Військово - Морські Сили Збройних Сил України
 Україна є і залишається морською державою. Геополітичні умови, наявність великих морських кордонів вимагають мати Військово-Морські Сили, які спроможні до дій щодо стримування, локалізації та нейтралізації збройного конфлікту на приморському напрямку.
Військово-Морські Сили Збройних Сил України призначені для стримування, локалізації і нейтралізації збройного конфлікту, а при необхідності - відсічи збройної агресії з моря як самостійно так і у взаємодії з іншими видами Збройних Сил України, військовими формуваннями, правоохоронними органами у відповідності з Конституцією України, законами України та іншими нормативно-правовими актами з урахуванням принципів і норм міжнародного права та загальних принципів військового мистецтва.
Правовою основою діяльності ВМС ЗС України є: Конституція України, Воєнна доктрина України, Закони України “Про Збройні Сили України” та “Про оборону України”, військові статути Збройних Сил України, Положення про корабельну службу у ВМС ЗС України, інші закони України, нормативно-правові акти Президента України, Кабінету міністрів України, Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, а також міжнародні договори України, що регулюють відносини в сфері оборони і згоду на обов’язковість яких надала Верховна Рада України.
До складу Військово-Морських Сил Збройних Сил України входять:
- надводні сили у складі бригад надводних кораблів;
- морська авіація у складі морської авіаційної бригади;
- берегові ракетні війська;
- війська берегової оборони та морська піхота;
- військово-морські бази;
- Академія Військово-морських сил імені П.С.Нахімова, військово-морський ліцей.
Історія Військово-Морських Сил Збройних Сил України
 Передумовою до створення Військово-Морських Сил України стало звернення першого Президента України – Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України до військовослужбовців угруповань військ, які базувалися на українській території, у якому відзначалося, що вони входять до складу Збройних Сил України, а особовому складу необхідно до 20 січня 1992 року прийняти військову присягу на вірність народу України.
18 січня 1992 року військовослужбовці 3-ї школи водолазів ЧФ під керівництвом капітана 3 рангу Клюєва О.В. прийняли присягу на вірність українському народу. 26 січня прийняла присягу 17-та бригада кораблів охорони водного району Кримської військово-морської бази (командир – капітан 2 рангу Шалит Ю.В.), а 22 лютого – 880-й окремий батальйон морської піхоти ЧФ (командир – майор Рожманов В.Г.).
Підтримавши ініціативу особового складу кораблів та частин Чорноморського флоту, який прийняв присягу на вірність українському народу, 5 квітня 1992 року Президент України видав Указ №209 “Про невідкладні заходи по будівництву Збройних Сил України”, яким передбачалося сформувати Військово-Морські Сили України на базі сил Чорноморського флоту, дислокованих на території України.
7 квітня командувачем Військово-Морських Сил України був призначений контр-адмірал Б.Б. Кожин. 10 квітня створено організаційну групу по формуванню командування ВМС. 17 квітня склав присягу особовий склад з’єднання спеціальних операцій (Очаківський гарнізон, командир – капітан 1 рангу Карпенко О.П.).
Для забезпечення висвітлювання процесу створення національного флоту в засобах масової інформації, у червні 1992 року починає діяти прес-центр ВМС України (начальник - капітан 2 рангу Іванко К.О.), а 8 червня вийшов перший номер газети “Флот України” (головний редактор – капітан 1 рангу Тимощук Ю.А.).
11 липня 1992 року Військову присягу прийняли військовослужбовці 41-ої школи молодших спеціалістів зв’язку у місті Миколаєві, а 21 липня до складу ВМС увійшов сторожовий корабель СКР-112 (17-ї бригади кораблів охорони водного району Кримської ВМБ)на чолі з командиром – капітан-лейтенантом Настенко С.В.
28 липня 1992 року було піднято Державний прапор України на першому кораблі, побудованому для ВМС України – кораблі управління “Славутич”. У червні 1993 року розпочав ходові випробування корвет “Луцьк”, побудований на заводі “Ленінська кузня” у Києві. 14 липня 1993 року з Керченського суднобудівного заводу “Залів” до Севастополя прибув фрегат “Гетьман Сагайдачний”. 1 липня 1993 року під Севастополем було сформовано перший батальйон морської піхоти ВМС України.
