Держзакупівлі для армії: плюси, мінуси та чому 2019 рік має стати переламним

«Новинарня»

https://novynarnia.com/2019/02/27/derzhzakupivli-dlya-armiyi-plyusi-minusi-ta-chomu-2019-rik-maye-stati-perelamnim/?fbclid=IwAR0rU-IA6fna6kSeWaznmOyeozrgPuolrO8ZC_b5t1eZpD0Cch62reMCC4I

Тема закупівель для потреб сектора оборони в останні роки є якщо не провідною в медіапросторі, то принаймні такою, що нею цікавляться багато українців. Вона є поживним ґрунтом, де однаково швидко сходять як зерна «перемоги», так і «зради». Це природній процес, бо держава, перебуваючи під тиском зовнішньої воєнної агресії, на ходу змінює правила всього свого життя. Зокрема, норми і принципи, що регулюють ресурсне забезпечення та розвиток армії.

У нашого війська в рази, навіть у десятки разів, зросли потреби й вимоги до рівня задоволення цих потреб. Перехід на відкриту, позбавлену корупційної складової та картельних змов систему оборонних закупівель уже приніс чималі позитивні плоди. Міноборони стало лідером за обсягами економії бюджетних коштів і загалом укладених угод серед учасників ProZorro, щойно почала роботу ця система. Відбулося суттєве спрощення процедур. Протев цій сфері ще залишилося чимало відкритих питань та неврегульованості.

Як вибракувати злісних порушників контрактів?

Найболючіший виклик — як не допустити до процесу державних закупівель в інтересах оборонного відомства тих учасників, які не стануть добросовісними партнерами, не виконуватимуть належним чином узяті зобов’язання. Йдеться про терміни поставок і виконання робіт, а також про їхню якість.

Мало збудувати прозору систему, що відповідає нормативним вимогам. Слід вмонтувати в неї запобіжники, які гарантуватимуть її ефективність не лише для бюджету країни, а й для тих замовників робіт, товарів та послуг.

Із нарощенням обсягів держзакупівель для армії проступили очевидні контури саме такої проблеми. Ми добре пам’ятаємо неприємні нюанси, які колись виникали із поставками різного майна, харчів. Так само непорядність деяких переможців конкурсних торгів «заморожувала» будівництво важливих для МОУ об’єктів, зокрема житла.

Торік, коли Міноборони заявило, що починає реальну боротьбу з недоброчесними забудовниками і постачальниками, зокрема через суди, це призвело до очевидного «витверезного» ефекту. Низку угод було розірвано, до порушників застосували штрафні санкції.

У січневому інтерв’ю «Урядовому кур’єру» міністр оборони Степан Полторак зауважив: «Деякі постачальники, які укладають угоди зі Збройними Силами, звикли заробляти гроші й погано виконувати взяті зобов’язання. Ми розриватимемо угоди і не працюватимемо з ними, вносячи до „чорного списку“. Схожа проблема є і в будівництві: чимало компаній виграють на зниженні ціни робіт, але потім не виконують умов контракту. А воювати з ними важко, бо вони, немов хамелеони, змінюють назви, реквізити, заходять повторно на торги, вкотре створюючи такі ж проблеми... Переконаний, 2019 рік для нас має стати переламним у відносинах з постачальниками. Вони мають зрозуміти: в армію слід постачати найкращий товар максимальної якості».

Отже, сигнал надіслано недвозначний: оборонне відомство встановлює доволі жорсткі фільтри для того, аби надалі не мати справу з постійними порушниками умов договорів.

Степан Полторак із керівниками ВМСУ на Одещині. Фото: прес-служби Міноборони

Без сумніву, серед них є не просто компанії, що «не розрахували сил» — там є відверті шахраї, які використовують перспективу боротьби за контракт із Міноборони як можливість урвати ласий шматок і забути про виконання того, під чим підписалися. Такі структури відомі правоохоронним органам — про них неодноразово відкрито заявляли як в оборонному відомстві, так і журналісти й волонтери.

Проте чомусь не видно відчутної профілактичної чи оперативної роботи правоохоронців щодо фірм, які практикують подібне шахрайство і недоброчесність у договірних відносинах з армією. Може, правоохоронцям час звернути увагу і на цю проблему, від якої потерпає як український бюджет, так і обороноздатність держави?

Ідея сформувати певний механізм «вибракування» злісних порушників контрактів із МОУ цілком слушна і виправдана. Проте вона потребує чіткішого нормативного оформлення. Закон «Про публічні закупівлі» не дає право формувати «чорні» списки фірм, аби не допускати їх до процедур закупівель. Бракує визначення «виконавця, який не виконав умов договору».

З іншого боку, цей закон вказує на підстави відхилення пропозиції учасника.

