Командування сил підтримки Збройних Сил України
Відповідно до положень Стратегічного оборонного бюлетеня України на період до 2015 року Командування сил підтримки Збройних Сил України створено з метою централізації керівництва забезпечення діяльності військ (сил), підготовки кадрів за визначеними видами оперативного, технічного та тилового забезпечення Збройних Сил України.
Командування сил підтримки Збройних Сил України є органом військового управління у складі Генерального штабу Збройних Сил України і підпорядковується начальнику Генерального штабу Збройних Сил України.
Командування сил підтримки Збройних Сил України призначено:
- для планування, організації та здійснення контролю виконання визначених видів оперативного забезпечення: радіоелектронної боротьби, інженерного забезпечення, забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту військ, топогеодезичного і навігаційного забезпечення застосування Збройних Сил України;
- визначених видів матеріально-технічного забезпечення: ракетно-технічного, артилерійсько-технічного, танкотехнічного, автотехнічного, метрологічного забезпечення, забезпечення пально-мастильними матеріалами, продовольчого, речового, транспортного та ветеринарного забезпечення; управління радіочастотним ресурсом у межах спеціальних користувачів; реалізації державної політики в галузі забезпечення екологічної безпеки.
Основними завданнями Командування сил підтримки Збройних Сил України є:
- керівництво оперативним, технічним і тиловим забезпеченням та забезпеченням екологічної безпеки ЗС у мирний час, а також оперативним, технічним та тиловим забезпеченням ЗС, інших військових формувань у воєнний час;
- загальне планування
оперативного, технічного і тилового забезпечення застосування ЗС та інших військових формувань у мирний та воєнний час;
- підготовка пропозицій
до мобілізаційного плану ЗС та інших військових формувань, схеми мобілізаційного розгортання ЗС і спеціальних формувань, призначених для передачі під час мобілізації до складу Збройних Сил;
- участь у розробленні плану
МО України з виробництва продукції в особливий період;
- визначення напрямів розвитку
та організації заходів середньострокового і короткострокового оборонного планування, підготовка пропозицій щодо коригування головних та цільових програм і планів, з питань оперативного, технічного та тилового забезпечення;
- узагальнення потреби
ЗС, інших військових формувань в озброєнні, військовій техніці, боєприпасах, матеріально-технічних засобах, послугах національної економіки на особливий період;
- підготовка та надання пропозицій
щодо застосування військових частин і установ спеціальних військ, технічного і тилового забезпечення в умовах реформування та розвитку ЗС;
- участь
в межах компетенції у підготовці та проведенні заходів міжнародного військового та військово-технічного співробітництва;
- ведення обліку
матеріальних цінностей мобілізаційного резерву за донесеннями видів (родів військ) ЗС, об’єднань, з’єднань та військових частин, що не належать до видів ЗС;
- контроль
за повнотою і якістю отримання матеріальних засобів, що надходять для забезпечення ЗС;
- відпрацювання пропозицій щодо формування бюджетного запиту у частині, що стосується фінансування заходів оперативного, технічного, тилового забезпечення та забезпечення екологічної безпеки ЗС;
- контроль,
в межах компетенції Командування, за надходженням та розподілом коштів передбачених кошторисом МО для виконання заходів оперативного та матеріально-технічного забезпечення військ (сил);
- контроль
виконання заходів передбачених Програмою забезпечення живучості арсеналів, баз і складів озброєння, ракет і боєприпасів, ЗС України на 1995 – 2015 роки;
- розробка
комплексних програм, настанов, керівництв, методичних рекомендацій щодо застосування військових частин та установ радіоелектронної боротьби, інженерних військ, військ радіаційного, хімічного, біологічного захисту, топографічної служби та навігації, технічного і тилового забезпечення, контроль за їх виконанням;
- виконання функцій
центральних служб забезпечення з оперативного, технічного і тилового забезпечення.
Основними завданнями Командування сил підтримки Збройних Сил України з питань оперативного забезпечення є:
- розробка перспективного плану реформування та розвитку спеціальних військ, визначення основних оперативно-стратегічних та оперативно-тактичних вимог щодо якісних характеристик їх озброєння і військової техніки, визначення потреби та розрахункової кількості основних видів номенклатур;
- організація та контроль за підготовкою органів військового управління, спеціальних військ до виконання поставлених завдань;
- виконання робіт спільно з Державною прикордонною службою України з делімітації, демаркації та перевірки проходження лінії державного кордону України та прилеглих держав;
- організація радіоелектронного захисту радіоелектронних систем і засобів ЗС;
- управління радіочастотним ресурсом, виділеним для спеціальних користувачів у державі, координація заходів управління радіочастотним ресурсом між загальними та спеціальними користувачами в державі;
- участь у виконанні завдань виділеними силами та засобами з реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, у взаємодії з уповноваженим з цього питання органом виконавчої влади, військовими та іншими формуваннями центральних органів виконавчої влади;
- здійснення управління військовою енергетикою (електропостачанням) ЗС, а також організації енергетичного нагляду за експлуатацією електротехнічних засобів, комплектних систем енергопостачання і електричних мереж до озброєння, військової техніки, спеціальних фортифікаційних споруд та інших об’єктів військового призначення;
- організація та контроль виконання заходів щодо забезпечення екологічної безпеки ЗС;
- планування та проведення робіт з організації завчасної підготовки територій держави у інженерному, топогеодезичному, навігаційному відношенні, а на територіях прилеглих держав – у топогеодезичному та навігаційному;
- подання до ВНУ ГШ пропозицій щодо проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт з розробки, модернізації ОВТ та засобів спеціальних військ або їх складових частин;
- організація патентно-ліцензійної, винахідницької і раціоналізаторської роботи в підпорядкованих військових частинах та установах спеціальних військ;
- планування та організація підготовки фахівців спеціальних військ ЗС у навчальних військових частинах і підпорядкованих ВНЗ, підбір кандидатів на навчання, контроль стану забезпеченості та утримання навчально-матеріальної бази;
- планування та організація накопичення і ешелонування запасів ОВТ і засобів спеціальних військ;
- забезпечення військ (сил) засобами радіоелектронної боротьби, інженерного забезпечення, забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту, топогеодезичного і навігаційного забезпечення, ремонт і відновлення ОВТ.
Основними завданнями Командування сил підтримки Збройних Сил України з питань технічного і тилового забезпечення є:
- організація стратегічного планування технічного і тилового забезпечення застосування ЗС та інших військових формувань;
- координація роботи відповідних органів управління видів ЗС, а також управлінь спеціальних військ щодо організації видів матеріально-технічного забезпечення військ (сил);
- проведення у ЗС єдиної політики з питань забезпечення, зберігання, експлуатації та ремонту озброєння, військової техніки, матеріальних засобів;
- всебічне забезпечення життєдіяльності безпосередньо підпорядкованих військових частин, установ і організацій, їх функціонування, бойової і мобілізаційної готовності, боєздатності, застосування та підготовки до виконання покладених на них завдань;
- організація та контроль у ЗС України лазнево-прального обслуговування;
- організація та проведення контрольно-ревізійної роботи безпосередньо підпорядкованих військових частин і установ;
- організація та контроль підготовки фахівців технічного та тилового забезпечення;
- організація та ведення претензійно-позовної роботи;
- організація підбору та розміщення офіцерських кадрів за відповідними військово-обліковими спеціальностями;
- організація переміщення, захисту, охорони та оборони підпорядкованих військових частин і установ, керівництво ними в єдиній системі управління матеріально-технічним забезпеченням.
Назад
|