З метою усунення військово-політичних інцидентів 3 серпня 1992 року поблизу Ялти відбулася зустріч між президентами України та Росії у ході якої була підписана Угода між Україною та Росією щодо принципів формування ВМС України та ЧФ Російської Федерації на базі Чорноморського флоту.
19 серпня 1992 року на базі двох Севастопольських військово-морських училищ було створено Севастопольський військово-морський інститут, якому у жовтні 1999 року постановою Кабінету Міністрів України присвоєне ім’я адмірала П.С. Нахімова.
17 червня 1993 року на зустрічі президентів України і Росії у Москві підписано Угоду про невідкладні заходи щодо формування ВМС України і ЧФ РФ на базі Чорноморського флоту колишнього СРСР, у якій було сплановано розподіл останнього за принципом 50 на 50 відсотків.
3 вересня відбулася друга за 1993 рік зустріч Президентів України та Росії щодо подальшої долі Чорноморського флоту. Відповідно до Угоди ЧФ мав бути виведений зі складу об’єднаних Збройних Сил СНД і підпорядкований Президентам України і Росії. На формування флотів було відведено перехідний період до 1995 року.
2 липня 1994 року з нагоди 50-річчя з Дня висадки союзних військ у Нормандії фрегат “Гетьман Сагайдачний” перший із кораблів ВМС України здійснив далекий похід до французького Руану.
Визначальним щодо створення ВМС України став 1995 рік. Так, з березня до травня 1995 року до складу ВМС увійшли військові частини та з’єднання Ізмаїльського та Очаківського гарнізонів.
9 червня 1995 року між Україною і Росією було підписано Угоду, яка остаточно визначила параметри розподілу Чорноморського флоту.
24 серпня 1996 року з нагоди 5-ї річниці незалежності України командування ВМС України провело в Севастополі перший військовий парад Севастопольського гарнізону. В параді взяв участь особовий склад частин та кораблів ВМС, військ Протиповітряної оборони, Національної гвардії України, Прикордонних військ.
У серпні - жовтні 1996 року загін кораблів ВМС (під командуванням першого заступника начальника штабу ВМС капітана І рангу Кузьміна В.І.) у складі фрегата “Гетьман Сагайдачний” та великого десантного корабля “Костянтин Ольшанський” з підрозділом морської піхоти на борту, здійснив перший трансатлантичний перехід до берегів США.
У другій половині 1997 року завершився розподіл Чорноморського флоту колишнього СРСР. Військово-Морським Силам України було передано 43 бойових корабля, 132 судна та катери, 12 літаків, 30 гелікоптерів, 227 берегових об’єктів, а також велику кількість техніки, озброєння, боєприпасів та іншого майна.
У травні 2001 року створено оперативно-тактичне об’єднання ВМС - ескадру різнорідних сил, кораблі якої беруть активну участь у міжнародних військово-морських навчаннях.
Починаючи з 2001 року ВМС ЗС України приймають активну участь в діяльності Чорноморської групи військово-морського співробітництва “Blackseafor”.
У 2003-2004 роках проведено реорганізацію частин 32-го армійського корпусу в окрему бригаду берегової оборони ВМС ЗС України.
Сьогодення Військово-Морських Сил Збройних Сил України
 На початок 2009 року чисельність Військово-Морських Сил Збройних Сил України складала близько 15 тисяч осіб.
У складі Військово-Морських Сил Збройних Сил України перебуває 26 бойових кораблів та катерів, 12 протичовнових літаків та гелікоптерів, близько 55 суден та катерів забезпечення, 39 танків, 178 бойових броньованих машин та 65 артилерійських систем калібром більше 100 міліметрів.
