Повітряні Сили

На захисті повітряних просторів незалежної України

Після розпаду Радянського Союзу і проголошення у 1991 році незалежності, Україна успадкувала одне із найпотужніших у Європі авіаційних угруповань із сучасними літальними апаратами. На базі цього угруповання 17 березня 1992 року були створені Військово-Повітряні Сили України.

На час створення Військово-Повітряних Сил на території України дислокувалося 669 військових частин ВПС, у тому числі: 4 повітряні армії (24 ПвА Верховного Головнокомандування, 5 ПвА фронтового призначення, 14 ПвА фронтового призначення, 17 ПвА фронтового призначення), 10 авіаційних дивізій, 56 авіаційних полків, 12 авіаційних баз і полків (навчальних), 3 навчальних центри, 7 військових навчальних закладів. Загальна чисельність цих сил становила 122 тисячі військовослужбовців та 27 тисяч працівників.

У місті Вінниці на базі командування 24 повітряної армії у квітні 1992 року було створено командування ВПС України. З’єднання та частини цієї армії мали на озброєнні сучасні фронтові літаки-бомбардувальники і винищувачі, були основною ударною силою для вирішення оперативних завдань на Південно-Західному театрі воєнних дій з використанням як тактичного ядерного озброєння, так і звичайного керованого і некерованого озброєння. 24 повітряну армію було розформовано, а її бойовий склад передано у підпорядкування 5 та 14 повітряних армій, які призначалися для авіаційної підтримки військ військових округів (фронтів).

Військово-Повітряні Сили Збройних Сил України очолювали:

командувач Військово-Повітряних Сил України генерал-лейтенант ВАСИЛЬЄВ В.О. — у 1992-1994 р.р.;

заступник Міністра оборони України — командувач Військово-Повітряних Сил України генерал-полковник АНТОНЕЦЬ В.М. — у 1994-1999 р.р.;

заступник Міністра оборони України — командувач Військово-Повітряних Сил України генерал-полковник СТРЕЛЬНИКОВ В.І. — у 1999-2002 р.р.;

головнокомандувач Військово-Повітряних Сил Збройних Сил України генерал-лейтенант СКАЛЬКО Я.І. — у 2002-2004 р.р.

Війська Протиповітряної оборони також пройшли складний шлях реформування та розвитку. На момент проголошення державної незалежності на території України знаходилась велика кількість сил та засобів протиповітряної оборони, що залишилися у спадок від колишньої Радянської Армії, попри те Війська Протиповітряної оборони держави потребували оптимізації існуючої структури.

Великою проблемою було те, що на території нашої держави залишався лише фрагмент, частина системи протиповітряної оборони та Військ протиповітряної оборони колишнього СРСР.

Необхідно було провести цілий ряд організаційних заходів, направлених на створення цілісної системи протиповітряної оборони.

5 квітня 1992 року з гідно з Указом Президента України № 209/92 «Про невідкладні заходи щодо будівництва Збройних Сил України» та наказу Міністра оборони України створюється Командування Військ Протиповітряної оборони України.

Війська Протиповітряної оборони України створювалися на базі об`єднань, з`єднань і частин, які на той час дислокувалися на її території.

8-ма окрема армія протиповітряної оборони Військ Протиповітряної оборони колишнього СРСР, яка перейшла під юрисдикцію України в 1991 р., нараховувала близько 270 стартових позицій ЗРК (зенітно-ракетних комплексів) та 7 винищувальних полків, на озброєнні яких знаходились 270 винищувачів.

Війська Протиповітряної оборони України очолювали:

Командуючий Військ Протиповітряної оборони України генерал-полковник ЛОПАТІН М.О. — у 1992-1996 р.р.;

Заступник Міністра оборони України — командувач Сил Протиповітряної оборони України генерал-полковник СТЕЦЕНКО О.О. — у 1996-2000 р.р.;

Заступник Міністра оборони України — командувач Сил Протиповітряної оборони України генерал-полковник ТКАЧОВ В.В. — у 2000-2001 р.р.;

Головнокомандувач Військ Протиповітряної оборони Збройних Сил України генерал-лейтенант ТОРОПЧИН А. Я. — у 2001-2004 р.р.

