Виступ Міністра оборони України Олексія Резнікова на годині запитань до Уряду

18 лютого 2022, 09:31 | ID: 66546
Виступ Міністра оборони України Олексія Резнікова на годині запитань до Уряду Виступ Міністра оборони України Олексія Резнікова на годині запитань до Уряду

Шановний пане Голово!

Шановний пане Прем’єр-міністре і члени Уряду!

Шановні народні депутати!

Оскільки щільність подій зараз дуже висока, хочу звернути вашу увагу на загальний контекст того, що відбувається, а також на основні виклики.

Почну з ситуації в зоні Операції об’єднаних сил.

Що потрібно розуміти?

Вчора були зафіксовані аномальні події, які помітно відрізняються від того, що відбувалося з початку року. Наше завдання — приборкати цю аномалію, щоб вона не стала прологом до ескалації.

З 1 січня по 16 лютого включно на лінії дотику в Донецькій та Луганській областях з боку тимчасово окупованих Росією територій було зафіксовано 107 обстрілів позицій наших воїнів і 4 обстріли населених пунктів. В тому числі — 22 рази з забороненої мінськими домовленостями зброї.

Зазвичай фіксувалося 2-5 порушень на добу.

При чому були періоди по кілька днів, коли не фіксувалося жодного обстрілу.

Натомість за минулу добу, 17 лютого, ворог здійснив 60 обстрілів, з яких 43 — із забороненої зброї, застосовував ствольну артилерію та міномети різних калібрів, гранатомети, стріляв з танків і ПТРК.

Обстріли розпочалися близької 5:00 ранку і з перервами тривали до 14:00. Потім був сплеск після 22:00.

Вони відбувалися майже во всій лінії дотику — від Станиці Луганської до Широкиного. Загалом російські та підконтрольні Росії незаконні збройні формування вели вогонь в районі 30 українських населених пунктів.

Звертаю увагу на характер цих обстрілів.

Близько 9:00 один зі снарядів потрапив у будівлю дитячого садка у Станиці Луганській, де в той момент знаходилось 20 дітей і 18 співробітників. Діти на щастя не постраждали, 3 співробітника отримали контузії.

Близько 9:50 під час обстрілу селища Мар’їнка на Донеччині снаряд впав поряд з автобусною зупинкою, яка розташована поблизу школи. Дві особи поранені.

Близько 10:30 під час обстрілу селища Врубівка біля Попасної на Луганщині снаряд впав на подвір’я Врубівського ліцею. На момент обстрілу в ліцеї знаходилось 30 учнів та 14 осіб персоналу. Дивом ніхто не постраждав. Але діти і педагоги були змушені ховатись у підвалі, бо обстріл тривав.

У Врубівці постраждало 10 житлових будинків. У Новозванівці, яка також біля Попасної, зруйновано житловий будинок. Там проживала родина з 4 осіб, в тому числі літня жінка та дитина. Просто пощастило, що їх не було вдома.

Загалом десятки житлових будинків залишились без світла та газу.

Вчора внаслідок дій ворога було поранено трьох наших бійців і ще один отримав бойову травму.

Але, як ви бачите, російське командування спрямувало сильний удар проти навчальних закладів і житла.

Головним об’єктом атаки стало мирне населення. Це військовий злочин і відверта провокація, про ймовірність якої ми неодноразово попереджали, як про можливий сценарій ескалації.

Переконаний, що однією з причин цієї масованої провокації саме вчора було проведення засідання Ради Безпеки ООН, яке було присвячено мінським домовленостям. Це традиційна тактика російського сторони.

Завжди перед засіданнями ТКГ, перед зустрічами у нормандському форматі, перед будь-якими важливими міжнародними подіями, які стосуються російсько-української війни, влаштовуються якісь інциденти, щоб сформувати тло, яке російська сторона вважає вигідним.

Вчора зранку російські пропагандисти активно поширювали фейкову інформацію про обстріл дитячого садочка у Станиці Луганській. Вони вказували, що, начебто, цей садочок знаходиться на тимчасово окупованій території.

Вірогідно, були очікування, що наші війська порушать домовленості і дадуть привід звинуватити Україну в атаках на мирних людей. Але вони вкотре помилилися і їхню брехню вдалося дуже швидко спростувати.

Я хочу подякувати усім нашим бійцям і командирам за витримку.

Україна діяла чітко у межах досягнутих домовленостей і процедур.

По-перше, з залученням СММ ОБСЄ був задіяний координаційний механізм відповідно до Заходів з посилення режиму припиненню вогню, який було, узгоджено 22 липня 2020 року.

