«Усе, що закуповуємо для Збройних Сил, відповідає стандартам НАТО», - Міністр оборони в інтерв'ю «Урядовому кур'єру»

10 січня 2019, 10:21 | ID: 46494

Рік, що минув, був важливим для нашої армії. Про те, яким він видався для українського війська та на що варто сподіватися в майбутньому, розповів очільник Міністерства оборони Степан Полторак.

— Чи не найсерйознішим випробуванням для Збройних сил України стали події 25 листопада у Керченській протоці й подальша відповідь на них — запровадження правового режиму воєнного стану в 10 областях країни. Тепер можна говорити про певні підсумки цього напруженого періоду, що тривав місяць. Які найважливіші з них?

— Досі є величезні загрози з боку Російської Федерації на суходільному кордоні й на Азові, зосереджено потужне угруповання її військ в окупованому Криму. Відкритий напад на наші військові кораблі в нейтральних водах був для нас несподіваним. На моє переконання, Росія чекала, що наші хлопці відкриють вогонь у відповідь, щоб використати це для початку масштабної агресії. Для цього вона підготувала значну кількість техніки, озброєнь і особового складу на кордоні з Україною. Наші моряки натомість діяли, не порушуючи жодної конвенції чи міжнародного договору. А воєнний стан став засобом захисту країни від можливого подальшого вторгнення.

Другу спробу проходу наших військових кораблів росіяни використали для влаштування провокації. Але запевнюю: такі проходи організовуватимемо й надалі. Будуть і двадцятий, і сотий проходи. І завжди, бо Азовське море теж українське, а Маріуполь і Бердянськ — наші порти, де працює значна частина економіки. Ми не відмовимося від нашого права вільно проходити Керченською протокою тоді, коли в цьому буде необхідність. Сподіваюся, нашим партнерам у світі вдасться переконати Росію в необхідності виконання міжнародних угод.

Міноборони одразу почало працювати у форматі воєнного стану, створивши центр координації та взаємодії органів державної влади з військовим командуванням. Ми отримали заявки на потреби з доукомплектування, постачання майна і ресурсів, опрацювали нормативну базу, нагальні пропозиції, подаючи їх Верховній Раді та уряду. За цей місяць вдалося поставити у війська рекордну кількість нового озброєння — близько 300 одиниць. Величезну роботу проведено в контексті тренувань органів військового управління та зборової підготовки з десятками тисяч резервістів першої й другої черг, бригад територіальної оборони. Проведено кризове планування, за результатами якого розроблено відповідні документи застосування Збройних сил, інших складових сектору оборони. Уточнено мобілізаційний план ЗСУ, визначено органи військового управління, які набули статусу військового командування.

На окремих напрямках передислоковано угруповання військ для швидкого реагування на загрози. Введено додаткові сили і засоби ППО. Цей час показав позитивні приклади й результати і розкрив окремі проблеми. Це добре, бо над їх розв’язанням уже працюємо. Варто нагадати, що такі масштабні заходи вживали вперше в історії України.

— А які найвідчутніші досягнення у війську, що відбулися за останні чотири роки?

— Одне з головних наших досягнень — це формування воїна — патріотичного, вмотивованого.

Найбільше впадає в око значно вищий рівень підготовки нинішніх військових, їхнє забезпечення, інші підходи до ведення бойових дій. Відповідальність за прийняття рішень дуже змінилася. Раніше була величезна проблема з довірою до командирів та їхніх рішень, бо вони здебільшого не мали бойового досвіду.

Нині солдат поважає командира, захищає його, бо вони разом. Змінився солдат, командир і все військо — в армії стало значно менше випадкових людей.

— Як у війську збираються поліпшувати мотиваційну частину служби і залучати до своїх лав найкращих людей?

— Напевно, не таємниця, що рівень грошового утримання (і не лише в нашій армії) не дає змоги військовим бути заможними. Але увага держави до цього аспекту — індикатор поваги до людини в однострої, оскільки для більшості військовослужбовців заробіток — не самоціль. І тут держава підготувала нам приємні новини. 2019-го значно зросте рівень грошового утримання військовослужбовців. Наприклад, командир бригади в Сухопутних військах отримував донедавна приблизно 18 тисяч, незабаром отримуватиме більш як 25 тисяч, а в морській піхоті та ДШВ — майже 28 тисяч гривень. Звичайний солдат отримував мінімум 7,3 тисячі гривень, а тепер — понад 10 тисяч.

Підвищили грошове утримання офіцерам, солдатам, які перебувають на бойових посадах і найбільше ризикують. Приміром, екіпажі бойових машин — танка, БМП, БТР тощо на полі бою — об’єкти небезпеки, бо супротивник намагається знищити передусім їх. І такі екіпажі мають отримувати більше. Цей підхід вважаю правильним, і його реалізуватимемо найближчим часом.