Повітряні Сили Збройних Сил України

Ураховуючи досвід реформування збройних сил провідних країн світу у червні 2004 року розпочався процес переходу Збройних Сил України на трьохвидову структуру — Сухопутні Війська, Військово-Морські Сили та Повітряні Сили.

За короткий період було за­вершено непростий процес формування нового виду Збройних Сил України. Заново були сформовані командування Повітряних Сил, уп­равління повітряних командувань, реформовані понад 300 військових частин Військово-Повітряних Сил та Військ Протиповітряної оборони і вже 1 грудня 2004 року командування Повітряних Сил Збройних Сил України прийняло управління черговими силами у системі протиповітряної оборони держави.

Розпочалося становлення Повітряних Сил як нового виду Збройних Сил України, а 2006 рік був оголошений Роком Повітряних Сил. На підготовці Повітряних Сил Збройних Сил України, оптимізації його бойового і чисельного складу зосереджувалися основні зусилля Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України.

Підсумковим заходом Року Повітряних Сил стало командно-штабне навчання «Чисте небо-2006». За кількістю залучених сил і засобів та обсягом виконаних військами практичних завдань це навчання стало наймасштабнішим з підготовки Повітряних Сил за останні роки. Проведення командно-штабного навчання «Чисте небо-2006» дало можливість перевірити правильність теоретичних положень та вибраних напрямів розвитку, висвітлити проблемні питання в організації підготовки, застосування і всебічного забезпечення Повітряних Сил Збройних Сил України та намітити конкретні заходи для їх вирішення.

У подальшому найбільш масштабними заходами підготовки Повітряних Сил Збройних Сил України були командно-штабні навчання «Артерія-2007», «Рішуча дія-2008», «Морський вузол-2008», операція «Козаки на кризі», «Північний сокіл» (2009-2014 р.р.), Взаємодія-2010«, «Безпечене небо-2011», «Адекватне реагування 2011», Перспектива-2012«.

Високу бойову готовність та професіоналізм продемонстрували чергові сили в ході проведення ігор чемпіонату Європи з футболу («Євро-2012»). До виконання завдань антитерористичного забезпечення залучалось 6 тисяч 520 військовослужбовців, 905 одиниць озброєння і військової техніки, серед яких — 24 літаки, 24 вертольоти, 26 зенітно-ракетних і ракетно-артилерійських комплексів.

Протягом серпня-вересня 2013 року ПС ЗС України прийняли активну участь в міжнародних авіаційних показах в Угорщині, Польщі, Словаччині та Чехії. В цих заходах українські військові льотчики показали високу майстерність під час виконання динамічного показу (в Польщі, Словаччині та Чехії) на літаках Су-27/Су-27 УБ, а також ознайомили гостей авіапоказів з сучасними зразками авіаційної техніки літаками Су-27, Су-25 та Ан-26, які знаходяться на озброєнні ПС ЗС України.

У вересні 2013 року визначені підрозділи авіації, ЗРВ, РТВ приймали участь у виконанні заходів міжвидової підготовки, зокрема під час проведення дослідницьких двохсторонніх командно-штабних навчань «Осінній циклон-2013».

На початку 2014 року Повітряні Сили розпочали виконання заходів, Державної комплексної програми реформування і розвитку Збройних Сил України на період до 2017 року. Разом з тим, протистояння у центрі держави та регіонах, анексія Російською Федерацією Автономної Республіки Крим, терористична діяльність диверсійних груп та радикально налаштованих сепаратистів на сході країни змусили визначити нові пріоритети військового будівництва.

В органах військового управління та військових частинах Повітряних Сил Збройних Сил України проведено ряд визначених заходів по відновленню та нарощуванню боєздатності.

