Історія миротворчої діяльності Збройниї Сил України
ІСТОРІЯ УЧАСТІ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
В МІЖНАРОДНИХ ОПЕРАЦІЯХ З ПІДТРИМАННЯ МИРУ І БЕЗПЕКИ
Участь України в операціях з підтримання миру і безпеки розпочалась із затвердженням Верховною Радою України Постанови від 3 липня 1992 року № 2538-ХІІ «Про участь батальйонів Збройних Сил України в Миротворчих Силах Організації Об’єднаних Націй у зонах конфліктів на території колишньої Югославії».
Починаючи з 1992 року близько 45 тисяч військовослужбовців Збройних Сил України взяли участь в таких міжнародних операціях
з підтримання миру і безпеки:
1.Сили ООН по охороні (СООНО-UNPROFOR)
(липень 1992 р. — грудень 1995 р.)
Підстави: постанова Верховної Ради України від 03.07.1992 № 2538-ХІІ
постанова Верховної Ради України від 19.11.1993 № 3626-ХІІ
постанова Кабінету Міністрів України від 11.08.1992 № 461
240 окремий спеціальний батальйон 550 осіб
60 окремий спеціальний батальйон 550 осіб
40 оперативна група штабних офіцерів 63 особи
підрозділ військової поліції 20 осіб
група військових спостерігачів (з 01.06.1995) 10 осіб
15 окремий вертолітний загін 110 осіб
Основні завдання:
забезпечення проведення конвоїв з вантажем гуманітарної допомоги місцевому населенню;
сприяння припиненню бойових дій та нормалізація ситуації;
патрулювання в зонах відповідальності.
2. Сили Виконання Угоди (IFOR), Сили Стабілізації (SFOR)
у Боснії і Герцеговині
(грудень 1995 р. — грудень 1999 р.)
Підстави: постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.1995 № 1073
240 окремий спеціальний батальйон 400 осіб
Крім виконання завдань з підтримання миру і безпеки, особовий склад відбудовував лікарні та школи, ремонтував дороги, лінії електромереж, трамвайні колії та надавав медичну допомогу місцевому населенню.
3. Місія ООН у Східній Славонії (ПАООНСС)
(квітень 1996 р. — січень 1998 р.)
Підстави: постанова Верховної Ради України від 25.03.1996 № 102/96-ВР.
17 окрема вертолітна ескадрилья 150 осіб
70 окрема танкова рота 160 осіб
64 окрема спеціальна механізована рота 105 осіб
8 окрема вертолітна ескадрилья 96 осіб
Основні завдання:
спостереження за виконанням домовленостей про передачу влади під контроль перехідної адміністрації ООН;
патрулювання в зонах відповідальності;
перевезення персоналу ООН та супровід гуманітарних вантажів.
4. Місія ООН в Анголі
(січень 1996 р. — лютий 1999 р.)
Підстави: постанова Верховної Ради України від 16.01.1996 № 4/96-ВР
901 опмр 200 осіб
штабні офіцери 8 осіб
військові спостерігачі 5 осіб
військові поліцейські 3 особи
Основні завдання:
відновлення інженерної інфраструктури в зонах відповідальності (відновлення шляхів, наведення мостів та понтонно-мостових переправ).
5. Міжнародні сили з підтримки миру в Косово — КФОР
Підстави: Указ Президента України від 14.07.1999 № 852/99
Закон України від 16.07.1999 № 1006-14.
Вересень 1999 р. — липень 2000 р.
37 окрема спеціальна рота 108 осіб
Основні завдання:
патрулювання зони відповідальності;
чергування на блокпостах;
супроводження конвоїв та супроводження сербського населення через «албанську» територію.
Вересень 1999 р. — березень 2001 р.
14 окремий вертолітний загін 66 осіб
Основні завдання:
перевезення національного персоналу та високоповажних осіб;
перевезення вантажів;
евакуація поранених;
супроводження переміщення військ.
Грудень 2002 р. — липень 2003 р.
92 окрема аеромобільна рота 119 осіб
11 окремий інженерний взвод 30 осіб
Основні завдання:
супроводження колон;
патрулювання та підтримання порядку у зоні відповідальності;
інженерна розвідка місцевості;
пошук та знешкодження вибухонебезпечних пристроїв на шляхах проходження колон, маркування мінних полів;
будівельні роботи та надання гуманітарної допомоги.
6. Місія ООН превентивного розгортання в Македонії
(МООНПРМ/UNPREDER)
(червень 1995 р. — березень 1999 р.)
військовий спостерігач 1 особа
Основні завдання:
контроль прикордонних районів країни;
інформування керівництва Місії про будь-які події, здатні підірвати стабільність у регіоні.
7. Місія ОБСЄ з верифікації у Косово (Місія ОБСЄ у Косово),
(грудень 1998 р. — березень 2001 р.)