Збільшимо виплати льотному складу та фахівцям, які гарантують безпеку польотів. Постараємося цю категорію краще забезпечити житлом. Загалом у 2019-му плануємо завершити реформу житлового забезпечення у війську.

Але слід зауважити: якщо військовому платитимуть значні кошти, а ставлення до нього не зміниться, якщо він не буде як людина на першому плані, жодні гроші ситуації не виправлять.  І щоб до нас не приходили служити так звані заробітчани, крім системи грошового утримання, нам треба багато змінити.

— Військовослужбовці не менш натхненно сприймають новини про оновлення парку озброєння й техніки, ніж реагують на поліпшення стандартів життя.

— Саме так. І нам є чим їх порадувати в цьому сенсі. У грудні ми отримали додатковий ресурс — 4 мільярди гривень на закупівлю нових зразків ОВТ. Уже починаємо серійне виробництво ракетного комплексу «Вільха». Тривають дослідницько-конструкторські роботи у багатьох інших проектах, які значно підвищать наші спроможності.

Кілька слів про інші види забезпечення. Хоч у 2018-му нам навіть вдалося закласти певний резерв форменого одягу, ми й надалі модернізуватимемо однострої та екіпірування. Даємо виробникам нові технічні завдання на їхнє покращення. І вже надходять нові костюми спеціальні й маскувальні для снайперів та розвідників, костюми для екіпажів броньованих машин, наколінники і налокітники, сумка транспортна індивідуальна, бахіли утеплені й багато іншого. Тривають розроблення й військові випробування нових зразків спецодягу, взуття та екіпірування, зокрема для снайперів: рейдових рюкзаків і чохла-килима для перенесення зброї, які попередньо отримали високу оцінку військовослужбовців. Ці зразки надходитимуть на планове забезпечення цього року, як і нові модульні бронежилети та балістичні шоломи.

Добре себе показує нова система харчування, але тут є істотний недолік: ще відчувається несумлінність окремих постачальників і військових керівників. Недавно в Одесі я вимушено зняв з посади начальника тилу у ВМС саме за неналежну організацію харчування особового складу. Деякі постачальники, що укладають угоди зі Збройними силами, звикли заробляти гроші й погано виконувати взяті зобов’язання. Ми розриватимемо угоди й не працюватимемо з ними, вносячи до чорного списку.

Схожа проблема є і в будівництві: чимало компаній виграють на зниженні ціни робіт, але потім не виконують умов контракту. А воювати з ними важко, бо вони, немов хамелеони, змінюють назви, реквізити, заходять повторно на торги, вкотре створюючи такі самі проблеми. На жаль, окремі командири частин не контролюють як слід якість приготування їжі для підлеглих. Якщо командир якісно виконує свої обов’язки, погана їжа не потрапить на стіл до солдата.

2019 рік для нас має стати переламним у відносинах з постачальниками. Вони мають зрозуміти: в армію потрібно постачати найкращий товар максимальної якості.

— Як еволюціонують відносини з НАТО, і що потрібно зробити, щоб надалі зближуватися з цією системою колективної безпеки?

— Уже понад чотири роки спостерігаю за настроями у штаб-квартирі НАТО щодо України. Спершу нас сприймали не надто серйозно. Згодом не розуміли, як це можна зробити (вступ до Альянсу. — Авт.), а вже під час останньої зустрічі у Брюсселі фактично всі казали про необхідність нашого прискореного вступу в НАТО. Ми за всіма напрямами отримуємо від них допомогу. Особливо це стало відчутно недавно — після акту відкритої агресії Росії.

За останні півроку з очільником оборонного відомства Великої Британії Гевіном Вільямсоном я зустрічався п’ять разів. За останні два місяці він двічі був в Україні, а я в Лондоні. Існували певні труднощі, коли Угорщина заблокувала формат зустрічей у штаб-квартирі НАТО на рівні міністрів оборони, але ми, однак, значно активізували двосторонні зустрічі з колегами із країн Альянсу.

Безумовно, обсяг завдань, які слід виконати на шляху до НАТО, значний. У найближчий рік потрібно завершити реформу Міноборони та органів військового управління. Це одна з найскладніших реформ — тут треба підходити дуже обережно, щоб не порушити управління військами. І зміни поступово втілюються. Ще недавно говорили про потребу напряму закуповувати необхідні нам зразки озброєнь і техніки за кордоном. Тепер уже маємо такий інструмент, і так відчувається плече партнерської підтримки. Усе, що закуповуємо в інтересах ЗСУ, відповідає стандартам НАТО.

Залишаються і проблемні питання, головне з яких — ресурсне забезпечення. Але можна зазначити: у 2018 році ми наблизилися до мети в багатьох аспектах і продовжуватимемо цей поступ.

Геннадій КАРПЮК для «Урядового кур’єра»