величезним і успішним досвідом роботи військовим аташе у країнах — стратегічних партнерах.

Напрям, де треба багато що змінити, добудувати, знайти, виправити, а саме — забезпечення армії, логістика, управління активами — очолює В’ячеслав Шаповалов.

Саме йому чи не найбільше допомагатимуть «юридичні війська» на чолі з моїм радником Сергієм Лапутьком.

За комплекс завдань з цифрової трансформації у сфері оборони відповідає Олег Гайдук. Має багатий управлінський досвід і зайвих представлень не потребує.

«Цифровий» напрям, через зростання важливості кіберсфери у контексті оборони, як мій радник посилить унікальний фахівець — Максим Літвінов. У стінах Міноборони є фаховий візаві для кіберспільноти.

Зі структурних новацій. Бюджет Міноборони — майже 5 млрд доларів. І він зростатиме. Ним треба ефективно управляти. Це потребує відповідних інструментів аналізу, планування, які потрібно створити й налаштувати. Я вирішив виокремити функціональну вертикаль, яка займатиметься управлінням фінансами Міністерства та здійснюватиме контроль. Цю нову вертикаль очолив Ростислав Замлинський.

Організаційну стрункість усіх процесів і виконавчу дисципліну в Міноборони тримає державний секретар Костянтин Ващенко.

У своїй роботі я продовжую спиратися на групу моїх надійних радників і помічників, з якими я працюю вже не один рік.

Наразі у процесі перебуває формування вертикалі, яка відповідатиме за кадрову політику. Наша команда ще посилиться.

Ми переходимо до посилення на рівні керівників підрозділів, зміцнення проєктних команд, які повинні забезпечити Міноборони нову якість роботи.

І досягти мети, яку я поставив — перетворити оборонне відомство на одну з найкращих корпорацій України.

Основні плани на 2022 рік:

Тепер щодо конкретних напрямів роботи на 2022 рік. Вони збудовані на основі 5 стратегічних цілей розвитку сил оборони, визначених у Стратегічному оборонному бюлетені.

Перша ціль — це забезпечення ефективного оборонного менеджменту. Цей напрям охоплюватиме:

• упровадження нової структури Міністерства. Зокрема, формування згаданих вертикалей управління ресурсами та людським потенціалом у порядкуванні окремих заступників міністра, створення окремого підрозділу з наближення до НАТО, створення внутрішньої системи безпеки та інше;

• формування відповідно до рекомендацій стратегічних радників горизонтальних систем взаємодії — комітетів за принципами НАТО;

• комітети матимуть у своєму складі представників Міноборони, Збройних Сил, народних депутатів, інших фахівців, які необхідні для підготовки якісних рішень;

• синхронізацію структур МОУ та ЗСУ;

• комплексний аудит діяльності МОУ силами Держаудиту, Рахункової палати та міжвідомчої робочої групи відповідно до протокольного рішення РНБО;

• інвентаризацію, автоматизацію обліку активів МОУ та ЗСУ, перехід обліку активів до режиму «реального часу»;

• концентрацію ресурсів на пускових об’єктах, мета яких — підвищення обороноздатності;

• перехід на планування виключно в режимі формування державних цільових програм з одночасним забезпеченням бюджетного фінансування Міноборони на рівні не нижче ніж 3 % ВВП;

• створення та запуск централізованої закупівельної організації на кшталт NSPA з прозорими принципами та процедурами. В особливому фокусі перебуває цифрова трансформація сектору оборони, зокрема:

• прийняття на озброєння систем АСУ стратегічного й тактичного рівня;

• розроблення, впровадження та масштабування систем управління ресурсами на основі моделі ERP.

Друга ціль — це формування якісного людського капіталу.

Зокрема, забезпечення переходу до професійної армії та створення необхідного резерву. Цей блок охоплюватиме:

• поступове підняття мінімального грошового забезпечення до двократного мінімального рівня заробітної плати протягом 2022 року;

• створення підвищеної системи мотивації для тих, хто укладатиме довгострокові контракти з 1 січня 2023 року;

• розроблення та ухвалення нового закону про грошове забезпечення військовослужбовців, який буде чітко прив’язаний до системи навчання та розвитку особистості;

• впровадження прозорої системи управління військовою кар’єрою, зокрема впровадження системи рейтингового просування по кар’єрному треку;

• впровадження системи «розвивайся або йди»;

• запуск принципово нової накопичувальної системи забезпечення житлом;

• спрямування всіх внутрішніх ресурсів (інвестиційне будівництво, договори обміну тощо) на забезпечення службовим житлом з одночасним переглядом стандартів будівництва гуртожитків та покращених гуртожитків для солдатів-контрактників;

• упровадження моделі інтенсивної військової підготовки (3-4 місяці) для скасування призову з 1 січня 2024 року.

