Держзакупівлі для армії: ProZorro, воєнний стан та інші

''tyzhden.ua''

https://tyzhden.ua/Society/227264?fbclid=IwAR0CUX9YlBN60Mc2FGr-vNh8pQG_MxeBzr6kROhR22q_IjKqaDWDpulZyco

Як функціонує система закупівель для ЗСУ

Тема закупівель для потреб сектора оборони в останні роки є однією з провідних в медіапросторі. У нашого війська в рази, навіть у десятки разів, зросли потреби. Перехід на відкриту, позбавлену корупційної складової та картельних змов систему оборонних закупівель вже приніс чималі позитивні плоди. Міноборони одразу стало лідером за обсягами економії бюджетних коштів і загалом укладених угод серед учасників ProZorro, щойно почала роботу ця система. Відбулося суттєве спрощення процедур. Проте, у згаданій сфері іще зосталося чимало відкритих питань та неврегульованості.

Як покарати порушників

Найболючіший виклик — як не допустити до процесу державних закупівель в інтересах оборонного відомства тих учасників, які не стануть добросовісними партнерами, не виконуватимуть належним чином узяті зобов’язання. Йдеться як про терміни поставок і виконання робіт, так і їхню якість. Адже мало збудувати прозору систему, що відповідає нормативним вимогам. Слід умонтувати в неї запобіжники, які гарантуватимуть її ефективність не лише для бюджету країни, а й для тих замовників робіт, товарів і послуг, що ними послуговуватимуться. І з нарощенням обсягів держзакупівель для армії проступили очевидні контури саме такої проблеми. Щоправда, багато її «гострих кутів» уже зняті чи їх відшліфують ближчим часом. Ми добре пам’ятаємо неприємні нюанси, які колись виникали з поставками різного майна, харчів. Так само непорядність деяких переможців конкурсних торгів «заморожувала» будівництво важливих для Міноборони об’єктів, зокрема житлового фонду.

Торік, коли Міноборони заявило, що починає реальну боротьбу, зокрема в судовому порядку, з недоброчесними забудовниками і постачальниками, це призвело до очевидного «витверезного» ефекту. Низку угод було розірвано, а до порушників застосували штрафні санкції.

У січневому інтерв’ю «Урядовому кур’єру» міністр оборони Степан Полторак зауважив: «Деякі постачальники, які укладають угоди зі Збройними Силами, звикли заробляти гроші й погано виконувати взяті зобов’язання. Ми розриватимемо угоди і не працюватимемо з ними, вносячи до „чорного списку“. Схожа проблема є і в будівництві: чимало компаній виграють на зниженні ціни робіт, але потім не виконують умов контракту. А воювати з ними важко, бо вони, немов хамелеони, змінюють назви, реквізити, заходять повторно на торги, вкотре створюючи такі ж проблеми... Переконаний: 2019 рік для нас має стати переламним у відносинах з постачальниками. Вони мають зрозуміти: в армію слід постачати найкращий товар максимальної якості».

Отже, сигнал послано недвозначний: оборонне відомство встановлює доволі жорсткі фільтри для того, аби надалі не мати справу з тими, хто постійно порушує умови договорів. Без сумніву, серед тих персонажів є не просто компанії, що «не розрахували сил» або які не звикли сумлінно працювати. Там є відверті шахраї, які використовують перспективу боротьби за контракт із Міноборони як можливість урвати ласий шматок і буквально забути про виконання того, під чим підписалися. Такі структури відомі правоохоронним органам — про них неодноразово відкрито заявляли як в оборонному відомстві, так і журналісти й волонтери. Проте, відчутної ролі профілактичної чи оперативної роботи захисників правопорядку щодо фірм, які практикують подібне шахрайство і недоброчесність у договірних відносинах із армією, щось не видно. Може, правоохоронцям час звернути увагу і на цю проблему, від якої потерпає як український бюджет, так і, зрештою, обороноздатність держави?

Ідея сформувати певний механізм «вибракування» злісних порушників контрактів із МОУ цілком слушна і виправдана. Проте вона потребує чіткішого нормативного оформлення. Закон «Про публічні закупівлі» не дає право формувати списки фірм з тим, щоб не допускати їх до процедур закупівель. Бракує визначення «виконавця, який не виконав умов договору». З іншого боку, цей закон вказує на підстави відхилення пропозиції учасника.

«Можна відхилити учасника, якщо він не виконав кваліфікаційні критерії відповідно до закону „Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони“. От там існує поняття учасника, який вчинив порушення — коли він не прибув на переговори, двічі поспіль не виконав умов договору щодо термінів поставок, якості робіт», — пояснює т.в.о. директора Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони полковник Олег Лутченко. — «Цей закон ми використовуємо під час закупівель речового майна, техніки, паливно-мастильних матеріалів, послуг з харчування, окрім сфери будівництва На сайті міністерства є цей так званий „чорний список“, де чітко вказано кого ми можемо на законній підставі відхилити від участі у процедурі держзакупівель».

