Нарощування кадрового потенціалу — пріоритет національного флоту

24 січня 2019, 16:15 | ID: 46797 | Переглядів: 1007

Створення ефективної системи управління кар’єрою військовослужбовців, забезпечення прозорої і доброчесної системи добору та призначення особового складу на посади — є основними функціями новоствореного у Військово-Морських Силах Кадрового центру.

Про особливості роботи цієї флотської структури та перехід до стандартів НАТО розповідає начальник управління персоналу — заступник начальника штабу Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України капітан 1 рангу Олександр Шевченко.

— Якщо наразі кадрові органи обговорюють питання персоналізації та планування кар’єри кожного військового, то ще якихось 5 років тому ми працювали над питанням хоча б доукомплектувати підрозділи, які вийшли з АР Крим та починали з «нуля» облаштовуватися на материковій Україні, адже у 2014 році лише 30 % особового складу вийшли з анексованого півострова. Критичною була ситуація у військах берегової оборони, адже крім повсякденних завдань, військові брали участь в антитерористичній операції. Щоб поліпшити ситуацію було змінено принцип комплектування мобілізованими. Так як не вистачало спеціалістів, створювалися курси перепідготовки. У військових навчальних закладах 12 курсів для офіцерського складу, у Навчальних центрах — для рядового та сержантського складу, — розповів капітан 1 рангу Олександр Шевченко.

Він повідомив, що якщо раніше з військкомату людина приходила у військову частину і одразу після злагодження підрозділу приступала до виконання завдань, то за новою системою вона направлялася до Навчального центру, де проходила біля 3 місяців підготовку і лише потім поповнювала лави військового колективу. Такий принцип комплектувань значно покращив ситуацію. Управління персоналом командування ВМС визначало потребу тих чи інших кваліфікованих спеціалістів, подавало замовлення на Навчальні центри, Головне управління персоналом, після чого отримували підготовлений особовий склад і розподіляли військових по підрозділам. За необхідності робили переміщення в межах ВМС, по мірі проведення і залучення наших підрозділів в АТО визначалися й інші завдання.

Капітан 1 рангу Олександр Шевченко наголосив, що створена система комплектування потребувала постійної роботи з призовниками й мобілізованими. «Тож представники управління персоналом щомісяця виїжджали у військкомати в різні області України і працювали з бажаючими проходити службу, також вони відвідували школи, вищі навчальні заклади, центри зайнятості. А координували їх роботу 2 вербувальних центри, які були створені в 2016 році. Перший вербувальний центр ВМС Збройних сил Україні в Одесі відкрили на початку серпня в 2016 році. Згодом подібний центр розпочав роботу в Миколаєві. Головними їх завданнями є надання інформації громадянам щодо військової служби за контрактом у Військово-морських силах, комплектування частин, які входять до цього роду військ».

— Зазначу, що Вербувальні центри діють лише у ВМС. Вони є позаштатними, тобто створенні за рішенням командувача, і особовий склад перебуває там не на посадах, а у відрядженнях. Це новий підхід до комплектування професійного національного флоту, адже кандидату вже під час перших співбесід надається максимально об’єктивна інформація про те, де він буде служити, і які умови його очікують. Їх виникнення було зумовлене тим, по-перше, що постало питання якісного комплектування, а по-друге, якби там не було, військкомати більшою мірою забезпечували кадрами сухопутну складову війська. Тому однією з функцій вербувальних центрів українських ВМС є не лише допомога кандидатам обрати місце для проходження служби, а й їх супровід безпосередньо до укладання контракту, не втративши жодної людини, — зазначив капітан 1 рангу Олександр Шевченко.

Крім того, одна з важливих складових концепції розвитку ВМС — підготовка кваліфікованих кадрів, необхідних для несення служби на новітніх кораблях і літаках. Для цього, відповідно необхідно розвивати систему військової освіти.

— На сьогодні в нас є певні досягнення, адже в освітній процес впроваджено курси вивчення іноземних мов, проводяться міжнародні морські походи, курсанти мають можливість навчатися за кордоном, зокрема в Італії, Великій Британії, в США. Тобто зроблено акцент на практичні заняття у підготовці майбутніх моряків, а також постійно впроваджуються практики і стандарти НАТО та курси лідерства, — повідомив офіцер управління персоналу штабу Командування Військово-Морських Сил ЗС України.

За його словами, Центр підготовки сержантського складу, який розташований у Миколаєві, вже встиг зарекомендувати себе не просто як курси підвищення кваліфікації, а як школу фаховості та лідерства, де майбутніх молодших командирів готують інструктори старшинського складу за натовським принципом «сержант готує сержанта». Тобто Центр — це єдина окрема військова частина у вітчизняних ВМС, яку очолює мічман.

Результатом роботи центру є, наприклад, той показник, що в берегових військах посади командирів взводів іноді комплектуються сержантським (старшинським) складом без присвоєння їм звання. Ці бійці є учасниками війни на сході, пройшли курс лідерства та набувають досвід на безпосередніх посадах і командири навіть не клопочуть про заміну їх офіцерами.

