Гендер, рівноправ’я й переваги. Скільки в ЗСУ жінок та чому їм легше

«Новинарня»

https://novynarnia.com/2019/02/14/zhinky-zsu/?fbclid=IwAR1CI2gybJpYSosSJ3gtsTykPEAFbUKNMnx7Zl-rg1BEDceRLw1hlIY2trQ

У вересні 2018 року було ухвалено Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби у ЗСУ та інших військових формуваннях». Документ вніс зміни до Статуту внутрішньої служби Збройних сил та до Закону «Про військову службу і військовий обов’язок».
Це дало повноцінну можливість призначати жінок-військовослужбовців у добові наряди. Також для них стали доступними всі посади рядового, сержантського і старшинського складів, які натепер є у ЗСУ. Тобто, законопроект № 6109 уможливив виконання жінками військового обов’язку на рівних засадах із чоловіками, за винятком випадків, передбачених законодавством з питань охорони дитинства та материнства.

Відтак минулий рік у темі надання рівних можливостей для служби та самореалізації в українському війську став етапним. Але важливі зміни продовжуються і в 2019-му.

Так, 22 січня поточного року втратив чинність наказ Міноборони № 337 «Про затвердження тимчасових переліків військово-облікових спеціальностей і штатних посад рядового, сержантського і старшинського складу та військовослужбовців-жінок і тарифних переліків посад вищезазначених військовослужбовців». Замість нього того ж дня почав діяти наказ МОУ № 627 «Про затвердження переліків військово-облікових спеціальностей і штатних посад рядового, сержантського і старшинського складу і тарифних переліків посад вищезазначених військовослужбовців».
У практичному вимірі він дозволив жінкам розпочати військову службу на багатьох бойових посадах.

Тож нині українки нарівні з чоловіками беруть безпосередню участь як у розбудові нової армії, та в її осучасненні, освоюють військові професії і специфічний функціонал там, де ще донедавна було важко уявити жінок.

Тепер жінок можна залучати до виконання ширшого кола військових завдань і бойових дій. Вони отримали рівний доступ до військової кар’єри — водночас з однаковим із чоловіками обсягом відповідальності під час виконання обов’язків військової служби.

Скасовано обмеження щодо служби жінок у військовому запасі І проходження ними військових зборів.

Скільки жінок у ЗСУ

В українському війську нині проходять службу близько 25 тисяч жінок, з яких 3,4 тисячі є офіцерами.

У бойових діях на сході України з брали участь більше 7 тисяч.

Ще приблизно 31 тисяча жінок працює у Збройних силах України на цивільних посадах.

Якщо порівнювати ці дані із тими практиками, які існують у країнах-учасниках НАТО, то слід визнати: у ЗС України служить такий же відсоток жінок, як і в арміях Альянсу.
В українському війську 10,6% особового складу — це жінки, а в НАТО такий показник у середньому становить 10,9%.

Прийшов час, коли жінку-військовослужбовця в Україні почали спокійно і без зайвого пафосу сприймати не як певний соціальний феномен, а як звичайного професіонала, що добровільно опановує обраний фах. Засади гендерної рівності в ЗСУ успішно втілюються та еволюціонують. Зокрема й завдяки практичній реалізації Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2020 року.

Одним із проявів такої роботи є початок прийому на навчання дівчат до Київського військового ліцею імені Івана Богуна вже у 2019 році.

Фахівці визнають, що Міністерство оборони — єдине відомство, яке повністю взяло на себе виконання цілей партнерства із НАТО в гендерних аспектах військової служби. Створено якісний алгоритм, який охоплює всі аспекти, що відповідають згаданому національному плану. Передусім це забезпечення жінкам перспективи кар’єрного зростання відповідно до рівня освіти, досвіду і результатів службової діяльності.

Триває робота зі створення належних умов для комфортної служби українок в армії. Коштом бюджету Міноборони на майже 120 військових об’єктах вжито необхідних заходів, які відповідають санітарно-гігієнічним потребам жінок. Військові виші мають умови для того, щоб жінки вступали до них, училися, отримували первинні офіцерські звання і розпочинали офіцерську кар’єру. Понад 160 дівчат торік виявили бажання вступити до таких закладів. Тепер вони — майбутні офіцери.

Переваги для жінок все ж існують

Проте в царині гендерної рівності поки що існують певні дискримінаційні норми щодо чоловіків, досі не врегульовані чинним законодавством. Наприклад, чоловік і жінка військовослужбовці, служать в одній військовій частині, займають схожі посади, отримують однакове грошове забезпечення та мають дітей віком до 14 років: у разі постановки задач із виїздом жінка-військовослужбовець на законних підставах може відмовитись від відрядження, аргументуючи це тим, що у неї є дитина віком до чотирнадцяти років. Чоловік військовослужбовець такого зробити не може.

Так само чоловік-військовий зараз не може отримати відпустку по догляду за дитиноюпо досягнення нею трирічного віку.
У статті 10.1 закону «Про соціально-правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка встановлює порядок надання відпусток військовослужбовцям, вказано, що тільки жінка-військова може отримати декретну відпустку в особливий період. Військовослужбовець-чоловік у відпустку по догляду за дитиною може піти лише в мирний час.

На часі створення системи, яка дозволить жінці-військовослужбовцю залишити дитину в спеціальному дитячому закладі із відповідним ступенем турботи, звільнивши її від виконання материнських обов’язків на час служби. За зразок можна взяти поширену в США практику.Жінка, яка служить в американській армії, може залишити дитину в такому закладі через два тижні після народження.

Так само ми маємо продовжувати не тільки закликати жінок іти служити абсолютно на всі військові посади, а й створювати їм відповідні сприятливі умови для служби. Йдеться про необхідні правові рішення й надання адекватного обсягу ресурсів.

І коли жінки отримають нові контрактні стосунки із ЗСУ та матимуть реальні гарантії з підтримки функції материнства й водночас виконання службових обов’язків, вони не загубляться як фахівці.

автор: Геннадій Карпюк
військовий аналітик


15 лютого 2019, 09:53 | ID: 47337 |


Переглядів: 284 //