Знак МО України   www.mil.gov.ua
офіційний сайт Міністерства оборони України
УКР РУС ENG   Карта сайту На головну сторiнку  






 Наші партнери

Українське національне інформаційне агентство 'УКРІНФОРМ'
Український мілітарний портал
Ресурсний та кар'єрний центр для звільнених військовослужбовців Збройних Сил України

 

Перший заступник начальника
Генерального штабу Збройних Сил України
генерал-полковник М.М.Цицюрський

ВІЙСЬКОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Україна, як і всі інші країни, прагне створити Збройні Сили, які відповідатимуть сучасним вимогам та будуть здатні забезпечувати реалізацію національних інтересів у воєнній сфері, братимуть участь у всьому спектрі майбутніх операцій, в тому числі й спільно з країнами- партнерами. Прискорений розвиток суспільства, глобальні зміни в середовищі безпеки, нові виклики та загрози у військовій сфері, інші чинники спонукали керівництво провідних країн світу до рішучих кроків з трансформації національних збройних сил, переведення їх на якісно нові стандарти, більш тісної інтеграції з іншими інститутами державної влади та кооперації в межах існуючої євроатлантичної системи безпеки.

Враховуючи зазначене, а також аналізуючи сучасний стан Збройних Сил України, їх відповідність вимогам сьогодення та економічним можливостям держави перед Збройними Силами України, як і свого часу перед збройними силами інших країн євроатлантичного простору, сьогодні постало завдання щодо проведення їх глибинної трансформації.

Щоб зрозуміти необхідність військової трансформації Збройних Сил України, її мету та проблемні питання, які вона повинна вирішити, пропоную здійснити невеликий екскурс в історію створення та розбудови національного війська.

З часу отримання Україною незалежності її Збройні Сили пройшли складний шлях становлення, який умовно можна поділити на три етапи. Протягом першого етапу, до 2000 року включно, проведено першочергові заходи з розбудови національного війська на базі великої частки колишнього угруповання радянських військ, створено нормативно-правову базу діяльності та розвитку Збройних Сил, розпочато скорочення їх особового складу, основних зразків озброєння та військової техніки. Україна відмовилась від ядерної зброї та розпочала утилізацію величезної кількості надлишкових ракет, боєприпасів, компонентів ракетного палива.

У подальшому протягом 2001–2005 років, з прийняттям Державної програми реформування та розвитку Збройних Сил України на період до 2005 року, продовжилося реформування та покращення якісних показників військової складової держави. Враховуючи принципи оборонної достатності та економічні можливості держави, основні зусилля зосереджувалися на оптимізації та підтриманні у боєздатному стані військ (сил), вирішенні невідкладних проблемних питань їх життєдіяльності.

Отже, протягом перших двох етапів процес розбудови Збройних Сил України мав еволюційний характер. Відсутність практичного досвіду з питань військового будівництва, обмежене фінансування, пов'язане з кризовими явищами в економіці у перехідний період, інші проблемні питання не дозволили керівництву країни та Збройних Сил розпочати глибинні перетворення військової організації з метою приведення її у відповідність до майбутніх вимог щодо забезпечення національної безпеки у військовій сфері.

Лише у 2004 році вперше в історії незалежної України було проведено оборонний огляд, в ході якого проаналізовано тенденції змін у воєнно-стратегічній обстановці, які відбулися у Європі протягом останнього десятиріччя, виникнення нового спектра загроз у сфері безпеки на межі двох тисячоліть. Вперше воєнно-політичним керівництвом було поставлено завдання щодо визначення обрису Збройних Сил України зразка 2015 року, враховуючи офіційно проголошений Україною політичний курс на інтеграцію до Організації Північноатлантичного договору.

За підсумками оборонного огляду було видано Стратегічний оборонний бюлетень України на період до 2015 року, введено в дію Державну програму розвитку Збройних Сил України на 2006–2011 роки та розпочався новий етап розвитку Збройних Сил України.

Враховуючи досвід провідних країн світу та завдяки постійній методологічній допомозі військових фахівців країн-членів НАТО, керівництво Збройних Сил України зі всією рішучістю розпочало проведення заходів, спрямованих на глибинні зміни в системах військового управління, всебічного забезпечення, військової освіти, комплектування та підготовки військ (сил).

Було продовжено удосконалення системи управління, оптимізацію організаційно-штатних структур з’єднань і військових частин, вивільнення Збройних Сил від невластивих їм функцій та надлишкових структур, розвиток функціональних структур Збройних Сил, розпочато створення нової організаційно-штатної структури – сил спеціальних операцій, розпочато впровадження нової системи кадрового менеджменту, підготовки військ (сил), оптимізації системи їх всебічного забезпечення, взято курс на прискорену професіоналізацію Збройних Сил та наближення їх за всіма показниками до стандартів, прийнятих у збройних силах країн Альянсу.

