Основні результати впровадження оборонної реформи

20 липня 2017, 13:08 | ID: 32212
Основні результати впровадження оборонної реформи Основні результати впровадження оборонної реформи Основні результати впровадження оборонної реформи

У Києві під час засідання Комітету реформ Міністерства оборони та Збройних Сил України було окреслено головні напрями оборонної реформи.

«Оборонна реформа триває вже рік, вона безпрецедентна за своїми масштабами і амбіціями та відбувається в умовах триваючої гібридної війни проти України», — зазначив Міністр оборони України генерал армії України Степан Полторак під час чергового засідання Комітету реформ, яке проводилося за участю іноземних стратегічних радників при Міністерстві оборони та Генеральному штабі ЗС України

Глава вітчизняного оборонного відомства повідомив, що на сьогодні зафіксовані істотні зміни державної політики у сфері національної безпеки та оборони. Зокрема відновлено зовнішньополітичний пріоритет держави щодо вступу до Північноатлантичного альянсу. Також ідеться про узгодженість усіх елементів оборонної реформи із завданнями Президента України та планами реформ уряду. Окрім цього, запроваджено дієвий механізм демократичного цивільного контролю над Збройними Силами.

Поточний стан реформ у цілому Міністр оборони України оцінив позитивно. За його словами, заходи реформ 2016 року було виконано більше ніж на 90%, і цей відсоток міг би бути вищим за наявності відповідних норм національного законодавства. Водночас основною вимогою до реалізації оборонної реформи генерал армії України Степан Полторак назвав креативні рішення та усунення формалізму під час виконання планових заходів.

— Вимагаю планувати заходи реформ не для того, щоб згодом доповідати про факт їхнього проведення, а для досягнення змістовних результатів. Запорука успішних реформ — це лідерські якості керівного складу, підвищення професійного рівня посадових осіб, які несуть відповідальність за оборонну реформу, максимальна ефективність використання наявних матеріальних і фінансових ресурсів та жорсткий контроль за цим процесом, — наголосив він.

Також було зауважено, що Стратегічний оборонний бюлетень є вивіреною дорожньою картою оборонної реформи, а не догмою.

— Звичайно, ми будемо слідувати визначеним показникам, але також повинні вносити належні доповнення, що обумовлені динамікою розвитку безпекового середовища, — сказав Міністр оборони.

Під час засідання Комітету реформ стратегічний радник при Міністерстві оборони України генерал у відставці Джон Філіп Абізейд дав оцінку змінам, які відбуваються у секторі безпеки України та у країні в цілому.

— Особливо вражають успішні зміни у бойових частинах української армії. Ми на власні очі бачили, як у районі АТО солдати й офіцери демонстрували високий рівень бойової готовності, — зазначив він.

Під час заходу Міністр оборони України генерал армії України Степан Полторак визначив основні пріоритетні напрями оборонної реформи.

Зокрема для реалізації продуманої кадрової політики необхідно вжити заходів для утримання у військах загартованого людського ресурсу — військовослужбовців із бойовим досвідом, забезпечити постійний розвиток та збереження сержантського складу, зміцнити офіцерський корпус, створити умови для кар’єрного зростання всіх категорій військовиків та підвищити рівень соціального захисту військовослужбовців і членів їхніх сімей.

За словами Міністра оборони, вже зараз збільшено грошове забезпечення військових, зокрема вдвічі на лінії зіткнення в АТО, главою держави прийнято рішення про додаткове фінансування будівництва житла для військовослужбовців за контрактом на 1 млрд гривень, що дозволить звести близько 100 гуртожитків. Окрім цього, 80 млн гривень буде додатково спрямовано на фінансування процесу відбору та підготовки сержантського складу, зокрема на розвиток навчальних центрів.

Другим стратегічним напрямом генерал армії України Степан Полторак назвав забезпечення збалансованого підходу до використання фінансових та матеріальних ресурсів. Для цього, на його переконання, необхідно системно запроваджувати новий тип оборонного планування, заснованого на спроможностях, максимізувати використання можливостей власних підприємств для наповнення спецфонду Міноборони.

Також слід посилити контроль над цільовим та ефективним витрачанням фінансових ресурсів, оптимізувати використання міжнародної ресурсної допомоги. Для цього передбачено об’єднання Багатонаціонального об’єднаного координаційного комітету з питань військового співробітництва та оборонного реформування з Комітетом реформ. Окрім того, буде створено Центр управління змінами для фахового моніторингу та оцінювання успішності реформ.

