У 18 років Євгенія не з слів знає, що таке війна

Євгенія підписала контракт зі Збройними Силами України у 18 років. По закінченню школи дівчина пішла навчатися на бухгалтера.

До служби її мотивував старший брат. Щораз приїжджаючи додому у відпуску, хлопець ділився своїми армійськими пригодами. Тому брат перший до кого Женя звернулась за порадою підписати контракт.

Дочекавшись повноліття вона отримала письмову згоду в бригаду, де проходить службу її брат.

— Я аж надто хотіла до війська щоб йти ще вчитися 5 років. Війна триває зараз, я мала бути там, — говорить Євгенія.

Єдиний хто відмовляв дівчину була мама. Тепер їй доводилось хвилюватись вдвічі більше, обоє її дітей на війні.

Євгенія закінчила навчальний центр отримавши навички, помічника гранатометника, але згодом перевчилась на медичного санінструктора.

Перший виїзд в зону бойових дій запам’ятає надовго. Звуки вибухів, які зовсім поруч, постійні тривоги та інструктажі. Та й там дівчина знайшла позитив, постійні зустрічі з братом, бути впевненою що в нього теж все добре.

— Я ні миті не шкодувала, що обрала армію. Цікаві полігони, постійні переїзди, навчання. Війна загартовує, а найкращий колектив допомагає подолати всі негаразди.

56 окрема мотопіхотна Маріупольська бригада