Безпекові підсумки року

Народна армія

http://www.na.mil.gov.ua/index.php/2018/12/12/bezpekovi-pidsumky-roku/

2018 рік був для безпекового сектору України не менш важливим, аніж інші попередні чотири роки пошуків ресурсу, правових рішень, національної консолідації, міжнародної підтримки і, власне, бойових дій на фронті відбиття кремлівської агресії. Спробуємо оцінити цей рік з точки зору викликів і ризиків, які тут домінували, основних подій та результатів, котрих удалося досягнути під час реформування нашої армії. Спробуємо окреслити й певні перспективи, на які слід сподіватися найближчим часом у царині обороноздатності України та розвитку нашого війська

ОСи, які жалять

Очевидно, найбільш знаковими й резонансними подіями року, які відчутно вплинули на навколоукраїнський безпековий ландшафт, стали початок операції Об’єднаних сил, а ще більше — загострення ситуації на Азові та її кульмінація у вигляді відкритої російської агресії й захоплення наших військових кораблів разом з екіпажами.

Спершу зауважу, що головним результатом понад семи місяців операції Об’єднаних сил став перехід повноважень із керування військовими та правоохоронними підрозділами на Донбасі до Генерального штабу ЗС України і, як наслідок, ефективніше виконання завдань усіма складовими безпекового сектору завдяки якісній координації на чолі з командувачем ООС. Особливо позитивно це позначилося на системі управління, застосуванні підрозділів та під час бойових дій. Усі практичні моменти взаємодії різних відомств стали відбуватися швидше. Як результат — зменшилася кількість безкарних обстрілів противником наших позицій та мирних селищ, значно оперативнішою й адекватнішою стала відповідь на кожен такий випадок. Також удалося зміцнити позиції на лінії зіткнення, відновити та обладнати десятки кілометрів траншей, сотні укриттів для особового складу й техніки, мінно-вибухові загородження на загрозливих напрямках.

Помітно зміцніла не лише військова компонента, себто обороноздатність залучених частин і підрозділів. Відтоді ми бачимо більше результатів у роботі правоохоронних органів, цивільно-військових адміністрацій, налагоджено тісніший рівень комунікації з місцевими жителями. Підпорядкування цивільно-військових структур командувачеві ООС зробило ефективнішим систему надання допомоги цивільному населенню в тилу.

Напад на морі й бурятські танки на українському кордоні — поточні тренди путінської агресії

Завдяки конфлікту в Керченській протоці світ краще став розбиратися в першопричині всього, що відбувається, — у підлій, спланованій, а віднедавна брутально відкритій агресії Кремля стосовно нашої держави. І відмова Трампа зустрічатися з Путіним на саміті «Великої двадцятки» в Аргентині, низка осудливих заяв щодо російського державного піратства, які висловили лідери багатьох країн, та інші факти свідчать про таке розуміння. Як відомо, у сучасній українській історії вперше запроваджено воєнний стан — у низці прикордонних із Росією й невизнаним Придністров’ям областей України. Збройні Сили приведено в ступінь цілковитої готовності. Військові частини й підрозділи готові до розвитку будь-яких сценаріїв, котрі застосує агресор, який накопичив на наших кордонах надзвичайно потужне угруповання. Звісно, він має певний задум і плани, інакше нічого подібного росіяни не вчиняли б.

Як недавно зауважив Президент України Петро Порошенко, воєнний стан є превентивним заходом. І цей час, поки він діятиме, буде використано на зміцнення нашої оборони й здатність захистити громадян від удару ворога. А противник справді накопичив серйозний ресурс для втілення воєнних планів будь-якого масштабу. Воєнна розвідка Міноборони вказує, що два так звані армійські корпуси на території ОРДЛО переведено в підвищений ступінь боєготовності. Крім того, росіяни створюють додаткові резерви озброєння та військової техніки поблизу нашого кордону. Під прикриттям цьогорічних маневрів «Восток-2018» Російська Федерація передислокувала 300 танків Т-62 зі своїх східних районів (так звані бурятські танки) в Ростовську область, що значно підвищило ударний потенціал їхніх військ.

Збільшилася й кількість заходів оперативної та бойової підготовки новостворених російських угруповань як на окупованих територіях, так і в прикордонні з Україною.

