Командувач ДШВ Євген Мойсюк: «Наші підходи до організації бойових дій споріднені із натовськими»

20 листопада 2020, 15:46 | ID: 60619
Командувач ДШВ Євген Мойсюк: «Наші підходи до організації бойових дій споріднені із натовськими» Командувач ДШВ Євген Мойсюк: «Наші підходи до організації бойових дій споріднені із натовськими» Командувач ДШВ Євген Мойсюк: «Наші підходи до організації бойових дій споріднені із натовськими» Командувач ДШВ Євген Мойсюк: «Наші підходи до організації бойових дій споріднені із натовськими» Командувач ДШВ Євген Мойсюк: «Наші підходи до організації бойових дій споріднені із натовськими» Командувач ДШВ Євген Мойсюк: «Наші підходи до організації бойових дій споріднені із натовськими» Командувач ДШВ Євген Мойсюк: «Наші підходи до організації бойових дій споріднені із натовськими»

21 листопада від 2017 року щорічно в Україні  відзначається День десантно-штурмових військ, який припадає на День Архістратига Михаїла. Про сьогодення та найближче майбутнє «марунових беретів» кореспонденти АрміяInform розпитали командувача Десантно-штурмових військ ЗС України  генерал-лейтенанта Євгена Мойсюка.

– З 2014 року змінився не лише колір десантного берета. Якщо порівнювати десантника до 2014 року й 2020-го, наскільки вони різняться за підготовкою та світосприйняттям?

– Це запитання можна сміливо узагальнити, бо змінилися не тільки десантники, колір їхнього берета, а й усі Збройні Сили України. Якщо до 2014 року ми займалися бойовою підготовкою, не вірячи в те, що колись розпочнеться війна, то наразі ми всі беремо в ній участь. Фактично кожні пів року наші частини і підрозділи залучаються безпосередньо до виконання бойових завдань на Сході країни. Ба більше, ми усвідомлюємо, що реальністю може стати й широкомасштабна російська агресія, до якої ми маємо бути готовими.

– Пане командувачу, яким видався цей рік для підрозділів ДШВ, які основні завдання виконані, що не вдалося?

– 2020 рік, як і попередні, був націлений на виконання двох основних завдань. Перше – це підготовка й виконання завдань у складі операції Об’єднаних сил. Друге – всебічний розвиток спроможностей наших військових частин та підрозділів.

Цього року ми зробили великий крок у розвитку ДШВ. Не все заплановане вдалося, але зроблено багато. Кількість дійсно якісно підготовленого особового складу помітно збільшилась. Відновлено й оновлено чимало озброєння та військової техніки. Важливо, що ми здебільшого позбавилися від старої техніки – того мотлоху, який тільки займав місце в парках та був проблемним, зайвим навантаженням для командирів частин.

На жаль, не скажу, що мене задовольняють темпи та обсяги постачання нової техніки й озброєння. Але ми поступово технічно оновлюємося, отримуємо нову бронетанкову техніку, автомобілі, високоточну зброю, снайперські гвинтівки, БПЛА…

Нова концепція застосування ДШВ: власний досвід плюс досвід американських десантників з Іраку

– Командування ДШВ спільно з американськими колегами готує нову концепцію застосування десантних військ з урахуванням нашого бойового досвіду на Донбасі та досвіду 101-ї й 82-ї дивізій США в Іраку стосовно підходів до маневреної війни. Що вже зроблено в цьому напрямку?

– У 2019 році ми розпочали роботу з нашими партнерами з розробки нової концепції застосування ДШВ. На жаль, 2020-й не сприяв плідній співпраці. Через пандемію частина заходів з міжнародного співробітництва була скасована, частина перенесена. Обговорювати нашу концепцію з партнерами за допомогою відкритих засобів зв’язку не можна. Отже, ми були вимушені в переважній більшості опрацьовувати її самостійно. Деякі важливі моменти ми обговорювали в робочому порядку з десантниками Великої Британії під час спільних навчань.