Досвід застосування Повітряних Сил Збройних Сил України під час особливого періоду у першому півріччі 2014 року ліг в основу подальшого реформування Повітряних Сил Збройних Сил України. Керівництвом Збройних Сил України у повному обсязі погоджено пропозиції Командування Повітряних Сил щодо проведення першочергових заходів по нарощуванню боєздатності виду Збройних Сил.

У 2014 році Повітряним Силам Зброй­них Сил України виповнюється 10 років. За цей короткий період Повітряні Сили утвердилися як єдиний вид Збройних Сил, який за мирно­го часу несе бойове чергування з протипові­тряної оборони і виконує бойове завдання з охорони державного кордону України у пові­тряному просторі, протиповітряної оборони важливих державних об’єктів та припинення протиправних дій повітряних суден у повітря­ному просторі України.

Бойові розрахунки авіаційних, зенітних ракетних та радіотехнічних підрозділів забез­печують охорону понад 7 тисяч кіло­метрів повітряного кордону України, здій­снюють контроль за перельотами повітряних суден через державний кордон з дев’ятьма країнами світу. З цією метою до бойового чер­гування з протиповітряної оборони щоденно залучаються понад 2200 чоловік особового складу та близько 400 одиниць озброєння і військової техніки Щоденно черговими си­лами здійснюється супроводження до 1500 повітряних цілей.

Зважаючи на важливе значення Повітряних Сил Збройних Сил України у забезпеченні обороноздатності держави 27 червня 2007 року Указом Президента України було встановлено День Повітряних Сил Збройних Сил України, який відзначається щорічно у першу неділю серпня.

Структурно Повітряні Сили складаються із командування, повітряних командувань, Харківського університету Повітряних Сил, військових частин та установ безпосереднього підпорядкування.

До складу Повітряних Сил належать роди авіації: бомбардувальна, винищувальна, штурмова, розвідувальна, транспортна авіація та роди військ: зенітні ракетні та радіотехнічні війська.

Також до складу Повітряних Сил входять окремі військові частини і підрозділи спеціальних військ це — розвідувальні, інженерні, радіаційного, хімічного і бактеріологічного захисту, зв’язку, автоматизованих систем управління та радіотехнічного забезпечення, радіоелектронної боротьби, метеорологічного забезпечення, частини матеріально-технічного і медичного забезпечення та інші.

На озброєнні Повітряних Сил знаходяться літаки МІГ-29, Су-27, Су-25, Су-24, Су-24МР, Іл-76, Ан-26, Ан-24, Л-39, зенітні ракетні комплекси С-300 та «Бук» різних модифікацій.

Підготовка фахівців для Повітряних Сил здійснюється в одному з провідних навчальних закладів Збройних Сил України — Харківському університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.

Повітряні Сили Збройних Сил України очолювали командувачі:

генерал-полковник ТОРОПЧИН А. Я. — у 2004 — 2007 р.р.;

генерал-полковник РУСНАК І. С. — у 2007 — 2010 р.р.;

генерал-полковник ОНИЩЕНКО С. І. — у 2010 — 2012 р.р.;

генерал-полковник БАЙДАК Ю. А. — з 2012 року.

генерал-лейтенант ДРОЗДОВ С.С. — з 2015 року.

Бомбардувальна авіація

Су-24М

Фронтовий всепогодний бомбардувальник зі змінною стріловидністю крила Су-24М призначений для ураження наземних цілей з малих висот.
Злітна вага — 36,2 т
Практична стеля — 17 000 м
Бойове навантаження — 8 т
Швидкість — 2200 км/год
Тактичний радіус дії 670 км
Озброєння:
КАР 6хХ-25, 4хХ-29, 2хХ-58, 2хХ-59
НАР — 192хС-5, 120хС-8, 6хС-24, 6хС-25
АБ калібром до 1 500 кг
Гармата ГШ-6-23.