Підстави: постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.1999 № 313
військові спостерігачі 23 особи
Основні завдання:
доповідь про стан справ в регіоні Постійному представництву ОБСЄ;
організація взаємодії із владою Югославії, Сербії та іншими органами влади, політичними партіями іншими організаціями Косово, а також акредитованими міжнародними і неурядовими організаціями для сприяння виконанню своїх обов’язків.
8. Місія ООН у Гватемалі (МІНУГУА)
(січень — травень 1997 р.)
військові спостерігачі 8 осіб
Основні завдання:
здійснення контролю за виконанням положень Угоди про припинення вогню, підписане урядом цієї країни та рухом «Національна революційна єдність Гватемали» (НРЄГ) 4 грудня 1996 року;
офіційне припинення військових дій;
роз’єднання сил і демобілізація комбатантів НРЄГ у пунктах збору.
9. Місія ООН у Таджикистані
(грудень 1994 р. — травень 2000 р.)
військові спостерігачі 21 особа
Основні завдання:
спостереження за виконанням Угоди про тимчасове припинення вогню та інших ворожих дій на таджиксько-афганському кордоні та в країні;
розслідування повідомлень про порушення угоди про припинення вогню та інформування ООН;
здійснення спостереження за бійцями Об’єднаної таджикської опозиції (ОТО), за їх роззброєнням та демобілізацією;
надання допомоги в реінтеграції комбатантів в державні силові структури або їх демобілізації.
10. Спеціальна Місія ООН в Афганістані
(квітень 2000 р. — травень 2001 р.)
військовий спостерігач 1 особа
Місце дислокації: політична місія розташовувалась в Афганістані, але штаб-квартира знаходилась в Ісламабаді (Пакистан).
Основне завдання:
організація співробітництва з афганським та іншими посольствами, російськими прикордонниками і миротворчими силами.
11. Місія ООН на півострові Превлака, Хорватія
(січень 1996 р. — грудень 2002 р.)
Підстави: постанова Верховної Ради України від 19.11.1993 № 3626-ХІІ.
військові спостерігачі 2 особи
Штаб-квартира Місії була розташована в м. Дубровник (Хорватія).
Основні завдання:
спостереження за активністю ВМФ Югославії у Превлацькій затоці;
спостереження за відсутністю військ та важкого озброєння хорватської та югославської армій у демілітаризованій зоні;
спостереження за діяльністю поліції у зоні відповідальності.
12. Гуманітарна місія в Державі Кувейт
(квітень — серпень 2003 р.)
Підстави: Указ Президента України від 18.03.2003 № 227/2003;
постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.2003 № 357;
постанова Верховної Ради України від 20.03.2003 № 633-IV.
19 окремий батальйон РХБ захисту 448 осіб
Місце дислокації: Північно-Східна частина в/б Аріфжан (Нос Кемден).
Основні завдання:
реагування на кризові ситуації;
забезпечення безпеки в регіоні;
надання допомоги в захисті цивільного населення країни від наслідків можливого застосування ЗМУ;
надання допомоги в ефективній ліквідації можливих наслідків ЗМУ
на території Держави Кувейт;
радіаційна, хімічна та біологічна розвідка місцевості.
13. Місія ООН у Сьєрра-Леоне
Підстави: Указ Президента України від 08.12.2000 № 1319/2000;
Закон України від 14.12.2000 № 2148-14;
постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2000
№ 1924/2000.
Березень 2001 р. — грудень 2004 р.
20 окремий вертолітний загін 110 осіб
Місце дислокації: н.п. Хастінгс.
Основні завдання:
перевезення персоналу Місії та високоповажних осіб;
перевезення вантажів;
медичне транспортування;
евакуація поранених;
польоти спостереження;
повітряне супроводження переміщення військ.
Грудень 2000 р. — лютий 2005 р.
4 окремий ремонтно-відновлювальний батальйон 530 осіб
Місця дислокації: район аеропорту Лунгі та н.п. Хестінгс.
Основні завдання:
обслуговування та ремонт матеріально-технічних ресурсів, наданих Збройними Силами України до складу Місії ООН у Сьєрра-Леоне;
підготовка екіпажів бронетранспортерів та водіїв вантажних автомобілів;
супроводження гуманітарних вантажів.
Грудень 2000 р. — квітень 2005 р.
офіцери штабу Місії до 20 осіб
Серпень 2001 р. — грудень 2005 р.
військові спостерігачі до 20 осіб
14. Місія ОБСЄ у Грузії
(1999 р. — грудень 2005 р.)
Підстави: Указ Президента України від 17.08.2000 № 992/2000;
постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1732.
військові спостерігачі до 5 осіб
15. Багатонаціональні сили у Іраку
Національний контингент ЗС України
(серпень 2003 р. — грудень 2005 р.)