По-друге, наша делегація у Тристоронній контактній групі звернулася до координатора ТКГ — ОБСЄ, з ініціативою невідкладного скликання позачергового засідання робочої групи з питань безпеки, а після цього — засідання ТКГ з питань порушень режиму припинення вогню.

Також Міноборони спільно з Міністерством внутрішніх справ за участі колег з інших відомств швидко організували візит групи журналістів, у тому числі — з міжнародних ЗМІ, до Станиці Луганської, щоб вони на власні очі побачили той дитячий садок.

Як наслідок — ворог отримав прямо протилежну картинку, ніж сподівався. Тепер весь світ знатиме, хто руйнує мир на Донбасі.

Станом на 9:00 сьогодні було зафіксовано 20 обстрілів. Ми знову задіяли усі відповідні механізми, щоб зупинити вогонь.

Хочу підкреслити: у ці дні ми постійно стикаємося з провокаціями — обстріли, кібератаки, небезпечні маневри авіації, виведення з ладу мобільного зв’язку.

Наше завдання — не робити того, до чого нас підштовхує Російська Федерація. Наше завдання — давати відсіч, але тримати голову холодною.

Адже провокації не припиняться. Кремль все одного готує обґрунтування для визнання ОРДЛО за сценарієм, відпрацьованим у Грузії. Незалежно від того, чи буде він реалізований. Просто, щоб мати цей варіант на столі.

Вчора близько 21:40 було знову обстріляно Станицю Луганську, ушкоджено газогін і житловий будинок. Обстрілювали Щастя, Попасну, Піски. На території ОРДЛО пізно ввечері і вночі окупаційні адміністрації залякували людей, що Збройні Сили України вже начебто готуються до наступу.

Вкотре наголошую. Україна посилює свою оборону. Але у нас немає намірів вчиняти жодні силові дії стосовно ОРДЛО чи Криму. Жодні. Ми будемо рухатися політико-дипломатичним шляхом. Бо там наші громадяни і ми не будемо піддавати їх небезпеці.

Звертаюся до мешканців Луганська, Донецька, Алчевська, Горлівки, Ясинуватої та інших міст: люди, не бійтеся. Не Україна ваш ворог. А ті, хто начебто хоче вас захистити від України. Не вірте чуткам про якийсь наступ.

При цьому Українська армія готова до будь-якого розвитку подій щодо оборони.

Тепер стосовно ситуації навколо українських кордонів.

По-перше, ми не підтверджуємо заяви російської сторони про відведення військ. Цього не відбувається. Йде переміщення сил та засобів.

По-друге, наразі ми спостерігаємо за підрозділами російських військ, які нараховують близько 129 тис. осіб. Разом з морською та авіаційною компонентою їхня кількість складає близько 149 тис.

Оскільки російські навчання у Білорусі, інших регіонах та на Чорному морі перебувають в активній фазі, основна маса військ вже стягнута. Ми очікуємо, що у найближчі дні буде залучено ще кілька тисяч осіб.

Так само ми очікуємо, що до Чорного моря зайдуть ще три кораблі.

По-третє, одночасно з навчаннями армії, у Росії тривають навчання Росгвардії «Заслон-2022». Цей компонент так само перебуває у полі нашої уваги.

Наша розвідка бачить усі рухи, які можуть становити потенційну загрозу для України. Кожен літак, вертоліт чи танковий підрозділ. Ми на постійному контакті з нашими міжнародними партнерами.

Вкотре наголошую. Зараз можуть озвучуватися різні дати якихось подій і різні сценарії. Усі ці сценарії українська армія прорахувала і готова до них.

Ми у жодному разі не применшуємо загрозу, але ймовірність масштабної ескалації досі оцінюємо як невисоку.

Наші зусилля сконцентровані на тому, щоб максимально підвищити готовність. Скажімо, зараз у різних регіонах тривають навчання Збройних Сил України «Заметіль — 2022». Низку навчань вже провели органи системи МВС. Постійно тренується Служба безпеки України.

Триває розгортання Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

Зараз основне питання — це облаштування локацій у регіонах. Ми працюємо з місцевою владою і органами самоврядування. Низка регіонів і міст вже затвердила свої програми сприяння територіальній обороні.

Я дякую їм за підтримку. Одночасно прошу тих місцевих керівників, які ще вагаються по виділенню і облаштуванню місць дислокації, швидше приймати рішення, адже територіальна оборона — це спільна справа армії та громад.

Стосовно міжнародного виміру.

Наразі ми вже отримали понад 2000 тон допомоги у вигляді сучасної зброї, боєприпасів та засобів бронезахисту. Тільки літаків ми прийняли 31 рейс. І це ще далеко не кінець.