По-третє, наша держава повинна ввійти до колективної системи безпеки НАТО, й останній візит в Україну Генерального секретаря Альянсу свідчить про те, що такий рух енергійно розпочато.

Четвертим пріоритетним напрямом оборонної реформи визначено забезпечення складових сил оборони необхідним озброєнням, військовою і спеціальною технікою. Для цього потрібно наростити виробничі спроможності підприємств оборонно-промислового комплексу. Нагальним завданням при цьому є впровадження західних технічних стандартів і максимально швидке скорочення технологічного відставання від провідних країн-членів НАТО.

Міністр оборони нагадав, що керівництвом держави виділено фінансовий ресурс для будівництва заводу боєприпасів, а також для налагодження серійного випуску найбільш прогресивних розробок національного ОПК.

П’ятий пріоритетний напрям реформи — розвиток та вдосконалення оборонної інфраструктури держави, яка повинна забезпечити адекватне і своєчасне реагування на наявні та потенційні воєнні загрози, оперативне розгортання на вразливих напрямках визначених угруповань військ (сил) для своєчасного відбиття агресії. Також ідеться про розміщення з’єднань, військових частин і підрозділів, насамперед тих, що сформовані, на сході та півдні України.

У підсумку засідання Комітету реформ було сформульовано завдання щодо подальшої реалізації оборонної реформи. Зокрема зауважено на виробленні чіткого бачення перспективної системи керівництва силами оборони, побудованої на новому розподілі завдань, функцій, повноважень, відповідальності та підзвітності.

Також необхідним є забезпечення ефективності та реалістичності оборонного планування, що вимагає його послідовного впровадження, заснованого на спроможностях із чітким розподілом завдань під виділений ресурс.

Було наголошено й на актуальності постійного моніторингу та контролю над проведенням заходів реформи для їхнього ефективного впровадження, що своєю чергою вимагає підвищення дієвості системи внутрішнього контролю та аудиту.

Окремо було наголошено, що Уряд України забезпечує 100-відсоткове фінансування заходів оборонної реформи. Так, для виконання заходів оборонної реформи на 2017 рік передбачено 64,7 млрд грн, що складає майже 2,5 % ВВП. У І півріччі 2017 року Міністерство оборони за загальним фондом профінансовано на 100 % плану.

З метою максимально ефективного використання виділених коштів бюджетні програми Міністерства оборони було оптимізовано та впорядковано, виходячи із практики розподілу видатків, яка застосовується в країнах НАТО за напрямами: озброєння та військова техніка, персонал, інфраструктура, експлуатаційні витрати.

Крім того, рішеннями Міністра оборони України затверджено Рекомендації з оборонного планування та розподіл відповідальності за розвиток спроможностей у Міністерстві оборони та Генеральному штабі.

Суть зазначених рекомендацій полягає у використанні єдиної термінології, визначенні порядку застосування процедур планування, моніторингу розвитку спроможностей, управлінні ризиками у процесі оборонного планування.

Генеральним штабом спільно з департаментами Міністерства оборони розробляється Каталог спроможностей Збройних Сил та готуються пропозиції щодо удосконалення організаційно-штатної структури підрозділів, які відповідатимуть за планування спроможностей у військах (силах).

Окрім цього, під час засідання Комітету реформ Міністерства оборони України та Збройних Сил України було наголошено, що за стандартами НАТО у Збройних Силах України підготовлені 28 повноцінних бойових підрозділів.

Для їх підготовки були задіяні інструктори з Канади, Великої Британії, США, Литви та Польщі.

Крім того, у 2017 році за стандартами Альянсу для Збройних Сил підготовлено вже 297 інструкторів, а загалом з початку оборонної реформи — близько 1 тисячі 200 військовослужбовців-інструкторів, з них близько 600 — за участю іноземних інструкторів.

З початку року у Збройних Силах України відпрацьовано 150 стандартів колективної (індивідуальної) підготовки та введено в дію «Єдину електронну базу стандартів підготовки та методичних матеріалів для військ».

У вищих навчальних закладах, які здійснюють підготовку військовослужбовців для Сухопутних військ, розгорнуто та введено в експлуатацію 22 комплексних динамічних тренажера для екіпажів танків, БМП та БТР.

