«Ми знаємо, що ворог відчуває нашу силу», — генерал-майор Сергій Наєв

04 березня 2015, 15:24 | ID: 8070

Під впливом потужної інформаційної війни проти України з боку РФ в окремої частини нашого суспільства, з огляду на розвиток ситуації в окремих районах проведення АТО, могло виникнути враження, що в нас немає талановитих військових керівників різних рівнів. Але тих людей, які хоча б трохи розуміються на військовій справі й мають об’єктивну інформацію про ситуацію в нашому війську та на Донбасі, потужна російська пропаганда не переконає у браку в наших лавах грамотних, досвідчених командирів, патріотів своєї країни.

Наш співрозмовник не надто публічна людина. Знайомтесь — начальник штабу — перший заступник командувача військ оперативного командування «Південь» генерал-майор Сергій Наєв. Підпорядковані йому підрозділи та частини з першого дня антитерористичної операції вели напружені бої, стримуючи агресора на найважчих ділянках зони АТО.

— Товаришу генерал, як змінилися Збройні Сили України з початку подій на Донбасі?

— На початку антитерористичної операції ми мали проблеми з комплектуванням наших частин та підрозділів молодшими офіцерами. Тоді рівень комплектації ланки командирів взводів був критичним. Ситуація почала покращуватись з початком мобілізації. Військкомати направили до лав Збройних Сил чимало молодших офіцерів запасу. Але більшість з них не мали військового досвіду. Через багаторічне хронічне недофінансування війська в попередні роки вони не залучалися на збори і мали лише ті знання, які отримали під час навчання на військових кафедрах у своїх вишах. Між тим світовий досвід вчить, що рівень офіцерів запасу потрібно підтримувати постійно.

Ми зіткнулись із ситуацією, коли із запасу приходили представники рядового складу, які мали більше досвіду, знань і практичних навичок, ніж деякі мобілізовані офіцери. Під час бойових дій швидко стало зрозуміло, хто чого вартий.

— Тобто війна стала таким своєрідним «ситом якості», яке дозволило розділити фахівців і так званих «паперових спеціалістів»?

— Саме так. Успішність діяльності офіцера-командира визначається передусім тим, чи є він особистістю з високими моральними якостями, міцною силою духу та чи має в своєму активі бездоганні професійні знання. І всі, хто поєднав і виявив такі якості, стали справжніми командирами-лідерами. Зазначу, що й реагування на ситуацію з боку вищих ланок військового управління не забарилося. Тепер з’явився такий механізм — якщо сержант запасу має відповідний фах та освіту і зарекомендував себе як лідер, як людина, що знається на військовій справі, він може претендувати на посаду з присвоєнням первинного офіцерського звання. Така робота ведеться і в нашому оперативному командуванні. Скажу відверто — це не просто. Зіштовхнулись з певними перешкодами. Однак процес пішов, і ми спостерігаємо позитивну динаміку.

Скажу більше: війна змушує вносити корективи у багато аспектів військового життя, змушує думати інакше, ніж раніше, і по-іншому приймати рішення. Головне — ми навчилися уважно і швидко працювати над помилками. Навантаження на командирів всіх рівнів зараз шалене. І кожен розуміє, що за будь-яким прийнятим рішенням стоять людські долі та цілісність нашої держави.

— Виходить, що ми вчимось «на марші»?

— Зараз наше військо отримує безцінний досвід. На жаль, у реальній війні ціна його дуже висока. Однак цей досвід не замінити жодними тренуваннями чи навчаннями. Більше того, офіцери масово виявляють велике бажання бути задіяними в проведенні АТО. Адже лише тут є реальне застосування їхнім знанням. Вони вдосконалюються як фахівці всіх ланок — від тактичної до стратегічної. Відбувається і швидке злагодження колективів.

У штабній роботі зараз значно підвищилась оперативність прийняття рішень. Скорочується час у постановці завдань. Тепер вони ставляться практично в режимі онлайн.

— Дехто оцінює проведення АТО лише критично. Що ви їм можете відповісти?