Користуючись нагодою, хочу подякувати присутнім тут іноземним колегам за ту допомогу, яку ми отримали та отримуємо від фахівців НАТО на непростому шляху розвитку наших Збройних Сил.

Водночас, незважаючи на значні досягнення та незворотні зміни, що відбуваються у Збройних Силах України, головна мета їх розбудови, яка полягала у створенні невеликих та економічно необтяжливих, боєздатних, мобільних, багатофункціональних військ (сил), готових виконувати завдання щодо забезпечення національної безпеки у військовій сфері та брати участь в операціях з підтримання регіональної стабільності та глобальної безпеки, за підсумками виконання трьох Державних програм у повному обсязі не досягнута.

Однією з причин цього є недофінансування заходів розвитку Збройних Сил України (рис. 1), яке призвело до накопичення низки проблем. В першу чергу, це пов’язано з необхідністю технічного переозброєння військ (сил) та створення сучасних систем управління військами та зброєю.

Рис. 1.Фінансування заходів розвитку Збройних Сил України

Були уповільнені темпи утилізації значних обсягів надлишкових та непридатних до подальшого використання озброєння, ракет, боєприпасів, компонентів ракетного палива, що вимагає утримувати у складі Збройних Сил надлишкові структури. Не вирішено житлову проблему в Збройних Силах України та не створено гідних і конкурентноспроможних умов на ринку праці, що уповільнює перехід до контрактного війська.

З іншого боку, проблема сьогодні полягає не тільки в недостатньому фінансуванні. Як і більшість країн світу, Україна зіштовхнулася з набагато складнішою системною проблемою, пов’язаною із застарілими, сформованими ще за часів холодної війни, підходами до визначення та планування перспектив розвитку всіх складових воєнної організації.

Еволюційний характер розвитку Збройних Сил України, якого ми дотримувалися, починаючи з часів набуття Україною незалежності, більше не відповідає прискореним темпам змін у середовищі безпеки, що обумовлені, в першу чергу, глобальним переходом людства від індустріального до інформаційного суспільства. Обстановка навколо України зазнала кардинальних змін. Події 11 вересня, досвід операцій в Югославії, Іраку та Афганістані засвідчили, що сьогодні жодна з країн світу в питаннях забезпечення національної безпеки не може покладатися лише на власні сили. Доктрина тотальної оборони національної території більш не забезпечує національних інтересів у військовій сфері.

Протистояти сучасним викликам і загрозам можливо лише в колективній системі безпеки із залученням для досягнення цілей операції, крім військових, й інших інструментів забезпечення національної безпеки (дипломатичних, економічних, інформаційних, правоохоронних тощо).

Розвиток Збройних Сил вже сьогодні повинен бути спрямований на досягнення тих якісних показників, які будуть необхідні для протистояння майбутнім викликам та загрозам.

Глобальний тероризм, загроза застосування зброї масового ураження, регіональна нестабільність, некеровані дії окремих держав вимагають революційних змін у військовій сфері.

Ці революційні зміни реалізуються сьогодні керівництвом Альянсу в межах процесу глибинної трансформації НАТО, започаткованого у 1990 році Лондонською декларацією та розвинутого, з урахуванням нових глобальних загроз, на сесії Північноатлантичної ради в Празі у 2002 році.

При цьому під терміном "трансформація" розуміються дещо більше, ніж реформування та поступовий розвиток збройних сил, модернізація та закупівля нових зразків озброєння та військової техніки, окремі зміни у підготовці та інших аспектах військової діяльності.

Військова трансформація Збройних Сил України передбачає випереджувальні, розраховані на перспективу, фундаментальні системні зміни у поглядах на ведення збройної боротьби, організацію функціонування Воєнної організації держави, підготовку та застосування військ (сил), організацію всіх сфер їх діяльності.

На відміну від цілеспрямованого реформування окремих складових військового організму, який здійснювався до останнього часу, військова трансформація вимагає перегляду ідеології у військовій сфері, комплексних узгоджених змін всієї Воєнної організації держави.

Вона здійснюється на основі прогнозів розвитку середовища безпеки, кліматичних, економічних, демографічних та інших факторів на наступні 15 25 років, полягає у розробленні та поєднанні в одне ціле інноваційних концепцій застосування та розвитку військ (сил), планування та досягнення на підставі цих концепцій нових оперативних спроможностей, підвищення бойової готовності, ефективності та взаємосумісності Збройних Сил України зі збройними силами країн-членів НАТО.

