Державний науково-дослідний інститут авіації

Державний науково-дослідний інститут авіації (ДНДІА) — міжвідомча (Міністерства оборони України та Міністерства освіти і науки України) науково-дослідна установа, утворена відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 933-р, є відокремленим структурним підрозділом Національного авіаційного університету.

ДНДІА призначений для провадження наукової, науково-технічної та науково-педагогічної діяльності з метою вирішення завдань щодо проведення єдиної державної політики з питань науково-технічного супроводження розробки, модернізації, експлуатації, ремонту, робіт із забезпечення продовження призначених показників авіаційної техніки державної та цивільної авіації, із забезпечення безпеки авіації, підготовки і перепідготовки авіаційних фахівців.

З метою практичної реалізації основних завдань інституту за відповідними напрямами наукової та науково-технічної діяльності передбачено:

  • виконання науково-дослідних робіт за актуальною проблематикою в авіаційній галузі;
  • науково-технічне супроводження дослідно-конструкторських робіт з модернізації та створення нових зразків авіаційної техніки державної авіації;
  • участь у державних, льотно-конструкторських та міжвідомчих випробуваннях нових зразків авіаційної техніки;
  • науково-технічне супроводження освоєння заводського ремонту авіаційної техніки;
  • організацію та проведення досліджень з продовження встановлених показників авіаційної техніки державної авіації та переведення її на експлуатацію за технічним станом;
  • розробку нормативно-правових актів державного, міжвідомчого та відомчого рівня;
  • проведення незалежної науково-технічної експертизи відповідно до чинного законодавства України;
  • підготовку наукових та науково-педагогічних кадрів.

Інститут очолює лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Заслужений діяч науки і техніки України доктор технічних наук професор генерал-майор Харченко Олександр Володимирович.

Науковий потенціал Інституту становить 8 докторів і 40 кандидатів технічних наук. Рівень укомплектованості вченими є одним з найвищих серед науково-дослідних установ та вищих навчальних закладів держави і становить близько 60 відсотків. В Інституті діють відомі наукові школи, які створювалися протягом 70 років та мають свою унікальну історію. Їх очолюють відомі вчені: Артюшин Л.М., Майборода А.Н., Терещенко Ю.М., Харченко О.В. Також здійснюється підготовка наукових кадрів для Збройних Сил України в ад’юнктурі та докторантурі ДНДІА, а з 2000 року функціонує спеціалізована вчена рада за спеціальністю «Озброєння та військова техніка», в якій захищено 10 докторських та 69 кандидатських дисертацій.

Організаційно-штатна структура Державного науково-дослідного інституту авіації сформована відповідно до напрямків наукової та науково-технічної діяльності. Вона включає військову та цивільну компоненти.

Замовниками науково-технічної продукції Інституту є структурні підрозділи Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, Командування видів Збройних Сил України, інші міністерства та відомства.

При виконанні наукових досліджень ДНДІА плідно співпрацює в галузі авіації більш ніж з 30 підприємствами вітчизняної промисловості та профільними науково-дослідними установами, як Національної академії наук України, так і інших відомств. Результати наукових досліджень, які були отримані спільно з авіаремонтними заводами та підприємствами промисловості, використовуються у 23 державах світу.

Особливістю Інституту є розвинена науково-експериментальна база, яка забезпечує проведення напівнатурного та імітаційного моделювання і експериментальних досліджень за визначеними напрямами діяльності. До її складу входить, зокрема, аерогідродинамічна база з комплексом гідродинамічної та аеродинамічних дозвукових і надзвукових труб, комплекс авіаційних двигунів, навігаційний апаратно-програмний комплекс, стенди, макети, установки. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.01.2015 № 59-р аеродинамічний комплекс ДНДІА внесено до Державного реєстру об’єктів, що становлять національне надбання.

Статус інституту дозволяє:

  • запроваджувати єдині підходи при формуванні законодавчих та нормативно-правових актів в галузі експлуатації, ремонту, розроблення та модернізації державної та цивільної авіації;
  • проводити науково-технічну експертизу відповідно до чинного законодавства України як незалежна міжвідомча науково-дослідна установа;
  • реалізовувати юридичні функції державної установи щодо наукового та науково-технічного супроводження:
  • дослідно-конструкторських робіт з модернізації та створення нових зразків авіаційної техніки державної авіації;
  • досліджень та робіт з продовження встановлених показників авіаційної техніки державної авіації та переведення її на експлуатацію за технічним станом;
  • освоєння заводського ремонту авіаційної техніки.

Інститут має всі юридичні повноваження з організації та проведення досліджень щодо продовження встановлених показників, переведення на експлуатацію за технічним станом військової авіаційної техніки, за якою не здійснюється авторський нагляд, і протягом свого існування постійно працює над створенням нормативно-правової та методичної бази в галузі експлуатації, ремонту та модернізації авіаційної техніки, яка експлуатується без авторського супроводження. Результатом відповідних досліджень та робіт є продовження календарних показників основним типам літаків та їх силовим установкам на термін, практично вдвічі більший за той, що встановлений розробником.

Інститут також виконує фундаментальні та прикладні дослідження проблем розвитку форм і способів інженерно-авіаційного забезпечення авіації Збройних Сил України, розробляє та вдосконалює статутну, бойову, нормативну, науково-методичну документацію, яка регулює діяльність державної авіації.

