Рівень підтримки НАТО України за останні роки безпрецедентний

14 вересня 2019, 15:27 | ID: 52420
Рівень підтримки НАТО України за останні роки безпрецедентний Рівень підтримки НАТО України за останні роки безпрецедентний Рівень підтримки НАТО України за останні роки безпрецедентний Рівень підтримки НАТО України за останні роки безпрецедентний

Директор Центру інформації та документації НАТО Барбора Маронкова спеціально для АрміяInform розповіла про те, як боротися зі стереотипами про НАТО, якою саме є підтримка Альянсу для України та наскільки змінилися оборонні бюджети країн-членів НАТО.

— Цього року НАТО виповнилось 70 років. Як Альянс відзначив цю річницю?

— Альянс відсвяткував своє 70-річчя зустріччю міністрів закордонних справ у місті Вашингтоні. Зустріч відбулась у тому ж самому місті і в той самий день, що й підписання установчого документа НАТО в 1949 році. Протягом останніх сімдесяти років НАТО забезпечувало мир, стабільність і процвітання своїм членам.
Сьогодні ми стикаємося із найбільш непередбачуваною ситуацією у сфері безпеки за багато років. Це дедалі агресивніша політика Росії, гібридні та кібер-загрози, нестабільність на Близькому Сході та в Північній Африці, а також постійна загроза тероризму. У відповідь НАТО знову активізувалось, реагуючи одночасно на багато викликів.

Центр інформації та документації НАТО в Україні також відзначив 70-річний ювілей НАТО: на Європейській площі в Києві було висаджено квіткову композицію із символікою НАТО. Цю композицію та символіку можна спостерігати і сьогодні. А наприкінці року, 3-4 грудня, глави держав та урядів НАТО зустрінуться на саміті в Лондоні, що буде черговою нагодою відсвяткувати сімдесятиріччя Альянсу.

Стереотипи про НАТО житимуть, допоки їх продовжують підживлювати російська пропаганда та дезінформація

— З 2017 року ви очолюєте Центр інформатизації і документації НАТО в Україні. Які основні завдання покладенні на цей Центр?

— Центр інформації та документації НАТО було сформовано 12 травня 1997 року в Інституті міжнародних відносин для того, аби інформувати громадян України про НАТО.
У серпні 2017 року ми переїхали в нове приміщення із нашою сестринською організацією Офісом зв’язку НАТО, і разом ми є Представництвом НАТО в Україні. Але наш мандат залишається тим самим — підвищувати рівень обізнаності українців про НАТО. Починаючи з 2014 року в нас з’явилось два додаткових завдання:

· Надавати інформацію про практичну підтримку НАТО для України, наприклад, через вісім цільових фондів загальною сумою в 40 мільйонів євро, у таких сферах, як медична реабілітація, командування і управління або логістика, а також через дорадчу підтримку Збройних Сил України в їхніх реформах.

· Ми також підтримуємо український уряд у підвищенні його комунікаційних спроможностей у сфері стратегічних та кризових комунікацій. Спроможність українських інституцій ефективно доносити до вітчизняної та іноземної аудиторії інформацію про події в Україні, зокрема про події на Сході та перебіг реформ, є дуже важливою.

— Як боротися зі стереотипами про НАТО, які існують ще з радянських часів?

— Стереотипи житимуть, допоки їх не будуть активно розвінчувати та якщо їх продовжують підживлювати. На жаль, це також досі відбувається в Україні, особливо, через російську пропаганду та дезінформацію.
Ми не відповідаємо на пропаганду власною пропагандою, лише фактами і правдивою інформацією. Тож приклади найбільш розповсюдженої російської дезінформації можна побачити на нашій вебсторінці «НАТО-Росія: Зіставлення з реальними фактами», яка є доступною декількома мовами, зокрема українською.

Торік ми також організували виставку «Україна-НАТО: формула безпеки», де ці міфи було зображено в художньому форматі, отже відвідувачі виставки мали змогу побачити різницю між міфами та фактами.
Крім того, ми регулярно читаємо лекції для широкої аудиторії, даємо інтерв’ю і поширюємо інформацію в наших соціальних мережах, все це — аби розвіяти міфи про НАТО.

Також важливо вирішувати це питання через освіту, впроваджуючи деякі ключові теми про НАТО в школах та продовжуючи дискусію в публічній сфері. У цьому, оскільки НАТО не може зробити це лише власними зусиллями, ми маємо підтримку та співпрацюємо із багатьма партнерами — громадянським суспільством, представниками уряду, парламентарями та науковцями. У нас також є контактні посольства НАТО — це посольства країн-членів НАТО в Україні, і кожні два роки посольства різних країн-членів НАТО беруть на себе цю роль. У 2019 році контактними посольствами стали посольства Великобританії та Канади.