Майбутнє членство України в НАТО вимагає вже сьогодні приєднання Збройних Сил України до трансформаційних процесів, які відбуваються в Альянсі з метою досягнення постійної готовності до участі в операціях із запобігання конфліктам, управління кризовими ситуаціями, підтримання миру, реагування на стихійні лиха та надання гуманітарної допомоги.

Збройні сили повинні долучитися до трансформаційних зусиль НАТО, які сьогодні зосереджуються на розвитку спроможностей для проведення всього спектру майбутніх операцій, в тому числі:

  • розширенні спроможностей до розгортання та підтримки військ (сил), стратегічних перевезень в межах театру воєнних дій;
  • нарощуванні інформаційної складової (розвитку інтегрованої системи управління повітряним рухом, контролю ситуації на морі та досягненні нових спроможностей щодо ведення наземної розвідки);
  • досягненні взаємосумісності сил спеціальних операцій;
  • удосконаленні національних систем оборонного планування за єдиними стандартами, з метою забезпечення їх взаємосумісності;
  • розширенні міждержавної співпраці у сфері оборонної промисловості;
  • запобіганні розповсюдженню зброї масового ураження та захисту від хімічної, бактеріологічної, радіологічної та ядерної загроз;
  • реформуванні організаційних структур та удосконаленні управлінських процедур.

Враховуючи майбутнє членство України в НАТО, Збройні Сили повинні здійснити трансформацію від статичних, важко озброєних та призначених для оборони національної території військ до високомобільних, легкоозброєних і готових до розгортання та дій в операціях далеко за межами національної території модульних частин і підрозділів. Необхідно буде перейти від доктрини реагування на загрози до концепції випереджувальних дій, покладаючись у питаннях забезпечення територіальної цілісності на систему колективної безпеки Альянсу.

Це дозволить зменшити чисельність Збройних Сил України та зосередитись на їх переозброєнні сучасними та перспективними зразками озброєння та військової техніки, якісно новий рівень яких забезпечуватиме не масоване ураження, а ефективні високоточні удари. Тісна інтеграція з НАТО у сферах військового управління, розвідки, забезпечення військ (сил) значно підвищить їх ефективність.

Збройні Сили України мають бути здатними робити гідний внесок у спільний банк спроможностей НАТО. Для цього зусилля слід спрямувати на розвитку тих спроможностей, які є для Об'єднаних Збройних Сил НАТО найбільш затребуваними.

Однією із таких сфер спеціалізації Збройних Сил України може стати забезпечення стратегічних перевезень підрозділів на великі відстані.

Довідково: Збройні Сили України мають значні спроможності щодо стратегічних авіаційних перевезень. Наразі чотири літаки Іл-76 обладнані для здійснення польотів за стандартами ІКАО та ще два планується обладнати до кінця цього року. Україна продовжує розробку транспортного літака Ан-70. Один літак на цей час знаходиться на випробуваннях і ще два вже повністю зібрано. Планується також поступово замінити 10 з 20 Іл-76 на Ан ‑70, перші два почнуть перевезення вантажів наприкінці 2009 року.

Існує також певний національний потенціал і у сфері організації мобільної складової медичного забезпечення військ (сил).

Довідково: Збройні Сили України планують досягти спроможностей з виділення за потребою медичних сил 1 та 2 рівня та п'яти мобільних госпіталів рівня 2+, які призначені для надання медичної допомоги під час надзвичайних ситуацій, миротворчих місій та гуманітарних операцій, з можливістю аеромедичної евакуації. Санітарний літак аеромедичної евакуації Ан-26 вже готовий до участі в операціях, а два екіпажі літака сертифіковані за стандартами ІКАО. Крім того, довгостроковими планами передбачається заміна Ан-26/24 на транспортну версію Ан-148, яка зараз існує у пасажирському варіанті.

Іншим напрямом, за яким можуть спеціалізуватися Збройні Сили України під час участі в операціях НАТО, є захист від хімічної, бактеріологічної, радіологічної та ядерної зброї. Планується виділення відповідних підрозділів Збройних Сил України для участі в багатонаціональних об'єднаних силах РХБ захисту (СJ CBRN Defence Task Force) НАТО.

Довідково: На сьогоднішній день до складу сил і засобів, які передбачені до виділення у рамках "Партнерства заради миру" належать одна рота РХБз та одна лабораторія РХБз (посилена засобами ідентифікації біологічного зараження).

Основними завданнями трансформації Збройних Сил України на перспективу, враховуючи досвід країн - членів НАТО, мають стати такі.