Підстави: Указ Президента України від 02.06.2003 № 459
Закон України від 05.06.2003 № 897-IV
постанова Кабінету Міністрів України від 04.06.2003 № 869
український національний контингент 1621 особа
група офіцерів Багатонаціональних Сил у Іраку/Багатонаціонального Корпусу у Іраку 6 осіб
група офіцерів штабу Багатонаціональної дивізії «Центр Південь» 27 осіб
група військової служби правопорядку 3 особи
Місця дислокації:
штаб та підрозділи контингенту — м. Ель-Кут;
група офіцерів штабу БнД «ЦП» — м. Ед Діванія;
група офіцерів штабу БнС-І (БНК-І) — м. Багдад.
Хронологія участі:
|
5 окрема механізована бригада (омбр) (1621 особа) |
серпень 2003 — березень 2004 р.р. |
|
6 омбр (1621 особа) |
березень — жовтень 2004 р. |
|
7 омбр (1587 осіб) |
жовтень 2004 — травень 2005 р.р. |
|
81 тактична група (до 900 осіб) |
травень — грудень 2005 р. |
|
група офіцерів штабу БнС-І/БнК-І (6 осіб) |
серпень 2003 — грудень 2005 р.р. |
|
група офіцерів БнД «ЦП» (27 осіб) |
серпень 2003 — грудень 2005 р.р. |
|
група військової служби правопорядку (3 особи) |
березень 2004 — грудень 2005 р.р. |
Основні завдання:
підтримання безпеки у зоні відповідальності, супроводження конвоїв, гуманітарних вантажів, несення служби на блокпостах, патрулювання тощо;
охорона органів місцевого самоврядування, релігійних та історичних пам’яток, мостів, джерел питної води та інших важливих об’єктів;
контроль за здачею зброї цивільним населенням та учасниками колишніх озброєних формувань;
здійснення інженерних та інших робіт, необхідних для ліквідації наслідків конфлікту, надання допомоги у забезпеченні цивільного населення питною водою;
забезпечення безпеки діяльності міжнародних гуманітарних організацій, надання допомоги у перевезенні гуманітарних вантажів;
евакуація цивільного населення у разі виникнення небезпеки його життю;
надання медичних послуг, насамперед, першої медичної допомоги цивільному населенню;
виконання інших функцій із забезпечення безпеки і дотримання прав людини.
Національний персонал ЗС України
(20 грудня 2005 р. — 23 грудня 2008 р.)
|
Підстави: |
Указ Президента України від 30.11.2005 № 1675/2005; |
|
Постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.2006 № 401/2006. |
Посади та місця дислокації:
офіцерів штабів БнС-І/БнК-І — м. Багдад;
офіцерів штабу БнД «ЦП» — м. Ед Діванія;
відділ військової допомоги — м. Ед Діванія;
група допомоги державним установам — м. Ед Діванія;
Основні завдання: (відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння та планів командування Багатонаціональних сил в Іраку):
планування та впровадження програми підготовки іракських силових структур;
підготовка викладацько-інструкторського складу та надання допомоги партнерам по коаліції Багатонаціональних сил щодо формування військових навчальних закладів та тренування новостворених силових структур Іраку;
підготовка фахівців для роботи в інститутах державного управління Іраку;
надання фахової підтримки іракським силовим структурам щодо експлуатації та обслуговування озброєння та військової техніки;
підготовка фахівців з питань обліку та знищення боєприпасів, відновлення систем зв’язку та управління, а також фахівців з питань дотримання прав людини та забезпечення правопорядку;
розробка пропозицій до проектів нормативно-правових актів Іраку.
16. Тимчасові сили ООН у Лівані
(22 липня 2000 р. — серпень 2006 р.)
Підстави: Указ Президента України від 20.06.2000 № 806/2000;
Указ Президента України від 08.02.2002 № 118/2002;
Закон України від 22.06.2000 № 1832-111;
Постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2000 № 1596.
Липень 2000 р. — квітень 2006 р.
3 окремий інженерний батальйон (оіб) — штатна чисельність становила 650 осіб
Серпень 2001 р. — серпень 2006 р.
офіцери штабу Місії — 7 осіб
Місце дислокації: 3 оіб — м. Ель-Іззія.
Основні завдання:
розмінування мінних полів та автомобільних шляхів;
налагодження доріг та колонних шляхів;
обладнання фортифікаційних систем підрозділів Місії;
будівництво нових опорних пунктів підрозділів Місії.
17. Місія ООН в Ефіопії та Еритреї
(листопад 2000 р. — липень 2008 р.)
|
Підстави: |
Указ Президента України від 08.12.2000 № 1320/2000; |
|
Постанова Кабінету Міністрів України від 14.03.2001 № 232. |
військові спостерігачі — 7 осіб.