Минулого разу я говорив про Javelins та NLAWs. Зараз у нас вже є Stingers. Усі зразки оборонної зброї вже перебувають у військах. Наші воїни вже опанували цей арсенал.

Ведеться діалог різного спрямування. Не тільки щодо зброї, а щодо різних інструментів деескалації.

Скажімо, цього понеділка я мав дуже важливу розмову з моїм білоруським колегою — міністром оборони Віктором Хреніним.

Я казав вже багато разів і не втомлююсь повторювати: Білорусь — це особлива країна для нас, білоруський народ — дуже близький нам. Жодної агресії стосовно Білорусі з боку України не може бути в принципі. За таке нас проклянуть нащадки. Тому я виступаю за діалог і зміцнення довіри між оборонними відомствами.

Я вдячний міністру Хреніну за те, що він поділяє цей підхід. Під час бесіди ми одразу домовились про низку практичних кроків.

Зокрема, український аташе з питань оборони наступного ж дня після нашого діалогу відвідав навчання у Білорусі. 16 лютого ми приймали в гості на Рівненщині білоруського аташе з питань оборони, який спостерігав за нашими навчаннями. Завтра, 19 лютого, наш аташе запрошений на фінальні заходи російсько-білоруських навчань «Союзна рішучість — 2022».

Крім співпраці на рівні аташе, ми домовились з білоруським колегою про запровадження постійних каналів комунікації на рівні керівників Генеральних штабів та безпосередньо на рівні міністрів. Щоб можна було оперативно вийти на контакт і отримати інформацію, ліквідувати якийсь інцидент.

Наприклад, якщо розвідка бачить пересування якоїсь далекобійної зброї чи, скажімо, будівництво понтону поблизу нашого кордону. Щоб можна було отримати відповіді. Переконаний, що це важливо для збереження і зміцнення добросусідських стосунків.

Вчора я взяв участь у засіданні Північноатлантичної ради на рівні міністрів оборони держав-членів НАТО. Також туди був запрошений міністр оборони Грузії.

Зустріч відбувалося на тлі загострення на сході, я поінформував колег про обстріл дитячого садка.

Крім цього я поділився нашими оцінками безпекової ситуації, а також нашими очікуваннями від Альянсу. Це дуже важливий діалог, і я сподіваюсь, що у України буде можливість не просто його продовжити на саміті НАТО в Мадриді, а й отримати чіткі відповіді щодо перспектив інтеграції.

Тепер я хотів би зупинитися на питанні, яке має принципове значення для нашої оборони.

Впродовж року Російська Федерація вже вдруге стягує значну кількість військ до кордонів України і демонстративно погрожує ескалацією. При цьому на міжнародному рівні Москва висуває завідомо неприйнятні ультиматуми, на кшталт демонтажу НАТО у 14 країнах.

Це також стосується вимог майже повністю роззброїти три дружні нам країни Балтії і посилити тиск на Польщу. Як ви бачите, умови змінилися не тільки для України.

Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг назвав поточні обставини «новою нормальністю».

Мобілізуватися для відсічі агресії на короткий час — не вийде, цього вже недостатньо.

Перед нами стоїть дуже конкретне завдання — забезпечити системний розвиток сектору оборони України в умовах постійної зовнішньої загрози, яка включає військові, інформаційні, економічні, енергетичні, політичні, гуманітарні, кібер- та інші заходи впливу на нашу державу.

Оскільки такий спосіб тиску вже застосовано, маємо виходити з того, що його ймовірність існуватиме й надалі. Кремль може відвести війська, потім знов їх стягнути, чи розмістити на постійній основі навколо наших кордонів.

Саме тому ми маємо діяти, сприймаючи цю загрозу як постійну.

Це означає, що нам потрібна системна відповідь. Стратегічна. Яка спирається на дві складові — український народ і українську економіку. Адже вони є фундаментом нашої безпеки.

Президент України Володимир Зеленський видав два важливих Укази, які закладають основу для цієї системної відповіді.

По-перше, ухвалено рішення про збільшення чисельності нашої армії на 100 000 осіб протягом 4 років, до 2025 року.

По-друге, надано поштовх для переходу на професійну високомотивовану армію. Зокрема, ми плануємо запропонувати систему інтенсивної військової підготовки для громадян, що дозволить у 2024 році скасувати строкову службу за призовом. Також це дозволить запустити програму тотальної військової підготовки населення, щоб забезпечити резерв і для тероборони, і для армії.

По-третє, в указі від 1 лютого чітко визначено, що бюджет саме оборони на 2023 рік має складати не менше 3% ВВП. І це треба врахувати, починаючи з формування бюджетної резолюції.