Т.в.о. директора Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони полковник Олег Лутченко пояяснює: «Можна відхилити учасника, якщо він не виконав кваліфікаційні критерії відповідно до закону „Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони“. Ось там існує поняття учасника, який вчинив порушення — коли він не прибув на переговори, двічі поспіль не виконав умов договору щодо термінів поставок, якості робіт».

«Цей закон ми використовуємо під час закупівель речового майна, техніки, паливно-мастильних матеріалів, послуг з харчування, окрім сфери будівництва. На сайті міністерства є цей так званий „чорний список“, де чітко вказано кого ми можемо на законній підставі відхилити від участі у процедурі держзакупівель», — каже Лутченко.

Із реєстром учасників і суб’єктів господарювання, які вчинили порушення відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 закону «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», можна ознайомитися за посиланням тут.

Це 16 фігурантів — переважно ТОВки і ФОПи, які порушували терміни постачання, відмовлялися виконувати договірні зобов’язання, не брали участі в переговорній процедурі закупівлі:

  • ТОВ «ВО «ХАРКІВ»
  • ФОП Лавренюк Олена Григорівна
  • ВТП «ШАРМЕ» ЛТД
  • ТОВ «Формстиль»
  • ТОВ «ОЛТЕКС»
  • ПрАТ «Трикотажна ф-ка «Роза»
  • ТОВ «МІЛІТЕКС»
  • ТОВ «ІТАЛТЕКС МЕРІНО»
  • ПрАТ «Астра Люкс»
  • ТОВ «МІК»
  • ТОВ «Фірма «Фідея»
  • ФОП Кучер Дмитро Борисович
  • ТОВ «IP COM»
  • ТОВ «Кабель Трейд»
  • ТОВ «Дует пауер»
  • ТОВ «ЕсАй БІС»

Триває пошук способу включення в такі переліки і недобросовісних забудовників, адже законодавство про публічні закупівлі, яке регулює це будівництво, такого не дозволяє.

Бажано виявляти проблемних гравців якомога раніше — ще на етапі відбору до участі в торгах. Слід залучати тільки серйозні компанії, вираховуючи тих, хто хоче демпінгувати з подальшою туманною перспективою виконання контрактів.

Отже, є чудовий спосіб позбавитися від недобросовісних виконавців — вивчити їхній бекграунд успішності.

Ця ідея що циркулює в Департаменті держзакупівель МОУ. Її суть така: якщо фірма іде на контракт вартістю 20 мільйонів, у неї має бути історія вдалого виконання аналогічної угоди хоча б на 10 мільйонів, підтверджена фінансовими чи фіскальними документами. Це один з імовірних механізмів запобігання виходу на торги фейкових фірм, апріорі неспроможних виконати договірні умови.

Воєнний стан виявив слабкі місця держзакупівель

Міністерство оборони України. Фото: Новинарня

Департамент держзакупівель МОУ прагне впроваджувати раціональні способи відкритих закупівель. Саме тут за допомоги волонтерського десанту проектували систему ProZorro, і Міністерство оборони одним із перших її апробувало.

Заступник директора департаменту полковник Ігор Горбенко свідчить, що МОУ було й залишається лідером бюджетної економії, у перший рік роботи ProZorro економія Міноборони сягнула кількохсот мільйонів гривень.

— Так триває досі. За півтора місяці 2019-го економія сягнула 97 мільйонів гривень. Це чудовий результат, який дає ProZorro, — каже Ігор Горбенко. — На початок цього року бюджет передбачив за тиловим напрямком 12,4 млрд. гривень, і уже на кінець лютого на 4,7 млрд. узято зобов’язань. У процесі перебувають торги ще на 3,5 млрд. гривень. Із замовниками постійно шукаємо найвигідніших економічно шляхів поліпшення процедур закупок. Шліфуємо кваліфікаційні вимоги до учасників, удосконалюємо тендерну документацію й оголошення про проведення відборів так, щоб отримувати найсприятливіший економічний результат, а також своєчасне та безперебійне постачання ресурсів для потреб ЗСУ.

Коли торік восени почався воєнний стан, департамент стикнувся з тим, що для декого «війна прийшла неочікувано». Виявилося: закон «Про публічні закупівлі» хоч і добре відпрацьований, але не врахував окремих нюансів правового режиму воєнного стану. І це слід виправляти.

Про що йдеться? Щоб провести певну процедуру закупки та отримати гарантоване забезпечення потреб оборони, потрібна мінімум 21 доба. Це за умов, якщо не буде оскаржень, які подовжують строки. Але ж за 21 день можна програти війну! У департаменті запропонували вихід: передбачити нормативно змогу вносити зміни в існуючі договори. Тобто за умови виділення коштів з резервного фонду можна буде збільшувати договір.