Основні завдання:
проведення операції з підтримання миру і безпеки в межах створеної Тимчасової зони безпеки (ТЗБ);
спостереження в межах ТЗБ патрулюванням та встановленими контрольними постами;
розслідування випадків порушення кордонів ТЗБ озброєними військовослужбовцями, підрозділами, розслідування випадків відкриття вогню, протиправних дій відносно цивільного населення обома сторонами;
інспектування місць розташування міліцейських/поліцейських підрозділів;
забезпечення маркування кордонів ТЗБ на місцевості;
забезпечення безпеки проведення зустрічей Військового координаційного комітету (якщо зустріч відбувається в межах ТЗБ);
надання допомоги створеній у Женеві Прикордонній комісії з питань врегулювання кризи щодо визначення кордонів між Еритреєю та Ефіопією;
у взаємодії з міжнародними гуманітарними організаціями сприяння поверненню на свої місця біженців та переміщених осіб.
18. Місія ООН у Грузії
(серпень 2001 р. — червень 2009 р.)
|
Підстави: |
Указ Президента України від 07.08.2001 № 595/2001; |
|
Постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.2001 № 1489. |
військові спостерігачі — 5 осіб.
Місія ООН у Грузії була заснована відповідно до Резолюції Ради Безпеки ООН від 24.08.1993 № 858 (1993) для перевірки виконання Угоди про припинення вогню, підписаної 27.07.1993 Урядом Грузії та абхазькими урядовцями в Грузії.
Місію закрито 15.06.2009 у зв’язку із ветуванням РФ нового мандату.
Штаб Місії було розташовано у м. Сухумі.
Основні завдання:
спостереження і контроль за виконанням грузинською та абхазькою сторонами Угоди про припинення вогню і роз’єднання сил;
спостереження за діяльністю миротворчих сил;
контроль зони безпеки;
спостереження за районами зберігання важкого озброєння.
19. Місія ООН у Судані
(жовтень 2005 р. — липень 2011 р.)
|
Підстави: |
Указ Президента України від 28.09.2005 № 1384/2005; |
|
Указ Президента України від 03.04.2006 № 277/2006 (щодо авіаційних перевезень); |
військові спостерігачі — 11 осіб.
Місія ООН у Судані розгорнута відповідно до Резолюції РБ ООН
від 24.03.2005 № 1590 (2005) з метою виконання Всеохоплюючої мирної Угоди, підписаної 09.01.2005 між Урядом Судану та Народним Рухом/Армією Визволення Судану, а також надання гуманітарної допомоги та сприяння захисту прав людини.
Місію закрито 09.07.2011 у зв’язку з набуттям незалежності, за результатами всенародного референдуму, Південним Суданом.
Штаб Місії: м. Хартум.
Основні завдання:
сприяння виконанню мирної Угоди;
спостереження та перевірка стану виконання угоди про припинення вогню та розслідування випадків її порушення;
спостереження за переміщенням озброєних груп та передислокацією збройних формувань в зоні відповідальності Місії;
сприяння проведенню програми роззброєння, демобілізації та реінтеграції колишніх комбатантів;
надання допомоги сторонам конфлікту у відновленні законності та правопорядку в країні;
надання допомоги у поверненні до регіону біженців та переміщених осіб;
проведення, у співпраці із сторонами конфлікту та міжнародними організаціями, операцій із гуманітарного розмінування;
забезпечення безпеки міжнародного персоналу та цивільного населення.
20. Тренувальна місія НАТО у Республіці Ірак
(грудень 2005 р. — грудень 2011 р.)
|
Підстави: |
Указ Президента України від 30.11.2005 № 1675/2005. |
У відповідь на запит Уряду Іраку, 17.11.2004 під час засідання Північноатлантичної ради було затверджено рішення щодо започаткування Тренувальної місії НАТО в Іраку. Наказом ВГК ОЗС НАТО в Європі від 16.12.2004 було фактично створено зазначену місію.
Станом на 18.08.2011 загальна чисельність ТМН-І становила орієнтовно 170 військовослужбовців з 14 країн-членів НАТО та України (яка є єдиною країною-партнером Альянсу, що приймала практичну участь у діяльності ТМН-І).
10 посад було закріплено за ЗС України у складі Тренувальної місії НАТО в Республіці Ірак (ТМН-І). З 2005 по 2011 рік до складу ТНМ-І було направлено 60 українських офіцерів.
У зв’язку з відсутністю згоди Уряду Республіки Ірак на підписання з НАТО Угоди про статус ТМН — І, а також невизначеністю питання подальшого юридичного статусу іноземних військових радників, 12.12.2011 керівництвом Альянсу прийнято рішення щодо припинення діяльності місії та її повного виведення з країни.
Основними завданнями національного персоналу ЗС України були:
тренування та підготовка особового складу іракської національної поліції;
підготовка програм та навчання особового складу іракських сил безпеки у військових навчальних закладах Іраку (Військова академія Аль-Рустамія, Національний університет оборони, Об`єднаний штабний коледж, Оборонний лінгвістичний інститут) та за кордоном;
планування, організація та проведення підготовки сержантського складу збройних сил Іраку;
надання дорадчої допомоги:
Центру підготовки та розвитку при МО Іраку;
з питань логістичного забезпечення МО Іраку;
висвітлення діяльності Місії у засобах масової інформації.