Винищувальна авіація

МіГ-29

Багатоцільовий винищувач МіГ-29 призначений для завоювання панування у повітрі, підтримки дій сухопутних військ на полі бою та знищення наземних і морських цілей
Тактико-технічні характеристики:
Розмах крила — 11,3 м.
Довжина літака — 17,3 м.
Висота літака — 4,7 м.
Максимальна злітна вага — 17 700 кг.
Тип двигуна — 2 ДТРД РД-33К (2×9 400 кгс).
Максимальна швидкість:
у землі — 1 500 км/год;
на висоті 11000 м — М=2.З5.
Максимальна дальність польоту — 2 600 км.
Практична стеля — 18 000 м.
Максимальний радіус дії (без підвісних паливних баків) — 200 км.
Максимальний радіус дії (з підвісними паливними баками) — 300 км.
Екіпаж — 1 чоловік
Озброєння:
30 мм гармата ГШ-30-1;
ракети «повітря-повітря» Р-27, Р-27Э, Р-23, Р-60М, Р-60, Р-73;
«повітря-земля» Х-25, Х-29, Х-31, Х-35;
некеровані авіаційні ракети С-5 — 96 шт.; С-8 — 80 шт.; С-24 — 4 шт.
Бомбове навантаження — до 3 000 кг.
Рік прийняття на озброєння — 1982.

Су-27

Багатоцільовий винищувач Су-27 призначений для завоювання панування у повітрі, підтримки дій сухопутних військ на полі бою та знищення наземних і морських цілей.
Мак. злітна вага — 30,5 т
Практична стеля — 18500 м
Швидкість — 2430 км/год
Бойове навантаження — 8 т
Тактичний радіус дії 1800 км.
Озброєння:
КАР 6хР-27Р, Т та 4хР-73
АБ калібром до 500 кг загальною масою до 6000 кг
Гармата ГШ-301.

Штурмова авіація

Су-25


Призначений для авіаційної підтримки військ, нанесення ударів по рухомим малорозмірним об’єктам противника в тактичній та найближчій оперативній глибині.
Тактико-технічні характеристики:
Розмах крила — 14,36 м.
Довжина літака — 15,36 м.
Висота літака — 4,8 м.
Максимальна злітна вага — 17600 кг.
Тип двигуна — 2 ТРД Р-195 (2×4 500 кгс).
Максимальна швидкість:Максимальний радіус дії (без підвісних паливних баків) — 350 км.
у землі — 975 км/год;
на висоті 8000 м — 870 км/год.
Максимальна дальність польоту — 1850 км.
Максимальний радіус дії (з підвісними паливними баками) — 500 км.
Практична стеля — 7000-10000 м.
Екіпаж —1 чоловік.
Озброєння:
30-мм гармата двоствольна ГШ-30-2 з 250 набоями;
контейнер з двоствольною 23-мм гарматою ГШ-23Л з 260 набоями;
ракети: «повітря-повітря» Р-2 (АА-2) або Р-60 (АА-8);
«повітря-поверхня» Х-25МЛ, Х-29Л і С-25Л.
Бойове навантаження — 4 340 кг.
Рік прийняття на озброєння — 1980.


Навчально-бойовий літак Л-39

Навчально-тренувальний літак Л-39 призначений для підготовки льотного складу з можливістю навчання застосування зброї. Окремі модифікації можуть використовуватися у якості легкого штурмовика.
Тактико-технічні характеристики:
Розмах крила — 9,46 м.
Довжина літака — 12,13 м.
Висота літака — 4,77 м.
Максимальна злітна вага — 3 580 кг.
Тип двигуна — 1 ТРД Аи-25ТЛ (1×1 720 кгс).
Максимальна швидкість — 910 км/год.
Максимальна дальність польоту — 1 750 км.
Практична стеля — 11 000 м.
Екіпаж — 1 чоловік.
Озброєння:
  • два блока з некерованими авіаційними ракетами УБ-16;
  • дві авіаційні бомби П-50 (50 кг).