За своїм функціональним призначенням Військово-Морські Сили Збройних Сил України розподілені на морський компонент Об’єднаних сил швидкого реагування та Основних сил оборони Збройних Сил України, які в свою чергу мають відповідні корабельні, авіаційні та берегові складові.
Існуюча структура Військово-Морських Сил Збройних Сил України в цілому збалансована за родами сил (військ), має оптимальну систему забезпечення, підготовки та застосування з’єднань, кораблів та частин з відповідною інфраструктурою, яка має здатність виконувати завдання за призначенням. Можливо вже сьогодні сказати, що Військово-Морські Сили мають практично всі риси свого майбутнього.
На середньострокову перспективу (кінець 2011 року) у складі ВМС передбачено мати 4 бригади, 2 військово-морські бази та 4 дивізіони, чисельність особового складу становитиме близько 11 тис. осіб.
Розвиток українського військового флоту відбувається згідно з Державною програмою розвитку Збройних Сил України на 2006-2011 роки у відповідності до засад Стратегічного оборонного бюлетеня України на період до 2015 року та поточних директив Міністра оборони України, начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України на проведення організаційних заходів.
З урахуванням програмних засад, розвиток здійснюється в загальних рамках реформування оборонної сфери України з впровадженням практичних кроків щодо створення оптимальних за чисельністю, оснащених сучасним озброєнням і військовою технікою, всебічно підготовлених та забезпечених, мобільних сил, спроможних виконувати покладені на них завдання Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
Пріоритетами розвитку Військово-Морських Сил Збройних Сил України є:
- нарощування боєздатності морського компоненту Об’єднаних сил швидкого реагування та підвищення рівня боєздатності Основних сил оборони;
- модернізація та оновлення озброєння та військової техніки;
- удосконалення системи підготовки та комплектування особовим складом;
- удосконалення системи управління та зв’язку;
- удосконалення системи логістики;
- досягнення взаємосумісності зі збройними силами держав-членів НАТО.
На даний час одним з першочергових завдань є відновлення технічної готовності кораблів, суден та авіаційної техніки Військово-Морських Сил. Більшість кораблів і допоміжних суден, що отримали ВМС ЗС України в результаті розподілу Чорноморського флоту колишнього СРСР, морально й фізично застаріли. Їхній вік перевищує 30 років. Навіть ті кораблі Військово-Морських Сил, що були побудовані для ВМС на початку 1990-х років, вже випрацювали свій ресурс й потребують капітального ремонту.
Виконання нових завдань та перспективи входження України у систему колективної безпеки НАТО висувають нові вимоги й до Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
 На виконання Указу Президента України “Про заходи щодо забезпечення розвитку України як морської держави” продовжується робота щодо розробки низки нормативних актів для забезпечення безпеки та обороноздатності України, а саме: Державної цільової програми розвитку кораблебудування на період до 2035 року, Програми комплексних невідкладних заходів, спрямованих на забезпечення готовності ВМС до виконання ними завдань за призначенням. Крім того, виконуються заходи спрямовані на створення Єдиної національної автоматизованої системи висвітлення надводної та підводної обстановки вздовж морського узбережжя України, проведення комплексу заходів щодо оснащення морських спеціальних підрозділів сучасними зразками протидиверсійного та водолазного озброєння, створення стаціонарних та мобільних систем висвітлення несанкціонованих підводних об’єктів у межах портових вод та в районах розташування вітчизняного нафтогазового комплексу на континентальному шельфі.
Відповідно до Указу Президента України від 27 серпня 2008 року № 598 в Україні триває проведення оборонного огляду, до якого залучаються ЗС України та ВМС ЗС України. Оборонний огляд – це процедура оцінки стану і готовності Збройних Сил та інших військових формувань України до виконання завдань у сфері оборони. Кінцевою метою оборонного огляду є створення майбутнього обрису ВМС ЗС України до 2025 року, як складової Збройних Сил України в загальній системі обороноздатності держави.
