Медик Вікторія: «На перше місце завжди ставиш життя свого бойового товариша, а вже потім — своє»

11 листопада 2018, 14:55 | ID: 45062
Медик Вікторія: «На перше місце завжди ставиш життя свого бойового товариша, а вже потім — своє»

— Віко, там двоє «трьохсотих» Вадим і Максим. Не знаю, як будемо витягувати, але треба поспішати!

Миттю зірвавшись на ноги, вхопила сумку з медичним приладдям і щодуху помчала до мосту. Бігти метрів 400, рухаючись, дівчина встигла набрати начмеда, щоб викликати підмогу.

— Уже відомо, які поранення? — про всяк випадок запитала в побратимів.

— Та звідки! Тільки й побачили, як вони впали. Сподіваймося, що не критичні!

До поранених залишається метрів зі сто. Ділянка — у прямій видимості ворога. Завдання номер один — добратися до хлопців. А це під снайперським вогнем ризиковано.

— З ворожого боку зайшла група професійних снайперів. Стріляють із відстані 1100–1200 м, — говорить командир. — Аби не потрапити під приціл і врятувати наших, пускаємо димову завісу. Поки вони там сліпатимуть, ми встигнемо евакуювати бійців.

Крізь дим, перебіжками, дісталися до поранених. Швидко перенесли їх до місця, де більш-менш безпечно можна надати першу допомогу.

Вадим дістав поранення в ногу, нижче коліна. Кістку не зачепило, проте крововтрата була значною. А от Максиму куля пробила бронежилет, пройшла нижче від серця й вилетіла з іншого боку, залишивши в металі чималий отвір.

Під’єднали системи, обробили рани, приготували до евакуації. Та навіть коли під’їхала швидка, незважаючи на завісу диму, ворог обстрілював і далі. Стріляли не прицільно, а навмання. Тільки й чути було, як кулі ріжуть повітря. Проте, медики змогли перенести бійців у машину і доставити до місцевого військового мобільного шпиталю. Там і здійснили необхідне операційне втручання.

— Я поки бігла до них, у думках тільки й було: «Аби лиш встигнути допомогти!» Там, на мосту, навіть не думала, що снайпер може поцілити в мене. На перше місце завжди ставиш життя свого бойового товариша, а вже потім — своє, — розповідає Вікторія.

Мобільна прес-група ОТУ «Північ»

Ярослава Зоріна