Штаб ТМН-І — м. Багдад, Республіка Ірак
21. Операція НАТО «Океанський Щит»
|
Підстави: |
Закон України від 08.10.2013 № 617-VII. |
Згідно з рішенням Північноатлантичної ради НАТО альянс 17 серпня 2009 року розпочав військово-морську операцію з протидії піратству «Океанський Щит».
У ході засідань Комісії Україна—НАТО та Північноатлантичної ради НАТО на рівні міністрів оборони 22 лютого 2013 року укладено офіційну угоду (у формі обміну листами) між Україною та Організацією Північноатлантичного договору про участь в операції НАТО «Океанський Щит».
Під час проведення операції до виконання завдань на ротаційній основі залучалися Постійна військово-морська група НАТО 1 (SNMG1) та Постійна військово-морська група НАТО 2 (SNMG2).
Українські сили брали участь в операції у складі Постійної військово-морської групи НАТО 1 (Standing NATO Maritime Group 1 — SNMG1).
Головна мета операції — протидія загрозам міжнародній безпеці, передусім піратству в районі Африканського рогу, Аденської затоки та узбережжя Сомалі.
Термін виконання завдань в операції НАТО «Океанський щит»:
з 12 жовтня 2013 року до 3 січня 2014 року.
Штат: Екіпаж корабля — 204 особи, похідний штаб — 18 осіб, оглядова команда — 12 осіб, вертолітний загін — 15 осіб. Загальна чисельність — 249 осіб.
Основна військова техніка:
фрегат «Гетьман Сагайдачний»;
палубний вертоліт Ка-27 ПР.
Місце патрулювання: район Африканського рогу, Аденська затока та узбережжя Сомалі.
22. Антитерористична операція НАТО «Активні зусилля»
(25 травня 2007 р. — 13 листопада 2013 р.)
|
Підстави: |
Указ Президента України від 26.01.06 № 71/2006; Указ Президента України від 17.11.06 № 1076/2006. |
Антитерористична операція НАТО «Активні зусилля» почалась
26 жовтня 2001 року після терактів в США. Проведення операції було першим випадком застосування на практиці статті 5 Північноатлантичного договору 1949 року, яка визначає надання колективної допомоги однієї
з країн НАТО, на яку здійснено напад.
Головна мета операції — виключити можливість забезпечення міжнародних терористичних організацій морським шляхом, запобігти нелегальним перевезенням в інтересах фінансування міжнародних терористичних організацій.
На виконання міжнародних зобов’язань України відповідно до Угоди
між Україною та Організацією Північноатлантичного договору про участь України у військово-морських операціях на Середземному морі в рамках операції «Активні зусилля» Військово-Морські Сили Збройних Сил України брали участь у зазначеній операції.
Практична діяльність ЗС України у рамках ОАЗ
Направлення кораблів (з оглядовими командами) для участі в операції здійснюється на ротаційній основі.
Згідно з Указом Президента України № 1076/2006 від 14.12.06 від ВМС залучалися:
з 25 травня по 3 липня 2007 року — корвет «Тернопіль» з оглядовою командою спеціального призначення чисельністю 10 осіб;
з 24 листопада по 12 грудня 2007 року — корвет «Луцьк» з оглядовою командою спеціального призначення чисельністю 10 осіб;
з 01 червня по 02 серпня 2008 року — фрегат «Гетьман Сагайдачний»
з корабельним вертольотом типу Ка-27пр / два екіпажі та група забезпечення польотів / та оглядовою командою спеціального призначення;
з 18 листопада по 4 грудня 2008 року — корвет «Тернопіль» з оглядовою командою зі складу окремого батальйону морської піхоти (вперше залучалися до операції);
з 21 жовтня по 24 листопада 2009 року — корвет «Тернопіль»
з оглядовою командою, що вперше комплектувалася з екіпажу корабля, доповненого групою безпеки від батальйону морської піхоти;
з 07 листопада по 25 грудня 2010 року — корвет «Тернопіль»
з оглядовою командою, що комплектувалася з екіпажу корабля, доповненого групою безпеки від батальйону морської піхоти;
з 13 жовтня по 13 листопада 2013 року — корвет «Тернопіль» (екіпаж — 98 військовослужбовців та оглядова команда 10 військовослужбовців).
Завданнями були:
збір та обмін інформацією щодо підозрілих суден;
супроводження та догляд підозрілих суден;
супроводження суден з особливо важливими вантажами;
протимінне забезпечення цивільного судноплавства.
Район виконання завдань: Середземне море.
