Історія молодшого сержанта Марії Бойцун

12 березня 2019, 15:49 | ID: 48120

Марія пішла у військкомат ще тоді, коли чимало чоловіків шукали в шухлядах закордонні паспорти – у перші місяці війни на Донбасі. Маючи диплом про вищу освіту Київського університету телекомунікацій, могла влаштуватись на пристойну роботу, але обрала армійський камуфляж. Військові комісари не йняли віри. Думали, ця тендітна дівчина несповна розуму.

– Коли я прийшла вдесяте, мені сказали, що з’явилась посада, пов’язана з моєю цивільною спеціальністю, – розповідає Марія. – Я була така щаслива, ніби успішно пройшла співбесіду на роботу своєї мрії. Так я почала служити в окремому полку зв'язку повітряного командування «Захід». Ми регулярно виїжджаємо на стрільби. До того я навіть не знала, як правильно тримати автомат і що потрібно натискати.

Вже п’ять років Марія прокидається о пів на шосту ранку. Випиває чашку кави, прасує улюблену форму і йде захищати країну. Шикування у військовій частині починається рівно о восьмій – запізнюватись не можна. Коли Марія вперше принесла камуфляж додому, батьки були шоковані. Вони ще не встигли відійти від хвилювання через активну участь доньки у подіях Революції Гідності.

– Попри все, я бачила в очах батька гордість за мене, – каже дівчина. – Бачила, як він дивиться і думає: от доця молодець! Тоді, напевно, я вперше довела їм і собі в першу чергу, що вже доросла і сильна.

Коли поїхала на Донбас, батькам розповідала про планові навчання – не хотіла тривожити. У зоні бойових дій займалась надважливою справою. Її підрозділ забезпечував зв’язком штаб Антитерористичної операції. Майже кожен документ – на вагу золота. Від оперативної роботи зв’язківців залежало життя наших бійців.

Про те, що донька провела зиму у зоні проведення АТО, тато з мамою дізнались лише тоді, коли Марія повернулася додому. У її військовій частині 80% особового складу – жінки. З дискримінаційними проявами у війську, каже, не зустрічалась. Але й не заперечує: жінкам не дають жодних поблажок. Дисципліна на першому місці.

– Одягати щодня військову форму – це дуже почесно, – продовжує Марія. – Коли їхала на інтерв’ю, сивий дідусь хотів звільнити місце в маршрутці. Звісно, відмовилась, але це дуже приємно.

Орест Дрималовський, Олександра Качмар.