Також Росія суттєво наростила в тимчасово окупованому Криму потужне військове угруповання міжвидових сил, яке включає в себе сухопутну, повітряну й морську компоненти. На сьогодні його кількість становить 31,5 тис. військовослужбовців. До того ж за час анексії Росія найбільше наростила тут кількість ракетних протикорабельних комплексів, підводних човнів, оснащених «Калібрами», бойової авіації як тактичної, так і армійської. Вона спромоглася значно модернізувати всю наявну на півострові військову інфраструктуру, приділивши особливу увагу відновленню військових аеродромів. Так Росія намагається встановити цілковитий контроль над Чорним та Азовським морями й не допустити розширення участі країн — партнерів України з НАТО в заходах із забезпечення судноплавства в усьому регіоні.

Українська влада та військове керівництво нині здійснюють активну роботу з партнерами з НАТО, співпраця з яким набуває додаткового імпульсу до якісно вищого рівня партнерства. Генсек Альянсу Єнс Столтенберґ під час прес-конференції в Брюсселі 3 грудня повідомив, що НАТО збільшує військову присутність у Чорноморському регіоні. Тим часом, перебуваючи нещодавно з візитом в Україні, британський міністр оборони Гевін Вільямсон повідомив: до кінця року Велика Британія направить у країну сили Королівської морської піхоти, а вже 2019 року розширить свою присутність у Чорному морі.

Варто зауважити, що для адекватної жорсткої відповіді на дії Росії в Азовському морі треба мати достатній комплект сил, якого ще бракує. Понад 20 років Україна не вживала заходів щодо військово-морської присутності на Азові. За ці роки лише один раз корабель ВМС заходив в Азовське море. Сьогодні Міноборони України зосереджує першочергові зусилля на обороні морського узбережжя, створивши комплект сил морської піхоти й берегової артилерії, спроможний не допустити висадження десанту противника.

У перспективі Київ збільшуватиме зусилля для забезпечення присутності в морських акваторіях, аби не виникало ситуацій, пов’язаних із затриманням чи іншими ворожими діями стосовно наших суден. Це комплексна робота, яку здійснюватимуть не тільки за рахунок побудови нових катерів. У згаданому аспекті важко змагатися з Росією. Тому посилюється ППО України, зокрема шляхом вищої щільності відповідних засобів. Нові українські ракети, розробка й випробування яких перебувають на завершальному етапі, уможливлять посилення потенціалу оборони як суходолу, так і узбережжя. Нещодавно презентовано амбітну Стратегію розвитку ВМС України до 2035 року. Але під її реалізацію потрібно знайти багато коштів. До вже збудованих і переданих шести малих броньованих артилерійських і двох десантних катерів треба додати кількадесят бойових одиниць — багатоцільових корветів, розвідувальних кораблів, ракетних, протидиверсійних, десантних катерів.

Зрозуміло, що факт передачі 27 вересня в Балтиморі українській стороні американських патрульних катерів типу Island, надання 250 млн доларів Пентагоном на безпекову допомогу Україні (останніми роками США надало понад 1 млрд доларів на посилення наших оборонних спроможностей), сприяння США в будівництві командного центру ВМС України в Очакові є обнадійливим сигналом підтримки в контексті відповіді на загострення апетитів Москви. Так само як і передача цьогоріч комплектів протитанкових ракетних комплексів «Джавелін». До речі, уже почалися проектно-вишукувальні роботи з реконструкції Практичної гавані Військово-морської бази «Південь» під новітні зразки корабельно-катерного складу, зокрема американські «Айленди».

У світлі останніх подій стає очевидним, що Росія посилює інформаційно-пропагандистську діяльність, особливо її дискредитаційну складову, стосовно української влади та Збройних Сил із наближенням виборів 2019 року.

Військове будівництво: попри проблеми, інфраструктура розвивається

Українська держава усвідомлює потребу розбудови належної військової інфраструктури — військових містечок, комунікацій, баз, арсеналів, полігонів тощо. Орієнтовна потреба на заходи з будівництва, реконструкції та капітального ремонту військових об’єктів становить майже 13 млрд грн. Але бюджет спроможний поки що фінансувати капітальне будівництво в Міноборони на рівні 30% від реальної річної потреби. Приміром, цього року такий ресурс становив трохи більше як 4 млрд грн (3,01 млрд — загальний фонд МОУ для будівництва, реконструкції й капремонту військових об’єктів і будівництва казарм поліпшеного планування. 1 млрд грн — спецфонд за рахунок коштів, які надійшли в МОУ від реалізації конфіскату). В ухваленому оборонному бюджеті на 2019 рік зафіксовано обсяг фінансового ресурсу (близько 3,8 млрд грн), який дасть змогу завершити розпочатий 2018-го проект будівництва казарм поліпшеного планування й відремонтувати всі 74 їдальні, що переходять на нову систему харчування, продовжити подальшу розбудову табірних містечок на полігонах «Широкий Лан» та в смт Черкаському, військових містечок «Дачне-1», «Дачне-2», навчальних центрів та арсеналів. У плані на найближчий рік — відновлення 17 військово-медичних закладів.