Із реєстром учасників і суб’єктів господарювання, які вчинили порушення відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 закону «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони». Там майже півтора десятка фігурантів, які порушували терміни постачання, відмовлялися виконувати договірні зобов’язання, не брали участі в переговорній процедурі закупівлі. Триває пошук способу включення в такі переліки і недобросовісних забудовників, адже законодавство про публічні закупівлі, яке регулює це будівництво, такого не дозволяє.

Бажано виявляти проблемних гравців якомога раніше — ще на етапі відбору до участі у торгах. Слід залучати тільки серйозні компанії, вираховуючи тих, хто хоче демпінгувати з подальшою туманною перспективою виконання контрактів. Отже, є чудовий спосіб позбавитися від недобросовісних виконавців: вивчити їхній бекграунд успішності. Можна підтримати ідею, що циркулює в Департаменті держзакупівель МОУ. Її суть така: якщо фірма іде на контракт вартістю 20 мільйонів, у неї має бути історія вдалого виконання аналогічної угоди хоча б на 10 мільйонів, підтверджена фінансовими чи фіскальними документами. Це один з імовірних механізмів запобігання виходу на торги фейкових фірм, апріорі неспроможних виконати договірні умови.

Воєнний стан виявив слабкі місця

Департамент держзакупівель МОУ прагне впроваджувати раціональні способи відкритих закупівель. Саме тут за допомоги волонтерського десанту проектували систему ProZorro, і Міноборони одним з перших її апробувало.

" Лише за півтора місяці 2019-го економія сягнула 97 мільйонів гривень. Це чудовий результат, який дає ProZorro, — пояснює заступник директора Департаменту державних закупівель Міноборони полковник Ігор Горбенко. — На початок цього року бюджет передбачив за тиловим напрямком 12,4 млрд гривень, і уже на кінець лютого на 4,7 млрд узято зобов’язань. У процесі перебувають торги ще на 3,5 млрд гривень. Із замовниками постійно шукаємо найвигідніших економічно шляхів поліпшення процедур закупок. Шліфуємо кваліфікаційні вимоги до учасників, удосконалюємо тендерну документацію і оголошення про проведення відборів так, щоб отримувати найсприятливіший економічний результат, а також своєчасне та безперебійне постачання ресурсів для потреб ЗСУ«.

Коли торік восени почався воєнний стан, департамент стикнувся з тим, що для декого «війна прийшла неочікувано». Виявилося: закон «Про публічні закупівлі» гарно відпрацьований..., але не врахував окремих нюансів правового режиму воєнного стану. І це слід виправляти.

Про що йдеться? Щоб провести певну процедуру закупки і отримати гарантоване забезпечення потреб оборони, потрібна мінімум 21 доба. Це за умов, якщо не буде оскаржень, які подовжують строки. Але ж за 21 день можна програти війну! У департаменті запропонували вихід: передбачити нормативно змогу вносити зміни в існуючі договори. Тобто, за умови виділення коштів з резервного фонду можна буде збільшувати договір. Іншими словами — от прийшли з уведенням воєнного стану тисячі резервістів. Їх треба негайно годувати. Але армія має вже проторговані обсяги харчування на визначену кількість персоналу й на додаткові торги немає часу. Це ж стосується палива, однострою, інших компонентів.

«Потрібна законна можливість оперативно збільшити обсяг договору не піднімаючи його ціни — саме на ту кількість людей, які прийдуть. Якщо учасник не погодиться укласти додаткову угоду, в нас має бути право в найкоротший термін провести конкурентну переговорну процедуру закупівель з публікацією результатів у ProZorro», — пояснює Ігор Горбенко. — «Запросивши учасників на перемовини і запропонувавши швидко укласти угоди. Причому не оминаючи процедур оскарження. Гіпотетично витратимо тиждень на процес, але це змога без зволікань забезпечити різні потреби в законний спосіб. Це „захисна подушка“ на випадок кризової ситуації. Ось так воєнний стан виявив слабкі місця. Ми вчимося моделювати ситуацію, враховуючи комплекс чинників — курс долара, індекс інфляції, сезонне коливання цін. От торік вдалося своєчасно і ефективно для бюджету правильно сформували умови для закупок паливно-мастильних матеріалів. Це приходить з досвідом».

Департамент держзакуівель МО добре попрацював із Проектним офісом реформ над законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення закупівель продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом». Він відкрив шлюзи прямим закупівлям за кордоном всього, що партнери готові постачати нашій армії. Нині тут опрацьовують законопроект, що уможливлює в майбутньому закупівлю через ProZorro більшої частини номенклатури Державного оборонного замовлення (ДОЗ). Бо багато озброєння, військової і спецтехніки, боєприпасів, робіт та послуг оборонного характеру закуповують без застосування конкурентних процедур. Це непокоїть західних партнерів. У них все влаштовано прозоріше — відповідно до профільної євродирективи.

Ймовірно, ухвалення нової редакції закону «Про публічні закупівлі» скасує поняття тендерного комітету. В країнах НАТО цю функцію виконує інститут уповноважених осіб. Його варто запровадити і в МОУ після апробації в режимі експерименту, в якому бере участь Департамент держзакупівель.

