Українські ССО це зробили!

27 липня 2019, 15:13 | ID: 51394
Українські ССО це зробили! Українські ССО це зробили! Українські ССО це зробили! Українські ССО це зробили! Українські ССО це зробили!

Ніколи раніше підрозділ Сил спеціальних операцій (Special Operations Forces (SOF) армії країни, яка не є членом НАТО, не отримувала сертифікацію на виконання бойових завдань у складі Альянсу. А от українська тактична група спецоперацій ССО зробила це. Вже наступного року цей підрозділ заступить на бойове чергування у складі Сил реагування НАТО (NATO Response Force (NRF).

Про три непрості роки підрозділу ССО, що зламав стереотипи радянщини й успішно інтегрувався до складу світового безпекового гранду, в ексклюзивному інтерв’ю для АрміяInform напередодні Дня ССО ЗС України розповів його командир, ім’я якого ми не можемо розкривати зі зрозумілих причин.

Як потрапити до елітного клубу SOF?

— Командире, коли з’явилася сама ідея, якими були перші кроки?

— Якщо відверто, то нас до цього у 2016-му підштовхнули литовські колеги, з якими ми вже досить плідно співпрацювали. Вони бачили наш рівень підготовки, знайомі з бойовим досвідом участі в АТО, знали, на що ми здатні. От вони і кажуть: «…Є тема професійного зростання. Україна, звісно, не член Альянсу, проте давній і надійний партнер. Спробуйте!» І ми спробували.

Щоб потрапити до елітного клубу SOF, того ж року, за погодженням командування ССО, подали до штабу НАТО спеціальну анкету, де вказали: хто ми, що можемо, які маємо національні обмеження тощо. Все зроблено відповідно до Програми цілей партнерства між Україною і НАТО. Так з’явилося рішення начальника Генштабу про організацію підготовки нашої військової частини до участі у Програмі перевірки та зворотного зв’язку Концепції оперативних можливостей.

— Важко було починати, адже в системі управління й документообігу наших штабів і НАТО існувала різниця?

— Починати завжди складно, але й цікаво. У нашому колективі вже тоді були офіцери, які навчалися у військових вишах Європи, США, Канади, закінчили різноманітні натовські курси, брали участь в операціях ООН та НАТО, працювали в об’єднаних штабах під час багатонаціональних навчань в Україні й за кордоном.

Відповідно до Концепції оперативних можливостей, відпрацювали загальний план підготовки на 4 роки з урахуванням наших особливостей. На фініші цієї дистанції — у 2020 році — бачили себе не просто залученими до Спільного фонду оперативних сил і можливостей, а на бойовому чергуванні у складі Сил реагування НАТО (NRF). Такою була наша мета.

Ми заявили, що готові у 2020-му бути в темі, так би мовити. У НАТО відповіли: «Ок! Чекайте гостей». Приїхали радники і сказали, що слід пройти відповідні стандарти оцінки SOF. «Виконаєте їх, — кажуть нам, — ласкаво просимо»! Цей «фоліант» на 500 сторінок дворівневої оцінки бойових підрозділів, тактичної групи, командного компоненту за п’ятьма напрямками і ще купа підручників стали нашими настільними книгами.

Оцінки мають два рівні — самооцінка (SEL-1, SEL-2) і оцінка НАТО (NEL-1, NEL-2).

— А можна тут докладніше?

— Кожен командир сам визначає, до якого рівня підготовки прагне сягнути за стандартами. Для цього працює, вишколює підлеглих, перевіряє їх ступінь готовності спершу сам. Коли розуміє, що готовий — оцінку дає НАТО. Перший рівень — визначення ступеня сумісності підрозділу з такими ж підрозділами Альянсу. Друга оцінка — визначення ступеня боєготовності. Тобто, якщо ми круті рейнджери, насипаємо всім, рвемо і молотимо все вороже, але не розуміємо системи роботи і тактики дій сусідів, то гріш нам ціна. Ми нездатні взаємодіяти. Важко працювати, коли одна рука не знає, що робить друга…

Через терни — до визнання 

— Командире, а чи не заважав процес інтеграції до SOF НАТО виконувати головні завдання за призначенням, зокрема на Сході?

— Весь цей час ми виконували спеціальні бойові завдання на Донбасі. Так само, три роки поспіль їздили до Литви на багатонаціональні навчання SOF НАТО, навчались на різноманітних курсах в Україні і за її межами. Процес підготовки до інтеграції в еліту ССО і плани бойової підготовки переплелися щільно й ефективно. Поступово почали впроваджувати натовські стандарти у процес управління підрозділами, планування завдань і ухвалення рішень.

Раніше мені закидали деякі керівники чи колеги-командири: НАТО — добре, а хто тут воюватиме? А от ми і воюємо, і ефективно виконуємо завдання!

— Як пройшли іспити на шляху до підсумкової оцінки NEL-2 в Литві у червні?

— Першу спробу оцінки SEL-1 зробили наприкінці 2017-го. Провели тактико-спеціальні навчання, на які запросили командування ССО. За нашою оцінкою мовчки спостерігали і представники Альянсу. Ми оцінили себе як «неготові». Згодом побачили ґрунтовний рапорт від команди оцінників й натовських «моніторів» з переліком недоліків і пропозиціями їх усунення. Це дало змогу реально оцінити стан справ і зробити висновки.