23. Операція Європейського Союзу «АТАЛАНТА»
(03 січня — 05 березня 2014 р.)
|
Підстави: |
Закон України від 19.09.13 № 580-VII; Закон України від 08.10.13 № 617-VII; Указ Президента України від 20.01.10 № 41/2010; |
|
Указ Президента України від 25.09.13 № 530/2013. |
На виконання резолюції РБ ООН від 15 травня 2008 року № 1814 та за результатами засідання 10.11.08 Ради міністрів ЄС започатковано першу
в історії Євросоюзу військову морську операцію по боротьбі з піратством біля берегів Сомалі (EU NAVFOR «ATALANTA»).
Головна мета операції — захист суден, а також стримування та запобігання актів піратства і озброєних розбійних нападів біля узбережжя Сомалі.
У листопаді 2010 року Україну було офіційно визнано контрибутором операції Європейського Союзу по боротьбі з актами піратства «ATALANTA».
З 18.11.10 по 30.06.2014 службові обов’язки у складі штабу операції (м. Нортвуд, Великобританія) виконував офіцер Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
З червня 2014 року повноваження національного представника
у зазначеній операції було покладено на військово-морського аташе при Посольстві України у Сполученому Королівстві Великої Британії
та Північної Ірландії.
На виконання Закону України від 08 жовтня 2013 року № 617-VII
«Про схвалення рішення Президента України про направлення національного контингенту для участі України в операції «Океанський Щит» та в операції Європейського Союзу «EU NAVFOR ATALANTA», з 03.01.14 національний контингент у складі екіпажу фрегату Військово-Морських Сил Збройних Сил України «Гетьман Сагайдачний», підрозділу спеціального призначення
і вертолітного загону долучився до операції Європейського Союзу «Аталанта» («EU NAVFOR ATALANTA»).
Штат: Екіпаж корабля — 204 особи, похідний штаб — 18 осіб, оглядова команда — 12 осіб, вертолітний загін — 15 осіб. Загальна чисельність — 249 осіб.
Основна військова техніка:
фрегат «Гетьман Сагайдачний»;
палубний вертоліт Ка-27 ПР.
Термін виконання завдань: з 03 січня по 05 березня 2014 року.
Місце патрулювання: північно-західна частина Індійського океану (район узбережжя Сомалі).
Штаб операції — м. Нортвуд, Велика Британія.
Військовий контроль покладається на Військовий Комітет ЄС. Політичний контроль здійснює Політико-безпековий Комітет, який також має повноваження приймати рішення про запрошення до участі в операції третіх країн на підставі рекомендацій командувача операцією та Військового Комітету ЄС.
Завдання операції:
запобігання та протидія проявам піратства;
захист цивільних суден, які виконують завдання у рамках Світової продовольчої програми, у тому числі шляхом присутності на суднах озброєних підрозділів;
захист комерційних суден, що циркулюють у зоні проведення операції, після оцінки необхідності цього захисту;
спостереження за прибережними водами Сомалі в районах, де
є можливість виникнення небезпеки, особливо для морського сполучення;
вжиття необхідних заходів, включаючи застосування сили, для запобігання та втручання у спроби здійснення актів піратства або озброєного пограбування;
арешт, утримання та передача осіб, що здійснили, або підозрюються
у здійсненні актів піратства чи озброєного пограбування;
взаємодія з країнами, структурами та організаціями, що представлені
у регіоні для боротьби з актами піратства.
24. Міжнародні сили сприяння безпеці
в Ісламській Республіці Афганістан
(2007 р. — 2014 р.)
|
Підстави: |
Указ Президента України від 26.01.2007 № 47/2007; Указ Президента України від 15.01.2010 № 27/2010; Постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.2006 Технічна угода між Міністерством оборони України Технічна угода між Міністерством оборони України Технічна угода між Міністерством оборони України Угоди (Рамкова та Фінансова) між Україною та НАТО |
Діяльність Міжнародних сил сприяння безпеці в Ісламській Республіці Афганістан (МССБ) розпочалась у 2001 році відповідно до резолюцій Ради Безпеки ООН № 1386, № 1413 та № 1444, Бонської угоди від 06.12.01
та Технічної угоди між Урядом Афганістану та командувачем Міжнародних сил.
Участь ЗС України у діяльності МССБ розпочалася з направлення
11.05.2007 до складу литовської Групи з реконструкції афганської провінції Гор 1 військовослужбовця медичної служби (лікаря — анестезіолога).
У подальшому представництво Збройних Сил України було розширено до 30 осіб, які виконували завдання на посадах:
офіцерів штабних елементів МССБ різних рівнів м. Кабул;
офіцерів національного елементу забезпечення литовського військового контингенту, міжнародний аеропорт Кабул;
офіцерів литовської Групи радників армійської авіації Афганської Національної Армії, м. Кандагар;
офіцерів польського військового контингенту (військові лікарі у складі польського військового госпіталю), м. Газні;
офіцерів штабу, військових лікарів та спеціалістів з розмінування
(у.т.ч. кінологічний розрахунок) у складі литовської Групи реконструкції провінції Гор, м. Чагчаран;
офіцерів штабу та спеціалістів з розмінування (у.т.ч. кінологічний розрахунок) у складі італійського військового контингенту, м. Герат.