Рік прийняття на озброєння — 1976.


Транспортна авіація

Ан-26

Розміри, м:
довжина — 23,80;
висота — 8,58;
Площа крила, м.кв. — 74,98.
Вага, т:
порожнього літака — 15,02;
злітна нормальна — 23;
злітна максимальна — 24.
Внутрішнє пальне, кг — 5500.
Потужність двигунів:
основних, е.к.с. — 2×2820;
додаткового, кН — 1×7,85.
Крейсерська швидкість, км/год — 440.
Дальність польоту, км — 2550.
Практична стеля, м — 7500.
Корисне навантаження — 40 десантників або 550 кг вантажу.
Екіпаж, чоловік — 5.

Військово-транспортний літак Іл-76МД

Військово-транспортний літак Іл-76 МД призначений для перевезення та десантування особового складу, озброєння, військової техніки та матеріальних засобів.
Тактико-технічні характеристики:
Розмах крила — 50,5 м.
Довжина літака — 46,59 м.
Висота літака — 14,76 м.
Максимальна злітна вага — 170 000 кг.
Тип двигуна — 4 ТВД Д-30кп (4×12 000 кгс).
Крейсерська швидкість — 800 км/ч.
Практична дальність — 6700 км.
Практична стеля — 14500 м.
Екіпаж — 7 чоловік.
Корисне навантаження:
  • 140 солдатів;
  • або 128 парашутистів;
  • або 40000 кг вантажу.

Рік прийняття на озброєння — 1976.


Літак Бе-12ПЛ

Злітна вага — 17 т
Практична стеля — 8 100 м
Бойове навантаження — 2 т
Швидкість — 358 км/год
Тактичний радіус дії 420 км
Озброєння:
  • АБ калібром до 500 кг
  • Гармата 7,62 ШКАС.

Вертоліт Ми-24

Злітна вага — 11,5 т
Практична стеля — 4 500 м
Бойове навантаження — 1,5 т
Швидкість — 560 км/год
Десант — 8 чол.
Тактичний радіус дії 180 км
Озброєння:
  • КАР 8х «ШТУРМ-В»
  • НАР — С-5, С-8
  • АБ калібром до 500 кг
  • Гармата 1×12,7 (1×30); 2хВСМ −1.

Вертоліт Мi-8МТ

Озброєння:
  • НАР — С-5, С-8
  • АБ калібром до 500 кг
  • Гармата 1×12,7 (1×30); 2хВСМ −1

Швидкість — 220 км/год
Десант — 24 чол.
Тактичний радіус дії 170 км
Злітна вага — 13 т
Бойове навантаження — 4 т
Практична стеля — 5 000 м.


Протичовновий вертоліт Мі-14 пч

Розміри, м:
довжина — 23,31;
висота — 6,85;
діаметр несучого гвинта — 21,2.
Злітна вага, т — 13.
Швидкість, км/год:
максимальна — 230;
крейсерська — 210;
пошукова — 150.
Тактичний радіус, км — 300.
Посадка на воду — до 2 балів.
Практична стеля, м — 4 000.
Екіпаж, чоловік — 3.
Озброєння:
ПЧО:
ударний варіант — 1 АТ-1М (УМГТ)
(протичовнові торпеди) або 8 ПЧАБ-250-120;
пошуково-ударний — 1 АТ-1М (УМГТ) або
12 ПЧАБ-250-120
пошуковий — без зброї.
РЛС:
«Ініціатива — 2М».
Засоби пошуку пч:
гідроакустична стнція «Ока-2»;
прийомопеленгатор А-100 з гідроакустичними буями
РГБ-Н (РГБ-НМ) від 32 до 80 од:
ударний варіант — без буїв;
пошуково-ударний — 32 буї та магнітометр АПМ-60;
пошуковий — 80 буїв.