Нарешті в Україні почали створювати безпечні умови зберігання військового боєзапасу. Проект реконструкції трьох арсеналів передбачає спорудження 136 обсипних залізобетонних сховищ упродовж 34 місяців. 2018-го роботи тривали на 15 таких сховищах. Надалі це будівництво активізується. Тим часом з огляду на сучасні безпекові загрози відбулося кардинальне оновлення охоронних периметрів арсеналів і баз, які обладнано сучасними системами охорони. Програма забезпечення живучості надала на цю мету 101,5 млн грн. До кінця року на охоронних периметрах буде близько 60 км нової огорожі, 50 км згаданих периметрів обладнають техзасобами охорони, а на 30 км будуть системи відеоспостереження. Уже встановлено засоби комплексної боротьби з БпЛА. Для виконання в повному обсязі заходів із приведення до належного стану живучості та вибухопожежної безпеки потенційно небезпечних об’єктів ЗСУ необхідне залучення фінансового ресурсу близько 8 млрд грн.

Практика такого будівництва й деякі проблемні питання, зокрема щодо доброчесності компаній-забудовників, доводять нагальність перегляду чинних принципів держзакупівель, які поширюються на Міноборони. МОУ вже підготувало пропозиції до президентського законопроекту з огляду на цю практику. Технологія й підходи, які діють у системі держзакупівель з точки зору потреб сектору оборони потребують серйозного вдосконалення. Наприклад, принцип перемоги пропозиції з найменшою ціною нерідко призводить до того, що доводиться укладати угоди з компаніями, які спочатку займаються демпінгом, а потім не можуть виконати взяті зобов’язання.

Оцивільнення оборонного відомства

Нинішнього року почалося реальне перетворення Міноборони на цивільне відомство. Міністр оборони Степан Полторак і державний секретар цього відомства — уже цивільні. Ця процедура започаткувала новий церемоніал звільнення з військової служби в ЗСУ до бригадного рівня. Найближчим часом цивільними стануть усі заступники глави МОУ. Оцивільнення — один із ключових елементів оборонної реформи та Міністерства оборони зокрема, яке потрібне для справді дієвого функціонування системи демократичного цивільного контролю над військовим сегментом і цілковитої оперативної сумісності зі збройними силами НАТО. Усі необхідні рішення щодо оптимізації кількості військових посад у відомстві прийнято. У перспективній штатній кількості МОУ буде трохи більше як 100 військових посад — 18% від його загальної кількості.

Триває ребрендинг українського війська

2018-го відбулося наповнення системи підготовки у війську якісно новим ідеологічним змістом, спроможним адекватно протистояти російській міфології стосовно України. У систему військового вишколу запроваджено новий предмет — національно-патріотичну підготовку, зорієнтовану на розкриття пам’ятних дат в історії національного державотворення. Значних змін зазнала система присвоєння почесних найменувань військовим частинам. Продовжено курс на запровадження дат військово-професійних свят видів, родів військ (сил), які за своєю суттю й ідеологічним наповненням не мають нічого спільного із Червоною (Радянською) армією. Цьогоріч запроваджено новий День морської піхоти — 23 травня на честь створення 1918-го підрозділів морської піхоти УНР. Морська піхота змінила чорні берети на берети кольору морської хвилі. За кілька місяців за ними закріпилася неформальна назва — «штормові берети».

Нинішнього року в Збройних Силах України запроваджено нове військове вітання «Слава Україні!» — «Героям Слава!». Замість слова «товариш» у звертанні одне до одного військовослужбовці тепер можуть використовувати слово «пан». А новою сторінкою в традиціях національної мілітарної пам’яті стало відкриття на території Міноборони унікального меморіалу — Зали пам’яті.

Основний наголос у навчанні військових роблять на підготовці командира-лідера, спроможного організовувати, забезпечувати й керувати підрозділами та військовими частинами безпосередньо в бойових умовах. А допомагає сформувати такі лідерські риси приклад ветеранів АТО, зокрема тих нескорених, які цього року успішно взяли участь в «Іграх нескорених», що відбулися в Австралії.

Незабаром наше військо матиме національний стройовий крок. В уніфікованому Статуті Збройних Сил України, який розробляють, запропоновано затвердити нову механіку й послідовність виконання команд у війську щодо руху стройовим і похідним кроком. Там буквально виписано нові алгоритми, що візуально вирізнять крок українського військовослужбовця від теперішнього прусського взірця. Стройовий крок стане м’якшим. Зміни стосуватимуться й виконання команд «Вільно», «Заправитися». Військові не розслаблятимуть одну ногу, а відводитимуть ліву ногу вбік, а руки заводитимуть за спину в замок, непорушно стоячи на місці. Існуватиме також інший порядок виконання військового вітання в строю під час руху.