Також поставлено завдання збільшити грошове забезпечення нашим воїнам на 30% вже з 1 березня. У Парламенті вже зареєстровані відповідні законопроекти. Я прошу їх підтримати.

Це важлива частина кроків, які зроблять армію привабливим роботодавцем. Зараз ми працюємо над пакетом рішень. Вони стосуються житла, кадрової реформи і створять максимальні стимули для тих, хто укладатиме довгострокові контракти. Наша мета — щоб в армії ХОТІЛИ служити не менше 10 років. Бо це період можливостей.

Користуючись нагодою, я хочу подякувати Верховній Раді України і особливо — профільному комітету — за підтримку наших захисників.

Комітет під керівництвом Олександра Завітневича за участі представників різних фракцій здійснив бездоганну роботу. Комітетом погоджено зведений трирічний план закритих оборонних закупівель.

Це зроблено вперше відповідно до нового закону про оборонні закупівлі і дає Міністерству оборони можливість більш ефективно працювати з довгостроковими проектами. Тепер справа за РНБО та Кабміном.

Також хочу подякувати українському парламенту за початок руху по законопроекту 4210. Він передбачає низку суттєвих змін, які підвищать якість управління сферою оборони і наблизять нашу практику до найкращих стандартів через реалізацію принципів НАТО.

І на завершення.

Тиждень тому минуло 100 днів з мого призначення на посаду. Я оприлюднив звіт щодо проміжних результатів.

У даний момент ми поступово переходимо на наступний етап роботи — від стадії кризового, я б назвав «пожежного», менеджменту до стратегічного розвитку.

Я вже презентував Президенту України основні позиції плану нашої роботи на 2022 рік і так само його оприлюднив. Він є частиною комплексу заходів, розрахованих на 4 роки. Готовий у будь-який момент представити його.

Він збудований на основі 5 стратегічних цілей розвитку сил оборони, визначених у Стратегічному оборонному бюлетені:

забезпечення ефективного оборонного менеджменту;

формування якісного людського капіталу;

забезпечення високого рівня боєздатності за рахунок переозброєння та розвитку військової техніки;

вдосконалення військової інфраструктури, логістики, резервів тощо;

інтеграція оперативних (бойових та спеціальних) спроможностей сил оборони, досягнення фактичного рівня відповідності до вимог НАТО.

Протягом року ми повинні максимально оптимізувати усі процеси, позбутися того, що гальмує. Запустити кадрову реформу. Запустити процес ліквідації черги на квартири. Перейти до моделі всеохоплюючої оборони. Надати поштовх нашому ОПК.

Щоб армія стала драйвером модернізації всієї країни.

Впевнений, що за такого підходу нам буде простіше залучати допомогу на пріоритетні напрями і формувати союзи.

Україна стане донором безпеки для всієї Європи. Це вже багато хто розуміє.

Наша армія ментально готова зупиняти будь-якого ворога. Це — стратегічна перевага країни. І треба повною мірою розкрити цей потенціал, що потребуватиме, зокрема, змін до законодавства.

Я ще раз дякую Парламенту за підтримку. І сподіваюсь на неї у майбутньому.

Дякую за увагу.

Принагідно, я вітаю у цій залі сьогодні наших польських друзів і партнерів. Дякую вам за підтримку! За нашу і вашу свободу!!

Слава Україні!



ОСТАННІ НОВИНИ
Втрати російських окупантів становлять понад 60000 осіб, знищено більше 1400 артилерійських систем ворога – Генеральний штаб ЗСУ

02 жовтня 2022, 09:30

За цей тиждень українських прапорів на Донбасі стало більше, і стане ще більше – звернення Президента України

Вчора в 21:30

Від початку повномасштабної війни проти України росія втратила понад 2350 танків, знищено майже 4950 бойових броньованих машин ворога - Генеральний штаб ЗСУ

Вчора в 09:00

Наш шлях – це шлях незалежності, територіальної цілісності, інтеграції з цивілізованим світом, шлях РФ – поразка й ганьба – звернення Президента України

30 вересня 2022, 22:00

Ми робимо свій визначальний крок, підписуючи заявку України на вступ у пришвидшеному порядку до НАТО – звернення Президента Володимира Зеленського

30 вересня 2022, 17:10

Президент провів засідання РНБО, на якому було розглянуто питання щодо забезпечення колективної безпеки України та євроатлантичного простору

30 вересня 2022, 16:15

Держава фінансує всі потреби для реабілітації наших воїнів, що повернулися з російського полону, - Ганна Маляр

30 вересня 2022, 15:45