Третя ціль. Забезпечення високого рівня боєздатності за рахунок переозброєння та розвитку військової техніки, охоплюватиме:

• упровадження системи трирічного плану закупівель;

• відкриття частини оборонних закупівель з метою формування конкурентного ринку та залучення міжнародного капіталу;

• уточнення повноважень Міністерства оборони та профільного Комітету Верховної Ради України у процесі ухвалення рішень щодо цін та номенклатури, створення процедури екстрених закупівель;

• проведення комплексної перевірки всіх дослідноконструкторських робіт (ДКР), закриття всіх неефективних ДКР, забезпечення концентрації ресурсів на визначених ДКР (передусім РЕБ, автоматизація та роботизація) тощо;

• затвердження Державної цільової оборонної програми розвитку озброєнь і військової техніки на період до 2026 року;

• затвердження Державної програми розвитку Збройних Сил України на період до 2026 року;

• затвердження Державної цільової програми розвитку ракетного озброєння на період до 2031 року;

• системний розвиток спроможностей ВМСУ;

• створення ефективної системи ППО/ПРО;

• розвиток компоненти БПЛА за рахунок закупівлі іноземних та інвестицій у виробництво вітчизняних систем;

• проведення відбору уніфікованої платформи вантажного автомобіля з подальшою локалізацією виробництва на території України;

• проведення відбору уніфікованої платформи легкого автомобіля підвищеної прохідності як основного легкого автомобіля;

• активізацію міжнародного військово-технічного співробітництва.

Стратегічна ціль 4 — це вдосконалення військової інфраструктури, логістики, резервів тощо.

Перший етап за цим напрямом — будівництво 2 військових баз (у Маріуполі та Береговому на Закарпатті) та 2 військово-морських баз — у Бердянську та Очакові, розвиток інфраструктури закладів охорони здоров’я ЗСУ, розв’язання проблеми арсеналів та інше.

Нині ми отримали додатковий імпульс, який, з одного боку, стосується розгортання Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Це 176 військових частин у 155 локаціях. Ця робота триває цілодобово.

З іншого боку, це системна ініціатива Президента України Володимира Зеленського протягом чотирьох років збільшити чисельність Збройних Сил на 100 тис. осіб, яка має бути реалізована через ухвалення відповідного закону Верховною Радою України. Ми будемо готові розпочати практичну роботу негайно після відповідних рішень парламенту та уряду.

П’ята стратегічна ціль — інтеграція оперативних (бойових та спеціальних) спроможностей сил оборони, досягнення фактичного рівня відповідності до вимог НАТО. Вона охоплюватиме:

• набуття здатності діяти непередбачувано, інноваційно та асиметрично для нівелювання чисельної та технологічної переваги противника;

• нарощування спроможностей Сил спеціальних операцій та руху опору, Сил територіальної оборони ЗСУ, Державної спеціальної служби транспорту, прихованого управління військами (силами);

• удосконалення доктринальних документів щодо підготовки та застосування сил і засобів;

• запровадження визначених стандартів НАТО;

• розвиток тренувальних місій держав — членів НАТО у сфері підготовки сил оборони.

Ми розглядаємо цей план як фундамент і як стартовий етап перетворень, які за 5-7 років мають забезпечити Україні якісно вищі спроможності у сфері оборони. Щоб наша держава з опорою на свій народ і свою економіку могла дати відсіч будь-якому агресору.

Проілюструю на прикладі Указу Президента від 1 лютого. Ми з командою сприймаємо його як свідчення підтримки нашого бачення реформ сектору оборони з горизонтом дій на 4 роки для розв’язання тих завдань, які визначає Президент. Це само собою є результатом. Але ми сприймаємо це як кредит довіри й шанс для країни, який треба реалізувати. Цей Указ концентрує зусилля парламенту, уряду, Міністерства оборони на підготовці та реалізації рішень, які забезпечать:

• підвищення протягом 2022 року мінімального грошового забезпечення у Збройних Силах на 40 % (з приблизно 10 тис. грн до мінімум 14,4 тис. грн). З відповідними коефіцієнтами за тарифною сіткою;

• мінімальне грошове забезпечення за довгостроковими контрактами на рівні від 21,5 тис. грн (близько $ 750) протягом 2023 року;

• збільшення бюджету Міністерства оборони з 1 січня 2023 року до мінімум 3 % ВВП, орієнтовно на 40-43 млрд грн.

Тобто на третину від показників затвердженого у 2021 році. Остаточна цифра залежатиме від показників ВВП.

В оборонного сектору буде більше можливостей. Протягом року ми повинні максимально оптимізувати всі процеси, позбутися того, що гальмує. Запустити кадрову реформу. Запустити процес ліквідації черги на квартири. Перейти до моделі всеохопної оборони. Надати поштовх нашому ОПК.

Щоб армія стала драйвером модернізації всієї країни.

Впевнений, що за такого підходу нам буде простіше залучати допомогу на пріоритетні напрями й формувати союзи.

Україна стане донором безпеки для всієї Європи. Це вже багато хто розуміє.

Отже, план сформовано, завдання визначені. Я не даватиму прогнозів і обіцянок.

Краще звітуватиму результатами.

Олексій Резніков,

Міністр оборони України