– До речі, пане командувачу, під час «Об’єднаних  зусиль – 2020» мимоволі став свідком Вашої розмови із британським бригадним генералом, який дуже цікавився Вашим особистим бойовим досвідом. Що Ви йому розповіли?

– Мене приємно здивували його відвертість та щирість. Думаю, це було навзаєм, тому що ми на тих навчаннях не намагалися приховати від партнерів якісь пробіли в підготовці особового складу, роботі штабів. Ми не грали, як то кажуть, на показуху. Просто проводили навчання, вчилися і навчали!

Британці вочевидь спостерігали, як ми на ходу «довертаємо» певні дії підрозділів у правильне русло, виправляємо недоліки, надаємо їм допомогу. Серед питань, які цікавили нас, ключовими були два: як у британських десантників організовані логістика та бойова підготовка, як вони їх бачать у сучасній динаміці.

– Вдалося дійти якихось конкретних висновків?

–  Так. У цей час наші підходи до організації бойових дій дуже споріднені із натівськими. Їхні більш стандартизовані, хоча підготовка військ кожного з членів Альянсу має свої невеликі особливості. Запропонувати щось нове в цьому напрямку британцям я не міг. Тому просто підтвердив, що ця система працює. Використовуючи ці підходи, можна ефективно планувати й проводити навчання, бойові дії, досягаючи успіхів. Ґрунтовні методики з підготовки та проведення тактичних, командно-штабних навчань вже прописані в наших керівних документах, і їх виконують.

«Завдання на навчаннях максимально ускладнюємо»

– Пане генерал-лейтенанте, Ви неодноразово висловлювали впевненість, що навчання бойових частин за умовами мають бути складнішими за реальні бої. Як, на Вашу думку, їх треба організовувати в ідеалі?

– Нині, вже традиційно, військові частини та підрозділи ДШВ починають проводити підготовку на одних полігонах, а завершують її тактичними навчаннями різного рівня – батальйонними або бригадними – на інших. Цим ми досягаємо максимально наближених умов до бойових завдяки діям на незнайомій місцевості, в умовах обстановки, яка швидко змінюється, під вогневим впливом противника. Зрозуміло, що вогневий вплив ми можемо лише імітувати на деяких ділянках полігонів. Але решта чинників – це суттєвий важіль підготовки до справжніх бойових дій.

– Свого часу з порядку бойового злагодження військових частин виключили чіткі терміни. Тобто командирам було надане право самим окреслювати у визначених межах терміни колективної підготовки своїх підрозділів. Чи дало це позитивний результат?

– Так, командирам військових частин було надано право змінювати порядок підготовки підрозділів, але в межах загального плану. Тобто, якщо командиру бригади визначено термін готовності бригади до виконання завдань, наприклад, до 1 жовтня, значить, бригада повинна в цей термін вкластися.

Можливість змінювати, корегувати план підготовки дозволяє командиру військової частини зменшувати зайве навантаження на особовий склад, озброєння і техніку. Приміром, можна виправдано відреагувати на певні обставини і дати більше часу на підготовку рот.

Але при цьому треба розуміти, що на підготовку батальйонів треба буде цей час надолужувати. Тобто є типовий документ і алгоритм, який визначає усереднені часові показники, але командир має право ці показники корегувати. На практиці це дає можливість підтягувати до потрібного рівня підрозділи, які в чомусь поступаються іншим.

Сержанти на спецкурсах навчаються виводити підлеглих зі стресового стану

 – Нині в ДШВ психологічна підготовка за значенням виводиться на один рівень із бойовою, вогневою, фізичною. Як це відбувається?

– Психологічне загартовування військовослужбовців іде в обов’язковому порядку на тлі бойової підготовки, зокрема повітрянодесантної. Бо, на мою думку, готовність до стрибка із парашутом, зробити крок у невідомість – це один з тих елементів, який і робить десантника десантником.