Принципові зміни у системі підготовки військ, заходи з нарощення навчально-тренувальної бази мали результатом певне зростання якості підготовки.

У 2017 році за новими стандартами проведено 166 заходів оперативної підготовки та 184 основних заходів бойової підготовки.

Окрім цього, на полігонах Збройних Сил відбулося 20 спільних заходів оперативної та бойової підготовки, у яких взяли участь сили і засоби інших військових формувань та правоохоронних органів.

Також під час засідання Комітету реформ було наголошено, що Важливим елементом оборонної реформи є впровадження демократичного цивільного контролю. Так, Міністерство оборони здійснює взаємодію з Верховною Радою України через Кабінет Міністрів України. Реалізовується варіант «прямих стосунків» шляхом участі представників Міністерства оборони у засіданнях комітетів Верховної Ради України, а також під час проведення «годин запитань до Уряду», парламентських слухань, інших заходів. Оборонне відомство також регулярно звітує щодо виконання рішень парламенту.

У взаємодії з Верховною Радою та Урядом удосконалюється законодавча база оборонної реформи.

Зокрема, з початку реформи прийнято 2 закони України, 4 Укази Президента України та одне розпорядження, понад 30 постанов та більше 10 розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Це дало змогу вирішити низку важливих завдань. Зокрема, щодо удосконалення питань підготовки держави до оборони, реформування Міністерства оборони, Генерального штабу, інших органів військового управління, створення Сил спеціальних операцій та Високомобільних десантних військ, Об’єднаного оперативного штабу.

Разом з тим, для забезпечення ресурсних потреб ЗС України та інших складових сил оборони створюється єдина система логістики. Таким чином, у Генеральному штабі формується Головне управління логістики (J4) із завданнями щодо загального керівництва логістичним забезпеченням військ. Наступним етапом буде формування Командування сил логістики на базі Озброєння, Тилу, підрозділів медичного постачання.

Серед здобутків, яких досягнуто за підсумками оборонної реформи у системі реформування продовольчого забезпечення — завершення експерименту з продовольчого забезпечення двох військових частин. Зокрема, за результатами експерименту на нову систему харчування до кінця 2017 року перейдуть близько 20% військових частин. Суть експерименту полягає у змінах порядку постачання продовольства до військових частин та розрахунку потреби в продовольстві, впровадження електронного обліку та звітності.

Запроваджена система видачі їжі дає можливість вибору холодних закусок, м’ясних страв, гарнірів, овочевих, фруктових, м’ясних, хлібобулочних виробів за принципом «шведського столу». Для забезпечення експерименту наказом Міністерства затверджено Каталог продуктів, що відповідає стандартам НАТО.

Окрім цього, в системі речового забезпечення запроваджено 17 стандартів НАТО, які врегульовують вимоги до форми одягу, засобів індивідуального захисту, інших складових речового забезпечення.

Також триває впровадження автоматизованої системи обліку потреб та запасів у сфері речового забезпечення в Тилу Збройних Сил та на складах у містах Одеса і Миколаїв.

В системі вищих навчальних закладів запроваджено практику призначення на викладацькі посади офіцерів з бойовим досвідом. На сьогодні 644 офіцери науково-педагогічного складу є учасниками антитерористичної операції. Зміст освіти та якості підготовки (перепідготовки) особового складу приводиться у відповідність із потребами сил оборони.

Окрім цього, зберігається сталою динаміка нарощування чисельності військовослужбовців за контрактом. Так, з початку року на військову службу за контрактом прийнято понад 17 тисяч осіб. Загалом кількість військовослужбовців за контрактом у Збройних Силах становить майже 120 тисяч осіб.

З початку оборонної реформи створено оперативний резерв військовозобов’язаних першої черги — майже 130 тисяч осіб. Планово впроваджується в систему військових комісаріатів Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних.

Серед іншого, впроваджуються положення Концепції розвитку професійного сержантського і старшинського складу Збройних Сил. Важливим для успіху оборонної реформи є залишення на службі підготовленого особового складу, підвищення привабливості та мотивації до військової служби.

Для вирішення зазначених питань підвищено грошове забезпечення військовослужбовцям-сержантам та збільшено надбавку військовослужбовцям за участь в АТО.

Влас. інф. та інформація газети Міноборони України "Народна армія"