З метою координації досліджень у галузі теорії та науково-методичного забезпечення безпечної експлуатації, якісного ремонту та модернізації авіаційної техніки, а також вирішення актуальних завдань в галузі державної авіації, на базі інституту створено Міжвідомчу координаційну раду Міністерства оборони України і Національної академії наук України.

У рамках науково-технічного супроводження заходів з підтримки справності військової авіаційної техніки Збройних Сил України, за якою не здійснюється авторський нагляд, Інститут проводить дослідження щодо індивідуального продовження встановлених календарних показників літакам Су-27(УБ), МіГ-29(УБ), Су-24М(МР),
Су-25(УБ), Л-39, Іл-76МД (Іл-78), двигунам АЛ-31Ф, РД-33, АЛ-21Ф3Т, Р-95Ш, ресурсних показників вертольотам Ми-2, Ми-8, Ми-14, Ми-24, Ка-27, Ка-29.

З 2006 року Інститут виконує комплекс досліджень щодо переведення на експлуатацію за технічним станом авіаційної техніки. Сьогодні вже переведено на експлуатацію за технічним станом літаки МиГ-29, Су-27 та Л-39 Повітряних Сил Збройних Сил України, літаки Бе-12 Військово-Морських Сил Збройних Сил України, авіаційні двигуни РД-33, АЛ-31, коробки літакових агрегатів КСА-3.

Загальний економічний ефект від впровадження системи продовження строків служби літакам, вертольотам і двигунам військової авіаційної техніки Збройних Сил України та переведення їх на експлуатацію за технічним станом щорічно складає понад 60 млн. грн.

На сьогодні фахівцями інституту виконується науково-технічне супроводження заходів щодо

освоєння ремонту вертольотів авіації Збройних Сил України та їх головних вертолітних редукторів;

освоєння виготовлення запасних частин та впровадження програми імпортозаміщення процесів заводського ремонту та технічної експлуатації парку військової авіаційної техніки, за якою не здійснюється авторський нагляд;

сертифікації авіаційних ремонтних підприємств та реалізації правил схвалення виробників і розробників авіаційної техніки державної авіації України, їх компонентів та обладнання.

Ще одним важливим напрямом діяльності інституту є науково-технічне супроводження заходів щодо розвитку та модернізації парку літальних апаратів Збройних Сил України з метою підвищення їх бойового потенціалу та забезпечення заданого військово-технічного рівня.

Розроблений за роки незалежності науково-методичний апарат та набутий досвід організації досліджень з метою обґрунтування варіантів дообладнання та переобладнання військових літаків та вертольотів сучасними прицільно-навігаційними комплексами, засобами зв’язку та навігації, дозволив на сьогодні сформувати відповідну стратегію, яка визначає етапність та шляхи як подальшої глибокої модернізації, так і переозброєння існуючого парку військової авіаційної техніки на нові типи базових літальних апаратів. На сьогодні інститут супроводжує виконання дослідно-конструкторських робіт, за результатами яких вже прийнято на озброєння Збройних Сил України за частковими варіантами модернізації літаки МиГ-29МУ1, Су-27С(П)1М (Су-27УБ(УП)1М), Су-25М1 (Су-25УБМ1), Л-39М1, вертольоти Ми-24ПУ1, Ми-8МСБ-В та за повним варіантом — літак Л-39М1.

На найближчу перспективу заплановано виконання ДКР з модернізації літаків МиГ-29, Су-27, Су-25 та вертольотів Ми-24П,Ми-8МТ(МТВ), Ми-2 за повними варіантами. Також планується відкриття ДКР з модернізації літаків Су-24М та Су-24МР, Ан-26 та Ан-30.

Крім того, інститут здійснює науково-технічне супроводження дослідно-конструкторських робіт (аванпроектів) зі створення нових зразків військової авіаційної техніки (перспективних літальних апаратів, сучасних авіаційних засобів ураження, авіаційних тренажерів, бортової авіоніки, засобів контролю та діагностування.

Для збереження бойового потенціалу військової авіації актуальним на сьогодні також є питання щодо визначення перспектив її переозброєння на літальні апарати нового покоління.

З метою організаційного забезпечення заходів переозброєння Збройних Сил України інститутом запропоновано відповідну Концепцію переозброєння військової авіації, яка передбачає визначену послідовність шляхів та термінів їх вирішення.

Реалізація заходів Концепції дозволить комплексно вирішувати на єдиній методологічній основі завдання переозброєння на нові типи літальних апаратів та в цілому скоординувати процеси будівництва і розвитку авіації Збройних Сил України.

В свою чергу, з метою обґрунтування основних перспективних напрямків переозброєння військової авіації Збройних Сил України інститутом в рамках планових науково-дослідних робіт проведено моніторинг перспективних розробок провідних країн світу та сформовано технічні обличчя таких типів літальних апаратів:

  • основний багатофункціональний тактичний літак;
  • військово-транспортні літаки;
  • бойові і транспортні вертольоти;
  • учбово-тренувальні літаки;
  • безпілотні авіаційні комплекси.

Науковий потенціал та науково-експериментальна база Державного науково-дослідного інституту авіації знаходяться на рівні, достатньому для визначення і впливу на державну науково-технічну політику в сфері своїх повноважень.


 


05 червня 2017, 14:23 | ID: 30900 |

ОСТАННІ НОВИНИ


Переглядів: 6232 //