Воєнно-наукове управління Генерального штабу Збройних Сил України
На виконання директиви Міністра оборони України Воєнно-наукове управління виключено зі штату Головного управління оборонного планування і науки (яке розформовано) і з 01.01.2005 року включено до штату Генерального штабу Збройних Сил України окремим структурним підрозділом.
Воєнно-наукове управління Генерального штабу Збройних Сил України призначене для вирішення питань організації, планування та координації наукової і науково-технічної діяльності у Збройних Силах України, розробки її нормативно-правового забезпечення і наділене організаційними, дослідницькими і контрольними функціями у галузі воєнної науки.
Воєнно-наукове управління підпорядковане начальнику Генерального штабу Збройних Сил України.
У своїй діяльності Воєнно-наукове управління керується Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України з питань оборони та реалізації державної наукової політики, наказами і директивами Міністра оборони України та начальника Генерального штабу, а також Положенням про Воєнно-наукове управління Генерального штабу Збройних Сил України.
Посаду начальника Воєнно-наукового управління Генерального штабу Збройних Сил України виконує полковник ХИЖНЯК Володимир Віталійович, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник.
Склад Воєнно-наукового управління:
Завданнями Воєнно-наукового управління є:
- проведення державної політики щодо забезпечення розвитку воєнної науки у Збройних Силах;
- визначення пріоритетів, організація планування, координація та контроль наукової і науково-технічної діяльності у Збройних Силах;
- забезпечення узгодженості основних напрямів наукової і науково-технічної діяльності у Збройних Силах з основами державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності, інтеграції воєнної науки в загальнодержавну систему наукових досліджень;
- розроблення проектів законів України, інших нормативно-правових актів з питань, що входять до його компетенції;
- організація взаємодії суб’єктів виконання наукових досліджень у Збройних Силах з науковими установами інших центральних органів виконавчої влади;
- здійснення керівництва науковою і науково-технічною діяльністю Центрального науково-дослідного інституту Збройних Сил України, Національного науково-дослідного центру оборонних технологій і воєнної безпеки України, Об’єднаного науково-дослідного інституту Збройних Сил та Науково-дослідного центру Збройних Сил України “Державний океанаріум”;
- контроль за станом і підтриманням бойової і мобілізаційної готовності, організацією бойової, мобілізаційної та гуманітарної підготовки, контроль заходів повсякденної діяльності, кадрового, фінансового, матеріально-технічного та інших видів забезпечення у безпосередньо підпорядкованих науково-дослідних установах.
Система воєнно-наукових досліджень
Для здійснення наукової і науково-технічної діяльності у Збройних Силах створена і функціонує система воєнно-наукових досліджень, яка включає:
- систему науково-дослідних установ;
- систему управління науковою і науково-технічною діяльністю;
- систему консультативно-дорадчих органів.
Науково-дослідні установи підпорядковані структурним підрозділам Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, а також командуванням видів Збройних Сил.
Систему науково-дослідних установ Збройних Сил доповнюють вищі військові навчальні заклади Збройних Сил ІІІ–ІV рівнів акредитації, на які поширюються права, передбачені законодавством для науково-дослідних установ.
Система управління науковою і науково-технічною діяльністю призначена для організації, планування, забезпечення і контролю наукової і науково-технічної діяльності у Збройних Силах. Основний зміст її функціонування складає науково-організаційна робота.
Головними органами управління науковою і науково-технічною діяльністю у Збройних Силах є Міністерство оборони і Генеральний штаб.
Міністерство оборони забезпечує розвиток воєнної науки, організовує і координує наукові дослідження в інтересах оборони та підвищення ефективності військово-технічного співробітництва в частині, що належить до його компетенції.
Генеральний штаб організовує, планує та координує наукову діяльність у Збройних Силах.
Загальне керівництво науковою і науково-технічною діяльністю у Збройних Силах здійснює Міністр оборони, безпосереднє керівництво – начальник Генерального штабу.
Найбільш важливі питання щодо організації наукової і науково-технічної діяльності у Збройних Силах розглядаються колегією Міністерства оборони та військовими радами видів Збройних Сил.
Управління науковою і науково-технічною діяльністю у Збройних Силах здійснює Воєнно-наукове управління Генерального штабу Збройних Сил України.
Управління науковою і науково-технічною діяльністю з питань реалізації Державної програми розвитку озброєння і військової техніки на період до 2015 року та виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт за державним оборонним замовленням здійснює Департамент озброєння Міністерства оборони України.
Система консультативно-дорадчих органів з питань наукової і науково-технічної діяльності у Збройних Силах призначена для підвищення рівня обґрунтованості та узгодженості рішень з найбільш важливих питань функціонування і розвитку воєнної науки, життєдіяльності та перспектив розвитку Збройних Сил, забезпечення колегіальності під час підготовки таких рішень.