Іншими словами — ось, наприклад, із введенням воєнного стану прийшли тисячі резервістів. Їх треба негайно годувати. Але армія має вже проторговані обсяги харчування на визначену кількість персоналу й на додаткові торги немає часу.
Це ж стосується палива, однострою, інших компонентів.

Потрібна законна можливість оперативно збільшити обсяг договору, не піднімаючи його ціни — саме на ту кількість людей, які прийдуть. Якщо учасник не погодиться укласти додаткову угоду, в нас має бути право в найкоротший термін провести конкурентну переговорну процедуру закупівель з публікацією результатів у ProZorro, — пояснює Ігор Горбенко. — Запросивши учасників на перемовини і запропонувавши швидко укласти угоди. Причому не оминаючи процедур оскарження. Гіпотетично витратимо тиждень на процес, але це змога без зволікань забезпечити різні потреби в законний спосіб.

ЦЕ «ЗАХИСНА ПОДУШКА» НА ВИПАДОК КРИЗОВОЇ СИТУАЦІЇ. ОСЬ ТАК ВОЄННИЙ СТАН ВИЯВИВ СЛАБКІ МІСЦЯ.

Ми вчимося моделювати ситуацію, враховуючи комплекс чинників — курс долара, індекс інфляції, сезонне коливання цін. Ось торік вдалося своєчасно і ефективно для бюджету правильно сформували умови для закупок паливно-мастильних матеріалів. Це приходить з досвідом, — зауважує полковник Горбенко.

Згаданий департамент навдивовижу новаторський. Його фахівці добре попрацювали із Проектним офісом реформ над «свіжоухваленим» законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення закупівель продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом». Він відкрив шлюзи прямим закупівлям за кордоном всього, що партнери готові постачати нашій армії.

Нині тут опрацьовують законопроект, що уможливлює в майбутньому закупівлю через ProZorro більшої частини номенклатури Державного оборонного замовлення (ДОЗ). Бо багато озброєння, військової і спецтехніки, боєприпасів, робіт та послуг оборонного характеру закуповують без застосування конкурентних процедур. Це непокоїть західних партнерів. У них все влаштовано прозоріше — відповідно до профільної євродирективи.

Імовірно, ухвалення нової редакції закону «Про публічні закупівлі» скасує поняття тендерного комітету. В країнах НАТО цю функцію виконує інститут уповноважених осіб. Його варто запровадити і в МОУ після апробації в режимі експерименту, в якому бере участь Департамент держзакупівель.

  • У чому суть цього нововведення?

— Тендерний комітет — група з мінімум п’яти осіб, що ухвалює колегіальне рішення: хтось голосує проти, за, чи утримується, — пояснює полковник Горбенко. — Це розмиває відповідальність. Упровадження уповноважених, яким дозволено проводити закупівлі у визначених обсягах, веде до індивідуальної відповідальності за рішення. Досягається вища якість підготовки угод, процедурної частини: відповідно до закону і в інтересах сектору оборони.

  • Але ж багато що залежить від фахівців, які складають умови для проведення процедур закупівель, створюють технічні завдання для потенційних виконавців?

— Цим мають займатися професіонали. Тому обов’язково будуть навчальні курси майбутніх уповноважених осіб. Бажано, аби ними ставали люди з певним стажем закупівель.

Із Проектним офісом реформ ми працюємо над концепцією системи (органу) державного гарантування якості. За кордоном такі органи перевіряють спроможності підприємств, що беруть участь у торгах у секторі безпеки і оборони. Це інституція-фільтр, яку в нас іще слід узаконити? — каже Горбенко.

Про аферистів у будівництві, їхній демпінг та як з ним боротися

Будівництво гуртожитків нового зразка у Бердичеві для військовослужбовців контрактної служби ЗСУ. Фото: МОУ

Тривалий час на військове будівництво виділялося не так багато коштів. Тепер ситуація змінюється. Арсенали, гуртожитки і казарми поліпшеного планування, смарт-квартири для сержантів — щось уже збудували, деякі ідеї лише починають втілюватись. Досвід Міноборони у цій галузі за останні чотири роки — різний. Та у відомстві не зупиняються, торують цю складну дорогу і вчаться обирати порядних партнерів.

Основною проблемою під час проведення процедур закупівлі робіт, пов’язаних із будівництвом, є визначення добросовісного забудовника, який — відповідно до укладеного договору, у визначенні терміни — якісно збудує і передасть житло Міністерству оборони.

— Цьогоріч для підтвердження кваліфікаційних вимог забудовників започатковано низку критеріїв і вимог, — розповідає очільник відділу підготовки та проведення закупівлі житла і майна квартирно-експлуатаційної служби Анатолій Щербань. — Це наявність матеріально-технічної бази, що відповідає проекту будівництва, та належна кваліфікація працівників.