Основними завданнями національного персоналу ЗС України були:
налагодження і підтримання взаємодії з урядовими структурами Афганістану та представниками міжнародних організації, розгорнутих
в країні;
планування та виконання заходів по забезпеченню безпеки визначеного особового складу;
планування та виконання заходів цивільно-військового співробітництва;
оцінка ситуації в зоні відповідальності, участь в процесі аналізу потреб з розбудови;
надання медичної допомоги представникам Міжнародних сил сприяння безпеці та місцевому населенню;
дорадча допомога лікарям місцевих лікарень;
інженерна розвідка місцевості та знешкодження вибухонебезпечних предметів в зоні відповідальності;
надання консультативно-дорадчої допомоги військовослужбовцям Афганської Національної Армії з питань обслуговування та експлуатації вертолітної техніки.
25. Операція ООН у Кот-д’Івуарі
(листопад 2010 р. — грудень 2011 р.; серпень 2013 р. — лютий 2016 р.; травень 2014 р. — квітень 2017 р.)
|
Підстави: |
Закон України від 04.11.2010 № 2671-VI; Закон України від 10.01.2013 року № 15-VIІ; Указ Президента України від 01.06.2004 № 595/2004; Указ Президента України від 23.10.2009 № 854/2009. |
Операція ООН у Кот-д’Івуарі була заснована відповідно до Резолюції Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй від 27 лютого 2004 року № 1528 (2004).
Штаб Операції: м. Абіджан, Кот-д’Івуар.
Основні завдання Операції:
підтримка у виконанні програми роззброєння, демобілізації
та реінтеграції;
захист персоналу ООН, об’єктів та цивільного населення;
підтримка діяльності по наданню гуманітарної допомоги та допомоги
в захисті прав людини.
Національний контингент
Авіаційна група зі складу 56 окремого вертолітного загону Місії ООН
у Ліберії виконувала завдання у складі Операції ООН у Кот-д’Івуарі
у періоди, а саме:
26.11.2010 — 30.09.2011; 11 — 29.12.2011
Чисельність авіаційної групи — 60 осіб.
Основне озброєння:
бойові вертольоти Мі-24 — 3 одиниці, транспортні Мі-8 — 2 одиниці;
автомобільна техніка — 1 одиниця.
Місце дислокації: аеродром м. Буаке.
Завдання національного контингенту:
здійсненні повітряної розвідки, спостереження та медичної евакуації;
супроводження військ, вантажів та колон;
повітряна підтримка підрозділів ООН;
забезпечення проведення виборів;
патрулювання та перевезення персоналу Операції.
Після завершення виборчої компанії в Кот-д’Івуарі особовий склад та техніка було передислоковано до Ліберії.
серпень 2013 р. — лютий 2016 р.
Чисельність авіаційної групи — 31 особа, з них:
Основне озброєння:
бойові вертольоти Мі-24 — 3 одиниці;
автомобільна техніка — 1 одиниця.
Місце дислокації: аеродром Ман.
Довідково. Відповідно до Закону України від 10.01.2013 року
№ 15-VIІ «Про схвалення рішення Президента України про направлення національного контингенту для участі України в Операції ООН
у Кот-д’Івуарі та транскордонних операціях у рамках міжмісійного співробітництва між Місією ООН у Ліберії та Операцією ООН
у Кот-д’Івуарі» частину 56 овз Місії ООН у Ліберії було передислоковано
на аеродром Ман (Кот-д’Івуар) та передано до оперативного підпорядкування командувача Операції ООН у Кот-д’Івуарі.
Завдання національного контингенту:
перевезення персоналу Місії та високоповажних осіб;
перевезення вантажів, медичне транспортування, евакуація поранених;
польоти спостереження;
повітряне супроводження переміщення та підтримка військ Місії ООН.
Національний персонал
травень 2014 р. — квітень 2017 р.
3 офіцери штабу виконували завдання у складі національного персоналу Операції ООН у Кот-д’Івуарі:
старший офіцер штабу відділення координації польотів;
офіцер Об`єднаного логістичного оперативного центру штабу операції;
офіцер-аналітик Об`єднаного аналітичного центру операції.
Завдання національного персоналу:
виконання заходів з планування та координація польотів;
планування та координація авіаційних пасажирських та вантажних перевезень;
аналітична обробка оперативної інформації;
забезпечення допомоги та координації заходів з авіаційних перевезень представників місцевих органів влади, агенцій ООН, Збройних Сил та неурядових організацій;
планування логістичного забезпечення військової компоненти операції;
моніторинг та аналіз стану виконання поточного логістичного забезпечення компонентів операції;
виконання інших завдань відповідно до займаних посад.