Пошуково-рятувальний вертоліт Мі-14 пр

Розміри, м:
довжина — 23,315 ;
висота — 6,85;
діаметр несучого гвинта — 21,2.
Злітна вага, т — 13.
Швидкість, км/год:
максимальна — 230;
крейсерська — 210;
пошукова — 150.
Тактичний радіус, км — 300.
Посадка на воду — до 2 балів.
Практична стеля, м — 4 000.
Екіпаж, чоловік — 4 та 2 рятувальника.
Десантовмістимість
18 сидячих місць або 9 місць для транспортування хворих.
Озброєння:
Рятувальне:
20 плотів рятувальних надувних (ПСН-6АМ).
РЛС:
 «Ініціатива — 2М».

Корабельний протичовновий вертоліт Ка-27 пч

Розміри, м:
довжина — 12,22 ;
висота — 5,42;
діаметр несучого гвинта — 15,9.
Злітна вага, т — 10,9.
Швидкість, км/год:
максимальна — 270;
крейсерська — 190;
пошукова — 150.
Тактичний радіус, км — 300.
Практична стеля, м — 3 500.
Екіпаж, чоловік — 3.
Озброєння:
ПЧО:

ударний варіант — 1 АТ-1М (УМГТ) (протичовнова торпеда);
пошуково-ударний — 1 АТ-1М (УМГТ);
пошуковий — без зброї.
РЛС:
пошуково-прицільна система «Осьміног».
Засоби пошуку пч:
гідроакустична станція «Талас»;
радіогідроакустична система «Баку» з гідроакустичними
буями РГБ-Н (РГБ-НМ) від 18 до 36 од.:
ударний варіант — без буїв;
пошуково-ударний — 18 буїв або магнітометр «АПМ — 73В»,
пошуковий — 36 буїв.

Зенітно-ракетні комплекси

 

Зенітний ракетний комплекс С-300ПС

ЗРК С-300ПС призначений для знищення засобів повітряного нападу усіх типів, тактичних балістичних ракет, а також для створення рубежів ППО. Є самохідним варіантом ЗРК С-300П.
До складу ЗРК входять:
радіолокатор підсвіту і наведення 5Н63С (РПН) — 1;
у складі:
дивізіонний КП (апаратний контейнер Ф2К) — 1;
антенний пост (апаратний контейнер Ф1С) — 1;
низьковисотний виявлювач 5Н66М (НВВ) — 1;
пускові комплекси 5П85СД — 4;
у складі:
пускові установки 5П85С — 4;
пускові установки 5П85Д — 8;
топоприв’язчик 1Т12-2М — 1.
Тактико-технічні характеристики:
Дальність виявлення цілей — до 180 км
Максимальна дальність стрільби ракетами
типу 5В55К — 46 км
типу 5В55Р — 75 км
Максимальна висота ураження цілей — 27 км
Мінімальна висота ураження цілей — 25 м
Швидкість цілей, що уражаються — 1200 м/с
Цільових каналів — 6
Імовірність ураження повітряної цілі однією ракетою — 0,9
Боєкомплект — 48 ракет
ЗКР — одноступенева, виконана за нормальною аеродинамічною схемою з твердопаливним двигуном.
Час згортання (розгортання) без НВВ 5Н66М — 11 хвилин
Рік прийняття на озброєння — 1982.

 

 