Більшість членів НАТО планує досягти 2 відсотків ВВП на оборону до 2024 року

— Наскільки змінилося фінансування оборонних бюджетів країн-членів НАТО?

— Колективна безпека НАТО потребує ресурсів, і в наших же власних інтересах необхідно вкладати гроші в нашу оборону, щоб забезпечити захист людей у світі, що стає все більш непередбачуваним. На саміті в Уельсі в 2014 році всі союзники погодилися припинити скорочення оборонних бюджетів, збільшити видатки на оборону відповідно до зростання ВВП, і прагнути довести витрати на оборону до позначки у 2% від ВВП протягом десятиліття.

Ми дотримуємося цієї обіцянки, і нині відновилось відчуття терміновості щодо справедливого розподілу тягаря. Всі союзники припинили скорочення і збільшили свої оборонні витрати. Зростання показників національних витрат на оборону показує, що ми рухаємось у правильному напрямку. Вже п’ятий рік поспіль ми бачимо реальне зростання витрат на оборону в європейських союзників та Канади. Цього року реальний приріст у Європі та Канаді становить 3,9%. До кінця наступного року їхня сукупна сума становитиме більше ста мільярдів доларів. Цього року ми очікуємо, що вісім союзників витратять щонайменше 2 відсотки ВВП на оборону — порівняно з трьома союзниками в 2014 році. Більшість планує досягти 2 відсотків ВВП на оборону до 2024 року. Союзники також вкладають більше ресурсів у модернізацію спроможностей. Цього року очікується, що 16 союзників виділять щонайменше 20 відсотків витрат на оборону для основного військового обладнання. Майже всі союзники планують зробити це до 2024 року. Крім того, союзники залучать більше сил для проведення місій та операцій НАТО.

— Наскільки успішно просувається система стратегічних комунікацій в Україні?

— Для побудови функціонуючої системи стратегічних комунікацій потрібні роки. Саме НАТО та багато наших держав-членів досі перебувають у процесі її створення, вдосконалення та адаптації. Але по суті ми можемо пояснити стратегічні комунікації як використання всіх комунікаційних засобів узгоджено та на стратегічному рівні.

НАТО ділиться своїм досвідом та досвідом своїх держав-членів з Україною з 2014 року, а більш офіційно — з 2015 року, коли було підписано Дорожню карту партнерства у сфері стратегічних комунікацій. Дорожню карту було розроблено для покращення та підтримки рівня тіснішої співпраці між українськими органами влади в процесі інформування про національні стратегічні цілі, урядову політику та поточні реформи, особливо органів національної безпеки та оборони. Мандат дозволяє нам співпрацювати з декількома українськими установами із сектору безпеки та оборони. Також було б справедливо підкреслити, що ми не зробили це самотужки. Багато представників міжнародної спільноти в Україні зробили свій внесок у ці зусилля, і ми працюємо разом, підтримуючи Україну в цій галузі. Багато зроблено та досягнуто, але багато ще потрібно зробити — система працює, було ухвалено відповідне законодавство, люди пройшли навчання, тому мова йде про стійкість та постійне вдосконалення. Ми в НАТО твердо віримо, що стратегічні комунікації є ефективним інструментом проти російської дезінформації і водночас ефективним інструментом спілкування зі світом.

«Ми бачимо п’ять законодавчих змін, необхідних для впровадження Закону про національну безпеку»

— НАТО значно розширило співпрацю з Україною після анексії Криму. Якими є її підсумки за понад 4 роки?

— НАТО надає Україні як політичну, так і практичну підтримку. Союзники підтримують територіальну цілісність та суверенітет України, не визнають і не будуть визнавати незаконну та нелегітимну анексію Криму.
Рівень підтримки НАТО України за останні 4 роки був безпрецедентним. У 2016 році на Варшавському саміті союзники ухвалили комплексний пакет допомоги (КПД) для України. Він спрямований на те, щоб об’єднати та підсилити допомогу НАТО, а також допомогти Україні стати більш стійкою, краще забезпечити власну безпеку та провести необхідні реформи, зокрема в секторі безпеки та оборони. У рамках КПД ми розширили сферу наших програм із нарощування потенціалу. Важливою складовою є Цільові фонди. Ми допомагаємо Україні в процесах професійного розвитку державних службовців у секторі безпеки, соціальної адаптації військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, та в зусиллях щодо забезпечення доброчесності в секторі безпеки та оборони. Також союзники надають підтримку в модернізації системи військової освіти та посиленні потенціалу стратегічних комунікацій.