26. Місія ООН у Ліберії
(2004 р. — лютий 2018 р.)
|
Підстави: |
Закон України від 09.12.2003 № 1355-IV; Закон України від 10.01.2013 року № 15-VIІ; Указ Президента України від 10.11.2003 № 1279/2003; Постанова Кабінету Міністрів України від 18.02.2004 № 187. |
Місія ООН у Ліберії заснована відповідно до Резолюції Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй від 19 вересня 2003 року № 1509 (2003).
Основні завдання Місії:
спостереження за дотриманням сторонами конфлікту угоди про припинення вогню;
контроль за дотриманням прав людини;
сприяння процесу роззброєння, демобілізації, реінтеграції та репатріації усіх учасників збройних формувань;
забезпечення безпеки ключових урядових об’єктів;
участь у реформуванні Збройних Сил та поліції Ліберії;
забезпечення безпеки персоналу ООН та інших міжнародних організацій, захист цивільних осіб.
Штаб Операції: м. Монровія.
Національний контингент
Національний контингент (56 окремий вертолітний загін) Місії ООН
у Ліберії виконував завдання у період з 2004 року по лютий 2018 року.
Склад контингенту
Максимальна чисельність контингенту — 301 особа.
Максимальна кількість основного озброєння:
бойові вертольоти Мі-24 — 6 одиниць;
транспортні вертольоти Мі-8МТ — 8 одиниць;
БТР-60ПБ — 1 одиниця; БРДМ-2 — 3 одиниці;
автомобільна техніка — 52 одиниці; причепи — 32 одиниці.
Структура контингенту:
командування, штаб з відповідними службами;
основні підрозділи: вертолітна ланка (Мі-8), вертолітна ланка (Мі-24), інженерно-авіаційна служба;
підрозділи забезпечення:
рота аеродромно-технічного забезпечення, вузол зв’язку, пожежний нагляд; взвод охорони; взвод матеріального забезпечення; інженерний взвод; медичний пункт.
Місця дислокації: аеропорт Робертсфілд, аеродром Грінвіл.
Завдання національного контингенту:
перевезення персоналу Місії та високоповажних осіб;
перевезення вантажів;
медичне транспортування;
евакуація поранених;
повітряна розвідка;
авіаційне пошуково-рятувальне забезпечення діяльності Місії;
польоти спостереження;
повітряне супроводження переміщення військ Місії ООН.
Національний персонал
(2014 р. — грудень 2017 р.)
Максимальна чисельність національного персоналу ЗС України
у складі Місії ООН у Ліберії складала 5 осіб, які проходили службу на посадах військових спостерігачів та офіцерів штабу, серед яких посади:
старшого офіцера штабу відділення координації польотів;
офіцера Об`єднаного логістичного оперативного центру штабу операції;
офіцера-аналітика Об`єднаного аналітичного центру операції.
Завдання національного персоналу:
виконання заходів з планування та координація польотів;
планування та координація авіаційних пасажирських та вантажних перевезень;
забезпечення допомоги та координації заходів з авіаційних перевезень представників місцевих органів влади, агенцій ООН, Збройних Сил та неурядових організацій;
планування логістичного забезпечення військової компоненти операції;
моніторинг та аналіз стану виконання поточного логістичного забезпечення компонентів операції;
аналітична обробка оперативної інформації;
спостереження за розвитком ситуації у зонах відповідальності;
допомога та співробітництво з гуманітарними організаціями, моніторинг функціонування урядових та неурядових структур;
моніторинг ситуації, пов’язаної з підготовкою до проведення загальнодержавного референдуму, президентських і загальних виборів.
27. Сили ООН з підтримання миру на Кіпрі
(16.09.2013 — 02.09.2018)
|
Підстави: |
Указ Президента України від 01.02.2012 № 48/2012; Технічна угода між Міністерством оборони України |
Сили ООН з підтримання миру на Кіпрі засновані відповідно
до Резолюції Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй від
04 березня 1964 року № 186 (1964).
Національний персонал проходив службу у складі словацького військового контингенту Сил ООН з підтримання миру на Кіпрі на посадах військових спостерігачів.
Загалом за період участі у складі словацького контингенту взяли участь 9 українських офіцерів.
Завдання національного персоналу:
патрулювання буферної зони на автомобілі та вертольоті;
спостереження за розвитком безпекової ситуації в буферній зоні;
збір та аналіз інформації;
контроль за дотриманням прав людини;
сприяння у наданні гуманітарної допомоги;
забезпечення постійного зв’язку з місцевими органами влади, агенціями ООН та неурядовими організаціями;
виконання інших завдань відповідно до займаних посад.
Основні завдання сил:
надання сприяння нормальній діяльності цивільного населення
у буферній зоні;
надання гуманітарної допомоги;
спостереження за лініями припинення вогню;
підтримання буферної зони;
надання підтримки Місії доброї волі Генерального секретаря ООН.
19 вересня 2013, 18:20 | ID: 152 |
2001—2023 Міністерство оборони України 