Льотчик Євген Соловйов дивом залишився живим після падіння вертольота в Конго

15 липня 2019, 15:22 | ID: 51155
Льотчик Євген Соловйов дивом залишився живим після падіння вертольота в Конго Льотчик Євген Соловйов дивом залишився живим після падіння вертольота в Конго Льотчик Євген Соловйов дивом залишився живим після падіння вертольота в Конго Льотчик Євген Соловйов дивом залишився живим після падіння вертольота в Конго Льотчик Євген Соловйов дивом залишився живим після падіння вертольота в Конго Льотчик Євген Соловйов дивом залишився живим після падіння вертольота в Конго

Євгену Соловйову, заступнику командира вертолітної ескадрильї, нещодавно виповнилося 29. Та молодий офіцер вже є льотчиком 1-го класу, кавалером ордена Богдана Хмельницького, вижив при падінні вертольота в Конго й вивіз з-під носа ворога десятки поранених і загиблих у районі бойових дій. Під час розмови постійно перепитувала Євгена: «Точно 1990 року народження?» і, попри молодий вік співрозмовника, так і не змогла перейти на «ти» — надто серйозні речі він розповідав.

Вже за три місяці після випуску із авіаційного вишу Євген став командиром вертольоту. За рік полетів у Конго у складі миротворчого контингенту. Там і отримав свої перші бойові хрещення... За три дні по прильоту табір обстріляли з мінометів. Та й польоти в умовах високих температур, розрідженого повітря, небезпечних гір уже не здавалися такими романтичними, як раніше... Та все, насправді, тільки починалось...

— Із місії в Конго я привіз дуже важливий для себе оберіг, який досі постійно при мені під час польотів на фронті. Тоді зі мною служив Володимир Шлюхарчук, нинішній «Народний герой України». Перед польотом в Африку його донька подарувала маленького іграшкового жирафа, сказала, що він оберігатиме. Володя про цю іграшку забув. А одного дня абсолютно випадково поклав її в кишеню комбезу. Саме того дня ми з ним під час польоту потрапили у спадний потік повітря, наш вертоліт упав. Живі залишились просто дивом. Колесо вертольота застрягло у в’язкому ґрунті, а за кілька метрів був крутий схил, з якого цілком імовірно можна було покотитися вниз. Коли нам вдалося вибратися з техніки живими, Володя згадав про цього жирафчика. Здивувався: «От не обманула ж доня, дійсно врятував». Іграшка якраз розкладалася на дві частини, тож він розламав її зі словами: «Тримай, це твоя половинка. Тепер він і тебе берегтиме».

Із миротворчої місії Євген повернувся у травні 2014-го. На залагодження всіх справ, проходження медичної комісії, зустріч із сім’єю чоловіку дали лише десять днів. І відразу на все спекотне літо 2014-го — в зону бойових дій. Там Женя був одним із наймолодших льотчиків.

— Нерідко вертоліт перетворювався на повітряний реанімобіль. Підлога борта постійно була у крові, яка за кілька годин польоту запікалася настільки, що відчистити її було складно навіть сильними хімрозчинами. Та найважче було забирати загиблих, — розповів офіцер.

Євген зазначив, що війна змусила переосмислити ставлення до життя. Тим паче, вона відібрала в нього рідних людей. Спочатку — батька... Коли той дізнався про бойові вильоти, серце не витримало... А потім ще й близький товариш загинув.

— У серпні ми прилетіли з Дмитром Арциленком на кілька днів з АТО додому на регламентні роботи. Поки обслуговували техніку, нам вдалося на один вечір вирватися до моря. Ми наговорилися, накупалися, нажартувалися, відволіклися від війни. Минуло кілька днів і Дмитро загинув — їхній борт обстріляли. Друга не стало, а ти розумієш, що це може статися і з тобою, — з прикрістю зазначив льотчик.

У житті Євгена Соловйова буде ще багато польотів, ймовірно, що сьогоднішній наліт у майже тисячу годин зросте в кілька разів. Та він ніколи вже не забуде, як молодим старлеєм притискався на вертольоті до землі у пошуку майданчика для евакуації поранених...