Відповідно до діючого законодавства на Військово-Морські Сили Збройних Сил України у мирний час покладаються такі завдання:
- пошуково-рятувальне забезпечення на морі;
- сприяння у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;
- захист інтересів держави на морі, який включає в себе широкий спектр завдань, в тому числі і її промислову діяльність;
- боротьба з незаконними морськими силовими угрупуваннями, проявами тероризму та піратства;
- участь у можливих миротворчих операціях;
- залучення підрозділів до заходів міжнародного військового співробітництва та інші.
 Основні зусилля бойової підготовки сил (військ) у першому півріччі поточного року були спрямовані на:
- якісну підготовку органів управління, кораблів і підрозділів, які входять до складу ОСШР;
- подальше нарощування інтенсивності підготовки кораблів (суден) та підрозділів ОСШР, забезпечення навченості та готовності до дій в умовах терористичних загроз і надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, пов’язаних з аваріями, пожежами та катастрофами, а також у міжнародних миротворчих операціях спільно з військовими контингентами інших держав;
- досягнення якісних результатів у підготовці з’єднань, які визначені для проведення експерименту щодо комплектування військовослужбовцями військової служби за контрактом, навченості та готовності до дій за призначенням чергових сил з ППО та Сил негайного реагування до дій у міжнародних миротворчих операціях та в умовах терористичних загроз і надзвичайних ситуацій;
- оволодіння командирами усіх рівнів з’єднань, військових частин та підрозділів зі складу ОСШР прийомами і способами тактичних дій підрозділів при виконанні завдань за призначенням в умовах запровадження правового режиму надзвичайного та воєнного стану;
- підготовку з’єднань, військових частини та підрозділів до виконання завдань за призначенням у взаємодії з підрозділами інших військових формувань України;
- відновлення методичних навичок офіцерським складом, насамперед ланки “взвод – рота (батарея)”, та сержантського складу у підготовці і проведенні занять, навчань (тренувань);
- підготовку визначених кораблів та підрозділів до сертифікації в рамках Концепції оперативних можливостей НАТО.
За перше півріччя 2009 року проведено зі штабами тактичної ланки близько 20 командно-штабних навчань та командно-штабних тренувань.
Корабельним складом відпрацьовано близько 40 курсових задач К-1 і К-2, кораблями (катерами) зі складу ОСШР виконано понад 90 бойових вправ, кораблями (катерами) зі складу ОСО — понад 10 бойових вправ.
Середня наплаваність кораблів зі складу ОСШР майже на 4% перевищує заплановані показники. Середня наплаваність кораблів зі складу ОСО перевищує планові показники майже у 1,5 рази.
 Військами берегової оборони виконано понад 310 вправ з вогневої підготовки, понад 40 вправ з водіння бойової техніки.
Загальний наліт льотних екіпажів склав близько 150 годин; виконано понад 90 вправ з льотно-тактичної підготовки та застосування морської авіації, близько 1100 стрибків з парашутом.
З 1993 по 2008 рік за планами двостороннього співробітництва та “Індивідуальною програмою партнерства Україна-НАТО” проведено 1299 заходів, з яких заходів командування ВМС ЗС України — 218, обмінів візитами військових делегацій, навчальних курсів — 615, навчань та заходів щодо їхньої підготовки — 319, обмінів візитами кораблів — 147.
Головною метою військового співробітництва Військово-Морських Сил Збройних Сил України у відповідності до Державної програми розвитку Збройних Сил України на 2006-2011 роки на двосторонній основі та у відповідності з “Індивідуальною програмою партнерства Україна-НАТО” є отримання світового досвіду для вирішення довготривалих та поточних завдань реформування та розвитку ВМС ЗС України.
Основні зусилля зосереджені на:
1. Участі в антитерористичній операції НАТО у Середземному морі “Активні зусилля”.
Протягом 2006-2008 років в операції взяли участь Контактний пункт ВМС ЗС України з метою обміну інформацією зі штабом командування морського компоненту “Південь” щодо контролю судноплавства в Чорному та Середземному морях;
корвет “Тернопіль” - травень-липень 2007 року, листопад-грудень 2008 року;
корвет “Луцьк” - листопад-грудень 2007 року;
фрегат “Гетьман Сагайдачний” - травень-серпень 2008 року.