Зенітний ракетний комплекс С-300ПТ

ЗРК С-300ПТ призначений для знищення засобів повітряного нападу усіх типів, тактичних балістичних ракет, а також для створення рубежів ППО. Є варіантом ЗРК С-300П, що транспортується.
До складу ЗРК входять:
радіолокатор підсвіту і наведення 5Н63 (РПН) — 1;
у складі:
дивізіонний КП (апаратний контейнер Ф2К) — 1;
антенний пост (апаратний контейнер Ф1С) — 1;
низьковисотний виявлювач 5Н66М (НВВ) — 1;
контейнер підготовки та управління стартом Ф3А — 4;
пускові установки 5П851А — 12.
Тактико-технічні характеристики
Дальність виявлення цілей — до 180 км
Максимальна дальність стрільби ракетами
типу 5В55К — 46 км
типу 5В55Р — 75 км
Максимальна висота ураження цілей — 27 км
Мінімальна висота ураження цілей — 25 м
Швидкість цілей, що уражаються — 1200 м/с
Цільових каналів — 6
Імовірність ураження повітряної цілі
однією ракетою — 0,9
Боєкомплект — 48 ракет
ЗКР — одноступенева, виконана за нормальною аеродинамічною схемою з твердопаливним двигуном.
Час згортання (розгортання) — 4 години
Рік прийняття на озброєння — 1978.


Зенітний ракетний комплекс С-300В1

ЗРК призначений для знищення балістичних ракет тактичного і оперативно-тактичного призначення та аеродинамічних засобів повітряного нападу (літаків, крилатих ракет, вертольотів і БПЛА) в умовах радіопридушення противника.
Склад ЗРК:
пункт бойового управління 9С457 (ПБУ) — 1 од.
багатоканальна станція наведення ракет 9С32 (БСНР) — 3 од.;
пускова установка 9А83 (ПУ) — 12 од.;
пуско-заряджаюча установка 9А85 (ПЗУ) — 6 од.;
машина технічного обслуговування 9В878 (МТО) — 1 од.
Тактико-технічні характеристики:
Забезпечує ураження цілей:
-на середніх і великих висотах до 75 км
-на малих висотах (200 — 1000 м) до 38 км
Висота ураження цілей:
-мінімальна до 25 м
-максимальна до 25 км
Швидкість цілей, що уражаються до 1200 м/с
Термін розгортання, хвил. 5
Бойовий комплект, число ракет до 1.


Зенітний ракетний комплекс “Бук-М1”

ЗРК «Бук-М1» призначений для знищення літаків, крилатих ракет, вертольотів та інших повітряних цілей, що діють в умовах інтенсивного застосування радіоперешкод.
До складу ЗРК входять:
пункт бойового управління 9С470М1 (ПБУ) — 1;
станція виявлення цілей 9С18М1 (СВЦ) — 1;
самохідні вогневі установки 9А310М1 (СВУ) — 6;
пуско-заряджаючі установки 9А39М1 (ПЗУ) — 3.
Тактико-технічні характеристики:
Дальність виявлення цілей — до 160 км
Максимальна дальність стрільби — 32 км
Максимальна висота ураження цілей — 22 км
Мінімальна висота ураження цілей — 25 м
Швидкість цілей, що уражаються — 830 м/с
Цільових каналів — 6
Імовірність ураження повітряної цілі однією ракетою — 0, 88
Боєкомплект — 24 ракети
ЗКР — одноступенева, виконана за нормальною аеродинамічною схемою з твердопаливним двигуном
Час згортання (розгортання) — 5 хвилин
Рік прийняття на озброєння — 1983.


Комплекс засобів автоматизації 73Н6 “БАЙКАЛ - 1”

Призначена для централізованого автоматичного та автоматизованого управління бойовими діями угруповання ЗРВ змішаного складу, яка має у своєму складі ЗРК великої, середньої та малої дальності.
Тактико-технічні характеристики:
Кількість повітряних об’єктів, що одночасно супроводжуються — 80
Кількість одночасно керованих ЗРС — 4
Кількість одночасно керованих ЗРК — 12
Кількість одночасного керованих стрільбових каналів — 144
Кількість автоматизованих робочих місць — 2-5
Межі управління:
по дальності — 1200 км
по висоті — 102 км
по швидкості — 9216 км/г
Бойова обслуга — 5 чол.
Час приведення в бойову готовність — 3 хв.
Час розгортання — 30 хв.
Час згортання — 20 хв.



19 вересня 2013, 17:49 | ID: 142 | Переглядів: 122969


Переглядів: 122969 //