Перш за все, необхідно створити систему управління трансформаційними процесами з використанням сучасних інформаційних технологій, передбачивши в подальшому її гармонізацію та інтеграцію до існуючої системи управління трансформаційними процесами НАТО.

Перші кроки в цьому напрямку зроблені. Але формування Департаменту трансформації та інформаційних технологій в Міністерстві оборони України свідчить про недостатнє розуміння різниці між управлінням трансформацією та розвитком інформаційних технологій. Ці процеси є досить різними за рівнем вирішення, важливістю та сферою дії.

По-друге, необхідно сформувати систему прогнозно-аналітичного забезпечення трансформаційних процесів із залученням провідних наукових та науково-дослідних установ як у Збройних Силах, так і цивільних, налагодження обміну відповідною інформацією з відповідними аналітичними установами країн Альянсу.

На цей час як на рівні Збройних Сил України, так і на рівні видів Збройних Сил України відсутній довгостроковий концептуальний документ, відомий у провідних країнах світу як Стратегічне бачення (Strategic Vision), що має базуватися на 2530-річному прогнозі змін середовища безпеки та всіх чинників, які на це впливають. Розроблення та періодичне уточнення таких документів забезпечило б постійне корегування вектора розвитку Збройних Сил України та сприяло б своєчасному досягненню необхідних спроможностей військами (силами).

Слід забезпечити підтримку трансформаційних процесів у Збройних Силах України шляхом впровадження в діяльність відповідних установ (центрів трансформації) методології експериментальної перевірки довгострокових концепцій розвитку Збройних Сил України з використанням моделювання на засобах обчислювальної техніки в ході експериментальних навчань та на підставі вивчення досвіду проведення сучасних операцій тощо.

Потребують докорінного перегляду існуючі концептуальні документи, які визначають засади застосування Збройних Сил України, способи і форми ведення збройної боротьби, з врахуванням майбутнього членства України в НАТО.

Для ініціювання та проведення трансформації Збройних Сил України має бути розроблена (уточнена) відповідна нормативно-правова база.

Слід також продовжити приєднання України до започаткованого в рамках військової трансформації створення Сил реагування НАТО. Це піде на користь, в першу чергу, Збройним Силам України, які через виділені для участі у Силах реагування підрозділи набуватимуть досвіду та матимуть змогу узгоджувати свої трансформаційні процеси з відповідними процесами у збройних силах країн Альянсу.

Процес трансформації передбачає впровадження нових стандартів у системі стратегічного, в тому числі оборонного, планування Збройних Сил України, орієнтованого на досягнення визначених спроможностей військ (сил) в умовах обмежених матеріальних ресурсів. Така робота продовжується в Міністерстві оборони України та Генеральному штабі Збройних Сил України. Більш детальну інформацію щодо цього Вам буде надано у подальшому виступі начальника Головного управління оборонного планування Генерального штабу Збройних Сил України.

Завершуючи свій виступ, хочу підкреслити, що вирішення існуючих у Збройних Силах України проблем можливе лише шляхом їх глибинної трансформації, яка повинна забезпечити вихід на якісно новий рівень у військовій сфері. Масштабні трансформаційні заходи дозволять привести темпи розвитку, якісні та кількісні показники Збройних Сил України у відповідність до швидкоплинних змін у світі, досягти сучасних вимог та стандартів прийнятих у збройних силах країн-членів НАТО.

У цих питаннях ми очікуємо на методичну та практичну допомогу відповідних фахівців НАТО. Вивчення досвіду, набутого цими країнами, дозволить нам уникнути можливих помилок у майбутньому.


Назад


 Наші сайти

Об'єднаний веб-портал військових ЗМІ Об'єднаний веб-портал військових ЗМІ
Головне управління розвідки Головне управління розвідки
Національний університет оборони України імені Івана Черняховського Національний університет оборони України імені Івана Черняховського
Українська військово-медична академія Українська військово-медична академія
Головний військовий клінічний госпіталь Головний військовий клінічний госпіталь
Центральний науково-дослідний інститут Центральний науково-дослідний інститут Збройних Сил України
Центральний спортивний клуб Збройних сил України Центральний спортивний клуб Збройних сил України
Міжнародний центрмиротворчості та безпеки Міжнародний центр миротворчості та безпеки
Google+ 54.205.95.9
 

© Управління преси та інформації МОУ При використанні інформації посилання на Управління преси та інформації МО України обов’язкове
© Розробка: Центр інформаційних систем ГІТВ ГШ ЗС України  
Оптимізовано для перегляду на моніторі 1024*768.   Зауваження та пропозиції надсилайте на адресу: webmaster@mil.gov.ua
Запити на отримання публічної інформації надсилайте на адресу: zapytmou@gmail.com