Система консультативно-дорадчих органів включає:
- Воєнно-наукову раду Міністерства оборони України (її роботу забезпечує Воєнно-наукове управління);
- Науково-технічну раду Міністерства оборони України (її роботу забезпечує Департамент озброєння Міністерства оборони України);
- Воєнно-наукові ради видів Збройних Сил України;
- воєнно-наукові (науково-технічні) ради вищих військових навчальних закладів та науково-дослідних установ.
Головні завдання наукової і науково-технічної діяльності у Збройних Силах України визначені у відповідному наказі Міністра оборони України. Основні зусилля воєнної науки будуть спрямовані на:
- дослідження форм і способів застосування військ (сил) у збройних конфліктах сучасності;
- обґрунтування принципів, напрямів та шляхів розвитку Збройних Сил України;
- удосконалення підготовки військ (сил);
- продовження ресурсу озброєння та військової техніки.
Формування наукових проблем і тем наукових досліджень у Збройних Силах України здійснюється за такими напрямами:
- забезпечення воєнної безпеки України;
- будівництво і розвиток Збройних Сил України;
- розвиток способів і форм підготовки, застосування та всебічного забезпечення Збройних Сил України;
- військово-технічна політика, розробка та оснащення Збройних Сил України сучасним озброєнням та військовою технікою.
Основними видами наукової і науково-технічної діяльності у Збройних Силах України є:
наукова робота – фундаментальні та прикладні дослідження з метою одержання нових наукових і науково-прикладних результатів, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки держави, підвищення ефективності військового будівництва, розвиток форм і способів підготовки, застосування і всебічного забезпечення Збройних Сил, розвиток озброєння і військової техніки;
науково-організаційна робота – комплекс заходів щодо перспективного і поточного планування наукової і науково-технічної діяльності у Збройних Силах, її організації, координації, забезпечення контролю за її здійсненням, реалізації результатів наукових досліджень, підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів, підтримання зв’язків з науковими установами міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, що проводять дослідження з оборонної тематики;
наукове супроводження впровадження результатів наукової роботи – обґрунтування та проведення заходів цілеспрямованого своєчасного коригування дій споживачів воєнно-наукової продукції у напрямі підвищення ефективності її використання та освоєння нововведень у воєнній справі.
Основними формами наукової і науково-технічної діяльності у Збройних Силах України є:
- розробка завдань на виконання досліджень та вирішення інших наукових задач з воєнно-теоретичних питань;
- розробка завдань на виконання досліджень та вирішення інших наукових задач;
- виконання науково-дослідних робіт з воєнно-теоретичних питань, воєнної проблематики суспільних, природничих та технічних наук;
- аналіз, узагальнення та розповсюдження досвіду воєнних конфліктів, підготовки усіх видів військ (сил), їх повсякденної діяльності;
- проведення досліджень на навчаннях та інших заходах оперативної, мобілізаційної і бойової підготовки та повсякденної діяльності військ (штабів);
- розробка пропозицій до проектів державних і комплексних цільових програм розвитку озброєння і військової техніки, наукове супроводження їх реалізації;
- виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських, проектно-конструкторських, пошукових та проектно-пошукових робіт, спрямованих на експлуатацію, відновлення, продовження ресурсу та модернізацію існуючого озброєння і військової техніки, його утилізацію, розробку і виготовлення експериментальних і дослідних зразків перспективного озброєння і військової техніки, удосконалення і розвиток експериментально-випробної, полігонної та навчально-тренувальної бази;
- наукове супроводження розробок нових (модернізації існуючих) зразків озброєння і військової техніки протягом їх повного життєвого циклу;
- проведення випробувань нових систем (комплексів, типів) озброєння і військової техніки;
- розроблення дисертацій, монографій, воєнних енциклопедій і словників, проектів статутних документів, підручників (посібників), методичних рекомендацій, статей, доповідей, звітів про результати досліджень на навчаннях і розборів навчань, рецензій і відзивів, пропозицій, висновків тощо;
- наукова і науково-технічна експертиза державних програм, наукових та науково-прикладних результатів, замовлень на створення наукової і науково-технічної продукції, нових технологій, проектних матеріалів, планів тощо;
- розроблення статутних, нормативно-правових та нормативно-технічних результатів;
- проведення патентно-ліцензійної, винахідницької та раціоналізаторської роботи;
- підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів;
- підготовка і проведення наукових конференцій, семінарів, нарад;
- інші види діяльності, пов’язані з одержанням наукових знань та науковим супроводженням їх практичної реалізації у Збройних Силах.
Таким чином, на цей час створено систему воєнно-наукових досліджень, яка забезпечує наукове супроводження нагальних проблем реформування та розвитку Збройних Сил України.
Назад
|