Також учасник має надати сертифікат чи декларацію про введення подібного будинку в експлуатацію і фінансові документи, які підтверджують виконання договору.

Сплановано включення в тендерну документацію вимог з відхилення пропозицій учасників, які недобросовісно виконували раніше укладені угоди з Міноборони. Сподіваюсь, це зробить можливим визначення забудовників, які якісно і своєчасно будуватимуть об’єкти.

Слід раціональніше підходити до будівництва: закупівлі варто проводити з початку року. Тут доцільно прибрати визначальну роль цінової пропозиції. Бо виграє той учасник, який пропонує найнижчу ціну. Практика показує: це не зовсім правильно.

ЕКОНОМІЯ В БУДІВНИЦТВІ, НА ВІДМІНУ ВІД ІНШИХ ВИДІВ ЗАКУПІВЕЛЬ, НЕ ДУЖЕ ГАРНИЙ ПОКАЗНИК, ОСКІЛЬКИ ВИГРАТИ МОЖНА ЗА РАХУНОК ФОРМАЛЬНОЇ ПЕРЕМОГИ — ПРОСТОГО ДЕМПІНГУ.

  • А яка краща практика? — питаю в Анатолія Щербаня.

— У процес визначення переможців до аспекту ціни слід вводити додаткові критерії. Дуже непросто відрізнити лише за ціновою пропозицією переможця, реально готового отримати контракт, навіть жертвуючи частиною прибутку, від того, хто не виконуватиме його як слід. Тут тонка грань. Треба добре вивчати ці фірми до укладення угод, звертати увагу насамперед на якість робіт.

Візьміть відому ситуацію зі спорудженням сучасного польового табору в Широкому Лані. Там були проблеми і з якістю, і з термінами (обіцянки найвищого керівництва держави здати табір до кінця 2018 року не були реалізовані — «Н»). Зараз там зайшов інший підрядник, який почав працювати нормально.

Безвідповідальність деяких виконавців призводить до того, що в об’єкти вимушено вкладають більше коштів, ніж планувалося. Бо потрібно за кимось переробляти. Тож очевидно: слід ставити вищі вимоги до наших потенційних партнерів.

Так виглядав споруджуваний бригадний табір на полігоні Широкий Лан у Миколаївській області в березні 2018 року. Фото: ФБ Юрій Бірюков

Окремі недобросовісні забудовники досягають бажаного через демпінг, спускаючись до цін, за якими неможливо збудувати визначені об’єкти. Часто бувало, що такий «переможець» у кращому випадку викопував котлован, отримував певний аванс, а потім зникав.

Відомим довгобудом, приміром, є спорудження 44-квартирного будинку в Бердичеві, який так і не виріс вище від котловану.

Зусилля з притягнення таких партнерів до відповідальності в судовому порядку, аби розірвати договір, затягуються на великі терміни. На роки. Таким чином страждають і люди, які мали отримати квартири, і бюджет Міноборони. Тому найголовніший тут критерій відбору — доброчесність і досвід забудовника.

І вимоги до потенційного забудовника у нас жорсткіші, аніж у сфері речового забезпечення, — продовжує Анатолій Олексійович. — Відтак, навіть якщо у фірми є всі ліцензії, але бракує досвіду будівництва житла чи серйозної інфраструктури, її можуть не визнати переможцем. Як би там не було, а існують фільтри, які допомагають відсіювати проблемних учасників.

Зауважимо, що закупівля готових квартир для Міноборони відбувається відповідно до окремої постанови Кабміну, бо закон «Про публічні закупівлі» не передбачає придбання нерухомості. Ця процедура проводиться фактично за «дідівським» методом. Приносять конверти, їх розрізають, відкривають тендерні пропозиції, читають при всіх учасниках.

Наразі триває експеримент, основна мета якого — завести і цю процедуру на майданчик ProZorro. Торік уперше через нього закупили одну квартиру. Оборонне відомство працює над створенням механізму, який дозволить осучаснити закупівлі нерухомості.

Загалом, відповідно до алгоритму допорогової закупівлі, торік придбали на вторинному ринку й на засадах пайової участі 728 квартир для МОУ.

Штати допомагають

Отже, МОУ вдосконалює практики державних закупівель. Про це нещодавно йшлося під час зустрічі міністра оборони України Степана Полторака із Дональдом Вінтером, старшим радником з питань реформування оборонно-промислового комплексу від США.

Доктор Вінтер позитивно відзначив запровадження законодавчих змін у системі закупівель озброєння та військової техніки для ЗСУ. Сполучені Штати налаштовані на двосторонню співпрацю в контексті практичної реалізації згаданих новацій, та допомогу Україні в реформуванні системи оборонних закупівель.


27 лютого 2019, 10:50 | ID: 47714 |


Переглядів: 190 //