Служба стає ситнішою

Загалом варто зазначити, що держава намагається не лише дбати про високий патріотичний дух українського воїна. Із 2019 року на третину зросте розмір грошового утримання військовослужбовців. Цьогоріч удалося перевести на нові стандарти харчування на додачу до 23 частин і підрозділів, які перейшли на них торік, іще 50 частин і підрозділів. За цим дивовижним перетворенням та емоціями самих військових, які відчули суттєву різницю з тим, що було раніше, спостерігала й досі спостерігає вся країна. Загалом Концепцію розвитку системи продовольчого забезпечення розраховано до 2020 року, саме тоді наш солдат харчуватиметься винятково за стандартами НАТО, відповідно до Каталогу продуктів. Порівняно з попередніми підходами тут збільшено м’ясну групу на 40% і розширено її асортимент, овочево-круп’яну групу збільшено на 11%, додатково з’явилися свіжі сезонні фрукти, кисломолочні продукти, соки й напої, спеції та готові соуси. 2019-й стане завершальним у процесі осучаснення системи харчування в ЗСУ. До речі, уже запроваджено й нові стандарти продзабезпечення бійців на передовій як результат півторарічної розробки новітніх добових польових наборів продуктів (готові страви в зручному пакуванні з безполуменевим розігрівачем).

Російський фактор

Звісно, на все українське життя, його якість, перспективу, успішність кожного громадянина, ціннісні орієнтири тощо намагається щосили вплинути російський фактор, окремі прояви якого для декого можуть видатися неочевидними, настільки майстерно й планомірно Кремль здійснює заходи агресії стосовно України. Київ кілька років збирає докази її реальності, й фактичного матеріалу є вже дуже багато. Росія випробовує в нас нові зразки озброєнь, нові способи військового управління, комунікативні впливи, засоби соціальної інженерії, кібератаки, маніпулятивні технології в креативних індустріях та ЗМІ. Вони отримують звідси, так само як із Сирії, важливий технологічний фідбек для всього спектру зброї — інформаційної, дипломатичної, військової.

Триває практика обстрілів із важкого озброєння. РФ усебічно забезпечує фаховими ресурсами та озброєнням окупаційні сили на Донбасі. І поки вони там є, про легітимні вибори тут немає сенсу вести мову. Міноборони має достовірну розвідувальну інформацію, що всі ворожі обстріли відбуваються під російським контролем. Управління вогнем надходить зі штабу Південного ВО ЗС РФ за допомогою розгорнутих там сателітних комунікаційних систем космічного зв’язку «Ауріга». Щодоби в середньому фіксують щонайменше три-п’ять таких порушень Мінських домовленостей. На терені ОРДЛО дуже багато російських засобів радіоелектронної розвідки й БпЛА. Логістика окупаційних військ, а це понад 400 км держкордону, перебуває під російським контролем. Системи ППО С-300 та С-400 розгорнуто на кордоні з Україною, а поблизу Донецька й Луганська працюють станції «Каста» й прийняті на озброєння останніми роками системи «Житель» і «Тор».

Дружня порада від генерала Абізейда

Цікавою, на мій погляд, є цитата з виступу стратегічного радника Міністерства оборони України від США генерала Джона Абізейда, коли нещодавно він прощався зі своїми українськими друзями після завершення каденції: «Ми як Комітет радників могли б зробити значно більше й відстоювати потрібні Україні питання на міжнародній арені. Ми це робитимемо й надалі, навіть поїхавши з Києва, так само як захищаємо інтереси своїх держав. Ви виконали свою роботу на 90%, але ті 10%, які залишилися, є дуже відповідальними й складними рішеннями, котрі вам доведеться ухвалювати. Реформуючи армію під час війни, треба чітко усвідомлювати мету й модель того, до чого прагнете. Ваш супротивник шукає будь-якої нагоди завадити й зупинити нарощування ваших спроможностей. Вони спробують скористатися цим так, що від цього буде погано всім. Але ваші рішення мають бути питомо українськими, а не такими, які мають задовольнити НАТО чи інші іноземні держави». Як на мене, це чудовий епілог до цього матеріалу.

Геннадій КАРПЮК, газета «Народна армія»


13 грудня 2018, 15:52 | ID: 45886 |


Переглядів: 279 //