Окремим напрямком стали зміни в підготовці командирів десантно-штурмових відділень. Окрім загальних тем, наприклад, прищеплення хоробрості при так званій обкатці танками, вони проходять спеціальний курс. Це заходи, які націлені на вміння нейтралізувати в собі та в підлеглих бойових фобій: боязні крові, каліцтва, вигляду загиблої людини.

Цей курс запроваджений для сержантів-лідерів. Щоби ті в бойових умовах могли вивести зі стресового, шокового стану, ступору, істерики і паніки своїх підлеглих. Цю роботу організують спеціалісти 199-го навчального центру ДШВ, який має відповідний структурний підрозділ.

«На Донбасі не менш ніж дві тисячі російських кадрових військових»

 – Як би Ви оцінили зміну спроможностей нашого противника на Донбасі, якими командують кадрові російські військові?

– Російська Федерація, з того, що мені відомо, наразі має серйозне представництво на нашій окупованій території кількістю не менш ніж дві тисячі кадрових військовослужбовців. Це й радники, й безпосередньо командири різних ступенів. Вони є генераторами дій підрозділів своїх найманців.

Як військові спеціалісти з досвідом та освітою вони професійно організовують підготовку взводів, рот, батальйонів, штабів бригад противника. Ми на це обов’язково зважаємо, бо в деяких питаннях наш ворог став набагато серйознішим противником, ніж на початку війни.

У десанті тестують не тільки нові однострої

– На базі деяких десантних частин періодично тестують нові зразки обмундирування, амуніції, бронежилетів і шоломів. Що тестують наразі й що, на Ваш погляд, з новинок амуніції чи речового майна заслуговує на особливу увагу?

– Наразі ця практика дещо втратила інтенсивність, але не припинилася. 2020-го ми тестували якість виробництва і взагалі доцільність використання окремих зразків наметів, обладнання і техніки тилу. Приклад – новітні водовози. На перший погляд, це техніка нібито другого плану. Але насправді водовози виконують роль не меншу за підвезення боєзапасу.

Що стосується обмундирування та екіпіровки військовослужбовців, то востаннє в підрозділах 95-ї бригади тестувалося літнє польове взуття. У нас були певні нарікання на пілотні зразки, свої пропозиції ми надали виробнику для доопрацювання новинок.

– Парашутні системи ми все ще закуповуємо за кордоном. Чи зможуть це змінити найближчими роками вітчизняні розробники?

– На жаль, цей рік не став проривом у забезпеченні Десантно-штурмових військ і взагалі ЗСУ парашутними системами. Хоча я і очікував, що це відбудеться. По-перше, з різних причин не вдалося закупити допущені до експлуатації парашути типу «крило» українського виробника. По-друге, не вдалося до кінця реалізувати нашу дослідно-конструкторську роботу зі створення парашута ДПС-2020, який можна буде виробляти в Україні й постачати в ЗСУ. А втім, маємо надію зробити прорив у цьому питанні в найближчій перспективі.

«Ми віддали у військові виші найкращих командирів»

– За останні роки суттєво змінились навчальні програми у вишах, які готують офіцерів для ДШВ. Чи існує зворотний зв’язок, обмін методичним, практичним досвідом між ними й бойовими частинами?

– Я можу вчергове підтвердити, що підготовка наших офіцерів у військових вишах суттєво відрізняється від того рівня підготовки, який був до початку війни. А зв’язок з їхнім керівництвом, кафедрами в нас безпосередній.  Ми спілкуємося систематично.

Ба більше, нині в академії  викладають та командують курсами офіцери, які за своїм бойовим досвідом та морально-діловими якостями здатні готувати справжніх фахівців. Вони могли підійматися високо кар’єрними щаблями у військах, стати комбатами, комбригами. Але ми ухвалили рішення, щоб вони готували майбутнє десанту, потужний кадровий командний потенціал.

Інформагентство АрміяInform