— Мені зрозуміло, з якою метою це робиться і кому вони підігрують. Ці так звані експерти впритул не хочуть бачити наших бойових досягнень. А, приміром, воїнам частин і підрозділів оперативного командування «Південь» є чим пишатись за час участі в АТО. Щоб осягнути наші перемоги, потрібно розуміти, що підрозділи сил АТО виконують свої завдання в режимі реальних бойових дій. І виконують реальні бойові завдання. Тобто до режиму припинення вогню ми вели тактичні дії, зокрема наступальні й рейдові, а також завдання з вогневого ураження. На підтвердження своїх слів наведу деякі дані. За час участі в АТО воїни оперативного командування «Південь» лише з жовтня минулого року знищили 92 танки противника, 121 одиницю бойових броньованих машин, 37 ракетних систем залпового вогню (з них 5 — установок «Смерч», 31 — БМ-21 «Град», 1 — ТОР «Буратино»), 86 артилерійських систем (з них 1 — 2С1 «Гвоздика», 3 — 2С3 «Акація», 1 — 2С4 «Тюльпан», 81 самохідну артилерійську установку, яку не змогли ідентифікувати після знищення). Кількість втрат ворога, за оперативними підтвердженими даними, сягає понад тисячу осіб безповоротних втрат.

Ми знаємо, що ворог відчуває нашу силу і міць. Кожна їхня операція має добре помітні ознаки чіткого і професійного планування. Ми сприймаємо це, як визнання нашої боєздатності. І додам: якби Збройні Сили України були слабкими, то ворог вже б просунувся далеко за межі Донбасу. Ми утримуємо наші рубежі під навалою добре озброєних, організованих терористичних формувань, яких постійно підсилюють підрозділи та частини регулярної армії РФ.

Повірте, якби сепаратисти не отримували підтримку з Російської Федерації у вигляді техніки, боєприпасів, інструкторів, живої сили тощо, то ми б вже давно відновили територіальну цілісність нашої держави.

— Як ви оцінюєте бойовий дух наших бійців? Кажуть, що патріоти закінчились ще під час перших хвиль мобілізації.

— Чесно кажучи, з початку антитерористичної операції було чимало проблем із психологічною готовністю людей до реальних бойових дій. З наступними хвилями мобілізації кількість тих, хто йде служити добровільно, навіть зросла. А головне — вони приходять більш підготовленими. У вищих штабах зробили певні висновки з попередніх хвиль мобілізації. Робота над помилками принесла позитивні результати. Якщо в попередні періоди не так багато часу відводилося на збори та підготовку мобілізованих, то тепер у систему їхньої підготовки внесено чимало коректив.

— Як змінився рівень забезпечення наших військ?

— Наведу приклад з особистого досвіду. В один із населених пунктів Донецької області прибули представники ОБСЄ. У спілкуванні з представником місії велась бесіда про один з наших підрозділів, і вони відзначили, зокрема, що «на передову прибули добре екіпіровані українські бійці». На війні немає дрібниць. Тут однаково важливі й індивідуальне екіпірування військовослужбовця, і сучасні автоматизовані системи управління. Бойові дії дали поштовх до активізації забезпечення війська у багатьох аспектах. Наприклад, дедалі більше підрозділів отримують тепловізори та прилади нічного бачення. Ми вже маємо на озброєнні чимало сучасних технічних «ґаджетів», про які розповідати поки що зарано. А результати їхнього бойового застосування додають нам упевненості та сили. Повірте, що після кожного бою чи окремого епізоду всі наші офіцери від командира взводу і вище роблять висновки і аналізують події в усіх вимірах. Таке постійне узагальнення бойового досвіду стане матеріалом для фундаментальних досліджень, висновки яких стануть підвалинами філософії нової української армії.

— П’ять хвилин після війни... На вашу думку яким має бути нове українське військо?

— Тут все просто. Хочеш миру — готуйся до війни. Потрібно буде серйозно займатись таким інститутом, як армія. Ми вже тепер створюємо нову армію. Всі процеси бойового навчання і злагодження як у пунктах постійної дислокації, так і на полігонах зазнають певних змін. Відбуваються глобальні процеси, які доповнюють один одного. Ми зараз і ведемо бойові дії, і займаємось реформуванням Збройних Сил, і оновлюємо озброєння і бойову техніку. Однак головне наше надбання — це люди. Ми вже маємо чимало військовослужбовців, які набули бойовий досвід. Саме вони стануть основою майбутнього війська. І я переконаний, що це буде одна з найкращих армій світу. У нас є люди, досвід та бажання керівництва України до змін на краще. Отже, вірю у хороше майбутнє.

Розмову вели Юрій ПОВХ, Тарас ГРЕНЬ.

Із зони АТО

http://narodka.com.ua/14588-mi-znayemo-shho-vorog-vidchuvaye-nashu-silu