Ми подумали, порадились, почали працювати. Торік у травні проводимо другу спробу оцінки на міжнародних навчаннях у Литві. Вже краще, але є ще над чим працювати. Тоді мали проблеми з оргштатною структурою та укомплектованістю. Але чекайте, ми вже бородаті мужики, а не ті пацани з пушком під носом, що в 2017-му. Ок! Видихаємо. Знову провели ґрунтовну роботу над усуненням недоліків щодо досягнення взаємосумісності. У вересні беремо участь у «Репід Трайдент — 2018» і успішно проходимо оцінку. Нас допускають до оцінки НАТО, яку ми вдало пройшли у червні 2019-го.

Не скажу, що було легко, проте надто добре усвідомлювали всю відповідальність і важливість цього іспиту для нас.

Тритижневий штурм у режимі 24/7 або як нашим… підклали свиню 

— Чи є вимоги до вас з боку стандартів SOF НАТО щодо спорядження, озброєння, інших видів забезпечення?

— Принципових вимог до екіпірування, забезпечення технікою і озброєнням немає. Є перелік спроможностей для підрозділів SOF. Ми ставимо «плюсик» навпроти них, заявляючи про змогу їх виконати. А як це досягаємо — голими руками, грубо кажучи, чи за допомогою надсучасного озброєння і техніки — наші проблеми! (Звісно, виконувати завдання «голіруч» не дадуть, бо оцінка ризиків — одна з ключових умов процесу планування, а людське життя — головна цінність!). Вимоги до стандартизації існують в усьому: тип і ступінь захищеності техніки, калібри зброї, типи пального…

У переліку є принципові завдання, які розписані чітко — ведення спеціальної розвідки, спеціальні дії, надання військово-дорадчої допомоги. Решта — додаткові опції: приготування їжі, добування води, захист систем комунікації, інженерна розвідка… І відповідно до того, що заявлено, вже думаю, як це виконувати: я планую сили і засоби, які використовуватиму, виконуючи завдання.

— Спеціальна розвідка, спеціальні дії — тут зрозуміло. А що таке військово-дорадча допомога?

— Це підготовка людей (місцевого населення, парамілітарних організацій), яких потрібно навчити воювати і дати їм можливість воювати. Щось подібне до того, що зробили росіяни на Донбасі взимку-навесні 2014 року.

— А тепер про підсумкову оцінку НАТО й вашу участь у навчаннях у Литві?

— Ми здійснили комбінований марш за кордон з технікою, озброєнням, майном. Це — наземна колона і повітряний ешелон літаками військово-транспортної авіації Іл-76. Натовцям це сподобалось, бо є стратегічним пересуванням. Армія не кожної країни має таку змогу. Ми розгорнулися, організували передову операційну базу з усіма необхідними складовими — забезпеченням, охороною, зв’язком…

Нашу участь у навчаннях сил спецоперацій НАТО Flaming Sword 2019 спланували так, що на їх загальному тактичному тлі ми проходили оцінювання — це був єдиний процес.

Особовий склад нашого підрозділу штурмували і трусили майже три тижні в режимі 24/7. Бойові підрозділи виконували завдання в умовах жорсткого контррозвідувального режиму, з дотриманням вимог конспірації, в лісистій місцевості та в умовах міста, вдень і вночі. Здійснювали спецрозвідку, засідки та нальоти, використовували безпілотні літальні апарати. Все відбувалося під пильним оком команди оцінки й «моніторів» від НАТО.

Коли перевіряли медиків, наші колеги з НАТО привезли їм поранену свиню. Як відомо, її організм схожий з людським. Вона верещить, хлопці її тампонують, вентилюють легені, кровоспинне дають, крапельниці ставлять, знеболювальне. І все — під час проведення спеціальних дій на об’єкті розвідки. Мені доповідають про «300-го», летять рапорти про характер поранень, що зроблено, який стан. Я, відповідно до стандартів, доповідаю про пораненого у вищий штаб. За викликом прибуває хірургічна команда. Відкриваємо двері швидкої а там… забинтована, спокійна, з крапельницями у венах, трубками у роті і кліпалками-очима свиня!

Операторів-інженерів перевіряв сам очільник інженерної служби ССО Литви. Він стежив за діями наших хлопців під час інженерної розвідки, з перевірки авто, що перетинає блокпост, на предмет наявності вибухівки. Ну, от хлопці ретельно оглянули машину. Ніби нічого немає, все чисто. Та звернули увагу, що передня планка кріплення держзнака трішки не на своєму місці. Вони туди, а там датчик цілі натискної дії: авто заміноване! Якби воно проїхало блокпост, ми мали б ввідні від групи оцінки про його вибух на нашій базі, втрати серед особового складу. А так диверсії уникнули і сили зберегли.

Ми недосипали, важко працювали, часто через «не можу» долали труднощі: динаміка навчань і оцінки була на межі людських можливостей. Водночас, озираючись у 2016-й, розумію, як ми виросли.

— І що тепер далі, який підсумок?

— Тактична група спецоперацій у підсумковому рапорті керівника групи оцінювання визначена як «боєготова». Тобто, вже у 2020 році ми увійдемо до складу Сил реагування НАТО (NATO Respense Forces).

Поясню. Аби не тримати у постійній боєготовності весь Альянс, вони на рік формують Сили реагування — NRF. А це наразі близько 30 тисяч особового складу військ у небі, на землі та в морі, що перебувають у своїх ППД у бойовій готовності відреагувати на будь-який конфлікт чи загрозу.

На 2020 рік командну компоненту SOF у складі NRF формують на базі командування ССО ЗС Польщі. На своїй базі вони розмістять штаби, які укомплектують багатонаціональним контингентом НАТО й тактичними підрозділами з країн Альянсу. Ось один з підрозділів — наш. Виходячи з наших спроможностей, спланують і нашу подальшу кооперацію та визначать нашу роль та місце на випадок застосування.

Андрій Агєєв, АрміяInform (фото з архіву автора)