— Які проєкти НАТО в Україні стали найуспішнішими за цей проміжок часу?

— Важливим кроком у впровадженні реформ стало прийняття у 2016 році Стратегічного оборонного бюлетеня. Це всеосяжна дорожня карта реформи сфери оборони. Свій внесок у її розробку, а тепер і в реалізацію бюлетеня зробили радники НАТО. Загалом з 2014 року тактичні та технічні можливості Збройних Сил України значно зросли, і вони продовжують користуватися навчальними та тренувальними програмами, наданими низкою держав-членів НАТО.

Ми спостерігаємо особливий прогрес у деяких сферах оборонної реформи, таких як планування на базі спроможностей, впровадження Єдиного медичного командування, розвиток бойових спроможностей ССО та помітні поліпшення підготовки та розвитку сержантського корпусу. Бачимо позитивні кроки й у сфері логістики та стандартизації. НАТО вітає прийняття Закону про національну безпеку. Це важливий крок, що наближує Україну до європейських та євроатлантичних стандартів та принципів. Оскільки цей закон є рамковим, що регулює реформу сектору безпеки та оборони, тепер необхідно ухвалити важливі нормативно-правові акти до цього закону.

Ми бачимо п’ять законодавчих змін, необхідних для впровадження Закону про національну безпеку:

1. Закон про створення нового Парламентського комітету з нагляду за спеціальними службами;

2. новий Закон про СБУ;

3. новий Закон про розвідку;

4. новий Закон про державну таємницю;

5. пакет законодавства щодо реформи оборонної промисловості.

Наші радники надають експертну підтримку Україні в розробці цього важливого законодавства. Але для покращення безпекової ситуації в Україні, слід зосередити увагу на системних, всебічних, інституційних підходах, необхідних для того, щоби зробити реформи стійкими та незворотними.

Цього року Україна відзначить 10-ту річницю своєї першої Річної національної програми

— За останніми дослідженнями значно зросла підтримка НАТО в суспільстві. Які ваші враження від цього?

— Ми багато років спостерігаємо за рівнем громадської підтримки НАТО в Україні. Останні опитування громадської думки, які проводив Державний комітет з питань телебачення і радіомовлення України з 14 по 30 травня 2019 року свідчать, що 62% українців виступають за вступ до НАТО. Це дійсно дуже високий і вражаючий рівень підтримки громадськості. Ми також відзначили, що регіони на Півдні та Сході країни, які традиційно завжди більш скептично ставились до НАТО, також мають нині підтримку вступу з боку більш ніж третини громадян. Це дійсно дуже хороші новини, але ми не можемо зупинятися на досягнутому. Робота громадської дипломатії повинна бути довгостроковою і продовжувати покращувати поінформованість про НАТО, роз’яснювати стереотипи та розвіювати міфи.

— Наскільки ефективною стала Річна національна програма Україна-НАТО 2020?

— Річна національна програма (РНП) є головним інструментом України, спрямованим на просування реформ, необхідних для здійснення її євроатлантичних прагнень. РНП структурована так само, як і План дій щодо членства, і базується на Дослідженні про розширення НАТО. Ми працюємо разом, щоб допомогти Україні максимально ефективно використати цей важливий інструмент. Цього року Україна відзначить 10-ту річницю своєї першої Річної національної програми, ключового інструменту для наближення України до НАТО. Нещодавні кроки, здійснені українським урядом, включно з Указом Президента щодо зміни методології розробки та впровадження РНП, ухваленим у жовтні 2018 року, для підвищення ефективності цього інструменту, є бажаною зміною. Цілі реформ повинні бути чітко визначеними, узгодженими, профінансованими та вимірюваними.

Олена Степанюк, Інформагентство Міноборони АрміяInform



ОСТАННІ НОВИНИ
Вечірній брифінг пресцентру Об’єднаних сил 21.10.2019

4 години тому

В НУОУ продовжено навчання військовослужбовців ЗС України на курсах іноземних мов у другому семестрі 2019 року

6 годин тому

Армійський фехтувальник Ігор Рейзлін поділився своїми враженнями від змагань на 7-х Всесвітніх Іграх серед військовослужбовців

7 годин тому

Кафедра стратегії національної безпеки та оборони Національного університету оборони України відзначила 25-ю річницю з Дня створення

7 годин тому

Американські катери типу «Island» «Слов’янськ» та «Старобільськ» прибули до Одеси

8 годин тому

Армійський борець Василь Шуптар став срібним призером на 7-х Всесвітніх Іграх серед військовослужбовців

8 годин тому

«Для нас важливо підтримувати Україну у посиленні її оборонних спроможностей», - Міністр оборони Естонської Республіки Юрі Луйк

9 годин тому