Медик Олена Скідіна: «Іноді треба лізти у саме пекло, аби поранений не став загиблим»

— Куди ти під кулі лізеш? Зачекай, хай стихнуть бодай на хвилину, кричали у спину Олені, яка схопила свій медичний наплічник і вискочила із БМП. Вона ж не звикла чекати, бо знала, що навіть лічені секунди можуть стати вирішальними.

Коли пролунав виклик і медикам повідомили, що є кілька «трьохсотих», старший солдат Олена Скідіна без зайвих зволікань разом з лікарем зайняли місце у десантному відділенні бойової машини піхоти.

Дорога була важкою, обстріли не вщухали. Гатили так щільно, що поранених не могли підвезти до місця евакуації. Треба було лізти за ними. І Олена, як завжди, не вагалася, але раптом десь зовсім поруч — вибух. Навіть не встигла почути нічого, як її відкинуло назад вибуховою хвилею. Минуло лише кілька секунд, як жінка отямилася.

Олена розплющила обважнілі повіки і поповзла далі, діставшись до бійців, вона швидко оцінила їх стан. В одного була контузія і осколкові поранення, а двоє інших виявилися важкими. Серед них і її знайомий. Ігноруючи свист невгамовних куль, медики на м’яких ношах евакуювали поранених до безпечного місця.

Поки екіпаж машини відстрілювався і проривався до шпиталю, Олена надавала допомогу військовим.

— Ти будеш жити. Все буде добре, головне тримайся, — промовляла вона, ховаючи сльози, до свого знайомого, який виявився найважчим. Олена розуміла, що його не врятувати, але не могла здатися. А він у відповідь боровся з усіх сил, але, на жаль...

— Це був мій перший «двохсотий» за півтора роки служби. До всього звикла, і до обстрілів, і до того, що постійно ризикуєш власним життям, рятуючи бійців, але не до «двохсотих». У нього було поранення в ділянці серця, внутрішня кровотеча, пошкоджені внутрішні органи, травма, несумісна з життям, — пригадує старший солдат Олена Скідіна.

Під час нашої розмови Олена повідомила, що не має медичної освіти. Після двомісячного навчання у Полтаві на зв’язківця, відчула — то не її. Її переповнювало бажання рятувати життя побратимів.

Вперто, день за днем жінка йшла до своєї мети й здобувала необхідні знання та навики. Її наставницею була відома по всій лінії фронту «Відьма», яка навчила її всьому, що знала сама. Саме від неї засвоїла науку, що іноді треба лізти у саме пекло, аби поранений не став загиблим.

Євген Силкін, «Народна армія»