«Тендерний комітет — група з мінімум 5 осіб, що ухвалює колегіальне рішення: хтось голосує проти, за, чи утримується», — пояснює полковник Горбенко. — «Це розмиває відповідальність. Упровадження уповноважених, яким дозволено проводити закупівлі у визначених обсягах, веде до індивідуальної відповідальності за рішення. Досягається вища якість підготовки угод, процедурної частини: відповідно до закону і в інтересах сектору оборони».

ЕКОНОМІЯ У БУДІВНИЦТВІ — НЕ ДУЖЕ ГАРНИЙ ПОКАЗНИК

Тривалий час на військове будівництво, зокрема, житлове, виділялося не так багато коштів. Тепер ситуація змінюється. Арсенали, гуртожитки і казарми поліпшеного планування, смарт-квартири для сержантів — щось уже збудували, а деякі ідеї лише почитають своє втілення. Досвід, що має Міноборони у цій галузі за останні чотири роки — різний. Головне, що у відомстві не зупиняються, торують цю складну дорогу і вчаться обирати порядних партнерів. Основною проблемою під час проведення процедур закупівлі робіт, пов’язаних з об’єктами будівництва, є визначення добросовісного забудовника, який відповідно до укладеного договору й у визначенні терміни якісно збудує і передасть житло в Міноборони.

«Цьогоріч для підтвердження кваліфікаційних вимог забудовників започатковано низку критеріїв і вимог. Це наявність матеріально-технічної бази, що відповідає проекту будівництва й належна кваліфікація працівників. Також учасник має надати сертифікат чи декларацію про введення подібного будинку в експлуатацію і фінансові документи, які підтверджують виконання договору. Сплановано включення у тендерну документацію вимог з відхилення пропозицій учасників, які недобросовісно виконували раніше укладені угоди з Міноборони. Сподіваюсь, це уможливить визначення забудовників, які якісно і своєчасно будуватимуть об’єкти», — розповідає очільник відділу підготовки та проведення закупівлі житла і майна квартирно-експлуатаційної служби Анатолій Щербань. — «Слід раціональніше підходити до будівництва: закупівлі варто проводити з початку року. Тут доцільно прибрати визначальну роль цінової пропозиції.

Бо виграє той учасник, який пропонує найнижчу ціну. Практика показує: це не зовсім правильно. Економія в будівництві, на відміну від інших видів закупівель, не дуже гарний показник, оскільки виграти можна за рахунок формальної перемоги — простого демпінгу. У процес визначення переможців до аспекту ціни слід вводити додаткові критерії. Дуже непросто відрізнити лише за ціновою пропозицією переможця, реально готового, навіть жертвуючи частиною прибутку, отримати контракт, від того, хто не виконуватиме його як слід. Тут тонка грань. Треба добре вивчати ці фірми до укладення угод, акцентуючи увагу на якості робіт. Візьміть відому ситуацію зі спорудженням сучасного польового табору в Широкому Лані. Там були проблеми і з якістю, і з термінами. Зараз там зайшов інший підрядник, який почав працювати нормально. Безвідповідальність деяких виконавців призводить до того, що в об’єкти вимушено вкладають більше коштів, ніж планувалося. Бо потрібно за кимось переробляти. Очевидно:слід ставити вищі вимоги перед нашими потенційними партнерами».

Окремі недобросовісні забудовники досягають бажаного через демпінг, спускаючись до цін, за якими неможливо збудувати визначені об’єкти. Часто бувало, що такий «переможець» у кращому випадку викопував котлован, отримував певний аванс, а потім зникав. Відомим довгобудом, приміром, є спорудження 44-квартирного будинку в Бердичеві, який так і не виріс вище котловану. Зусилля з притягнення таких партнерів до відповідальності в судовому порядку, аби розірвати договір, затягуються на великі терміни — на роки. Таким чином страждають і люди, які мали отримати квартири, і бюджет Міноборони. «Тому найголовніший тут критерій відбору — доброчесність і досвід забудовника. І вимоги до потенційного забудовника у нас жорсткіші, аніж у сфері речового забезпечення, — продовжує Анатолій Щебань, — Відтак, навіть якщо у фірми є всі ліцензії, але бракує досвіду будівництва житла чи серйозної інфраструктури, її можуть не визнати переможцем. Як би там не було, а існують «фільтри», які допомагають відсіювати проблемних учасників.

Зауважимо, що закупівля готових квартир для Міноборони відбувається відповідно до окремої постанови Кабміну, бо закон «Про публічні закупівлі» не передбачає придбання нерухомості. Ця процедура проводиться за фактично «дідівським» методом. Приносять конверти, їх розрізають, відкривають тендерні пропозиції, читають при всіх учасниках. Наразі триває експеримент, основна мета якого — завести і цю процедуру на майданчик ProZorro. Торік уперше через нього закупили одну квартиру. Оборонне відомство працює над створенням механізму, який уможливить осучаснення закупівлі нерухомості. Загалом, відповідно до алгоритму допорогової закупівлі, торік придбали на вторинному ринку й на засадах пайової участі 728 квартир для МОУ.


03 березня 2019, 11:06 | ID: 47832 |


Переглядів: 193 //