У війську тепер будуть пані-авіамеханіки

Авіамеханік – традиційно чоловіча професія. І, відверто кажучи, донедавна не бачила на цій посаді жінку… Допоки не помітила в навчальному класі 38-го об’єднаного навчального центру Повітряних Сил, що у Василькові на Київщині, кількох дівчат, які тренувалися біля величезного макета авіадвигуна – кількатонного вузла з тисячами деталей.

У керівництві об’єднаного навчального центру говорять, що раніше дівчата, як правило, обирали з кількох можливих варіантів фахи диспетчера, планшетиста чи зв’язківця. Часи змінюються і зараз для них доступні навіть «недівочі», як здавалося колись, спеціальності. Пані віднедавна можуть стати стрільцем, водієм, оператором радіолокаційної станції, електриком світлотехнічного обладнання аеродромів і навіть механіком. І не звичайним, а з експлуатації та ремонту планера і силових установок літаків із реактивними двигунами!

Солдат Тетяна Колокольцева – одна із них. Контракт підписала лише кілька місяців тому. Але вона вже знайома з армійськими буднями, бо працювала бухгалтером у одній з військових частин Харківщини.

– Коли вирішила піти на контракт, чомусь вибір пав на авіамеханіка. Чоловік, щоправда, спочатку кепкував. Та, зрештою, підтримав. Напевно, перемогла жіноча переконливість, – посміхається Тетяна.

Дівчина зізнається: спочатку було дуже важко. Курс молодого бійця, виснажливі заняття, нове оточення… Та згодом звикла.

– Коли навчалися вже суто за професією, одразу зрозуміла, що оті всі детальки, механізми й обладнання є тим, чого бракувало в буденні. Хоча механік – це тяжка й відповідальна праця. Є купа правил та нюансів, які ти маєш запам’ятати назавжди. Але я поставила собі за мету – вивчити всі секрети цієї професії. І така змога є, адже, окрім теорії, величезну кількість часу ми приділяємо практиці.

Тетяна настільки вражаюче розповідає про свою роботу, що в процесі розмови і сам починаєш захоплюватися механікою.

– Ви ж знаєте, дівчата – то цікаві особистості. Під час навчання ставимо стільки запитань про двигуни, що викладачу часто бракує заняття аби на всі відповісти. А увечері збираємося в розташуванні на традиційні дівочі посиденьки. Але говоримо не про буденні речі, а саме про… механіку. Влаштовуємо неабиякі дискусії. Оце, на мій погляд, є дуже крутим способом закріпити матеріал!

Дівчина зізнається: навчання складне, але з кожним заняттям додається черговий важливий пазл.

– Не знаю, чи дівчата зрозуміють, але я скажу: авіадвигун – то надзвичайна міць і потужність. Величезний агрегат, що підіймає літак у небо. І на певному етапі розумієш – кожен закручений тобою найменший гвинтик відіграє у цьому процесі важливу роль.

Ярослава ЗОРІНА, «АрміяInform»