— Що стосується корабельного складу, то моя основна позиція — всі випускники мають потрапити на бойові кораблі. Для цього ми намагаємося, щоб якомога більше пройшли службу на фрегаті. Адже коли з’являться кораблі, нам потрібно буде їх кимось комплектувати. Яскравим прикладом тому є екіпажі «Айлендів». Тож, як бачите, на сьогодні у нас є відповідний рівень підготовки, — наголосив капітан 1 рангу Олександр Шевченко.

— Що стосується переходу до стандартів НАТО, то у ВМС співвідношення офіцерського і рядового складу витримуються на рівні ВМС провідних країн світу, нема суттєвої різниці, хоча зменшення були, тому близько 90 офіцерських посад були переміщені на сержантські. Заміна офіцерського складу в управліннях командування, в нових органах управління на штабних сержантів, є обґрунтованою, бо будьмо відвертими, «носити папірці» — це не задача офіцера. Зрозуміло, що не можна одним махом замінити все і всіх, для цього треба спочатку підготувати сержантів, а це як мінімум 2,5 роки, щоб отримати кваліфікованого спеціаліста, — підкреслив офіцер.

— На виконання вимог стратегічного курсу України щодо вступу в НАТО в Міністерстві оборони України розроблено низку керівних документів щодо створення сучасної системи кадрового менеджменту і ми продовжуємо працювати в даному напрямку. Варто зазначити, що це нова для мене робота. Так, у Збройних Силах України, з метою запровадження стандартів НАТО у кадровій політиці з 2007 по 2011 роки активно впроваджувалася, а у 2012-2013 роках функціонувала та стало розвивалася система кадрового менеджменту централізованого типу, — зазначив капітан 1 рангу Олександр Шевченко.

Він також повідомив, що військовослужбовці призначаються на посади не рішенням однієї людини, а за рейтинговим принципом, тобто це дає рівні права абсолютно всім, не залежно чи бажає тебе бачити як підлеглого керівник чи ні.

— Єдиний процес, де братиме участь командир — це оцінювання військовослужбовця за підсумками року. І від того, на скільки він буде якісно та об’єктивно це робити, залежатиме подальше просування по службі його підлеглого. Далі відбувається формування резерву кандидатів для просування по службі за рейтинговим принципом за підсумками роботи незалежних комісій з відбору кандидатів до призначення на посади. До слова, в комісіях знаходяться різнопланові фахівці. Це і корабели, і морпіхи, і спеціалісти з частин оперативно-бойового забезпечення, зв’язківці, тобто ті, хто за різними обліковими спеціальностями матимуть можливість підібрати кандидатів, у порядку визначеного рейтингу, які максимально відповідають вимогам до посади, а також індивідуально планувати та управляти їх кар’єрою, — повідомив капітан 1 рангу Олександр Шевченко.

Представник управління персоналу штабу Командування ВМС Збройних Сил України зауважив, що наразі структурою, яка буде впроваджувати кадровий менеджмент є Кадровий центр ВМС, який створений 27 квітня 2018 року. Так, відповідно до рішення Міністра оборони України, у 2019 році проводиться експеримент з провадження кадрового менеджменту у ВМС за морськими спеціальностями.

— Мені довелось побувати з візитом в Командуванні особового складу Військово-морських сил США (м. Мілінгтон), де мав змогу ознайомитися з передовими технологіями залучення на військову службу за контрактом та кадровим менеджментом американських ВМС. І, зазначу, що в США, де ВМС — провідний вид збройних сил, ця система безперебійно працює. Наприклад, у них чітко вказано в наказі не лише дата призначення, а й дата, коли військовослужбовець завершить службу на даній посаді. А це максимум 3 роки — далі ротація. За 9 місяців офіцер — менеджер починає з ним працювати, за 6 місяців військовий знає, де продовжуватиме службу і цього вже ніхто не змінить. Тож він має час на вирішення всіх питань: і службових, і побутових, — зазначив начальник управління персоналу — заступник начальника штабу Командування ВМС Збройних Сил України.

— Ще одним позитивним досвідом у роботі ВМС США є центри підтримки родин військовослужбовців. Й справді, у той час, коли військовослужбовець вибуває виконувати завдання, його родина лишається один на один з усіма проблемами, починаючи від отримання статусу та правової допомоги, до елементарного влаштування дитини в дитсадок. Тож ми плануємо створити подібні центри у гарнізонах, де розташовані Військово-Морські Сили і де кожен член родини наших військових зможе отримати необхідну допомогу та підтримку. Ключовим фактором у нагальності вирішення даного питання стало захоплення у полон наших 24 військових моряків, — додав він.

За його словами такі заходи є ще одним стимулом для людей пов’язати своє життя з армією і з флотом зокрема, адже якщо ми не можемо дати надвисоку зарплатню, то повинні створити умови, які спонукатимуть до служби у ВМС.

— Звісно, з кожним роком ми будемо піднімати рівень набору до ВМС, піднімати критерії відбору. Але щоб підвищувати планку, треба щось для цього робити. Починаючи від підвищення рівня фінансового забезпечення, до вирішення побутових умов. У цьому напрямку триває робота, ми не зупиняємося, тож впевнено можу сказати, що професійні Військово-Морські Сили Збройних Сил України можуть відбутися і для цього потрібен певний час, досвід та відповідні ресурси, — резюмував капітан 1 рангу Олександр Шевченко.

Спілкувалася Наталія Задверняк