2. Участі в антитерористичній операції “Чорноморська гармонія”, започаткованій Туреччиною у березні 2004 року з метою здійснення у межах Чорного моря моніторингу надводної обстановки, збору інформації щодо підозрілих суден, їх вантажів та маршрутів руху.
Станом на цей час проводиться обмін інформацією з контролю судноплавства в Чорному морі, проводиться робота з облаштування робочого місця офіцера ВМС Туреччини на Контактному пункті ВМС ЗС України.
 3. Виконанні Угоди про створення Чорноморської групи військово-морського співробітництва “Blackseafor”.
Угоду “Blackseafor” підписано у квітні 2001 року. Станом на цей час проведено 13 активацій з’єднання.
У період з 3 по 21 квітня 2009 року проведено чергову активацію з’єднання “Blackseafor”, до якої від ВМС ЗС України залучався корабель управління “Славутич” в якості штабного корабля з’єднання.
Завдання, які виконуються:
- пошуково-рятувальні операції;
- контроль морського судноплавства;
- операції з надання гуманітарної допомоги;
- боротьба з мінною загрозою;
- операції щодо захисту довкілля;
- обмін візитами доброї волі;
- інші завдання, погоджені країнами-учасницями.
 4. Проведенні та участі у міжнародних навчаннях серії “Сі бриз”, навчаннях НАТО, відкритих для партнерів, як одному з основних заходів бойової підготовки ВМС ЗС України.
З 1997 року по 2008 рік проведено 8 навчань серії “Сі Бриз”, в яких взяли участь 16 іноземних країн. Відсоток українських сил на попередніх навчаннях “Сі Бриз” складав 30-40%, у 2008 році цей показник підвищився до 60% .
5. Імплементації положень Документу про заходи зміцнення довіри та безпеки на Чорному морі у військово-морській галузі.
Документ ЗЗДБ опрацьований з ініціативи української сторони. Його виконання розпочато 1 січня 2003 року.
У рамках виконання положень Документу ЗЗДБ у вересні 2009 року сплановано:
- проведення тактичного навчання “Організація надання допомоги кораблю (судну), що зазнав лиха”;
- відвідування Південної військово-морської бази ВМС ЗС України представниками країн-учасниць.
6. Підвищенні взаємосумісності з Об’єднаними збройними силами НАТО шляхом участі у заходах Програми перевірки та зворотного зв’язку Концепції оперативних можливостей (КОМ).
Відповідно до вимог Указу Президента України від 28 березня 2006 року “Про вдосконалення організації шефства над Військово-Морськими Силами Збройних Сил України” у Військово-Морських Силах Збройних Сил України організована шефська робота.
Після видання Указу Президента України з 1995 по сьогодні до флоту від регіонів України надійшла допомога на загальну суму близько 108 мільйонів гривень.
Станом на сьогодні ремонтні та модернізаційні роботи щодо відновлення технічної готовності підводного човна “Запоріжжя” вступили у завершальну фазу. Закінчується проведення докового ремонту підводного човна перед завантаженням акумуляторної батареї та початком швартових і ходових випробувань. Виконано 83% робіт від загального обсягу ремонту.
До кінця 2009 року заплановано провести завантаження акумуляторної батареї на борт підводного човна, монтаж та налагоджувальні роботи усіх систем та механізмів, швартові випробування (у листопаді). Виконання цих робіт дозволить на початку грудня 2009 року, після проведення підготовки екіпажу та за сприятливих погодних умов. провести ходові випробування підводного човна “Запоріжжя”.
Всього на ремонт підводного човна “Запоріжжя” та закупівлю акумуляторної батареї вже витрачено 54 мільйони 240 тисяч гривень.
На завершення ремонту потреба в коштах складає 10 мільйонів гривень – 16% від загальної суми. З них по 5 мільйонів гривень – на закінчення ремонтних робіт у доці та на завершення ремонту.
Обсяг виконаних робіт дозволяє, при наявності фінансування, завершити відновлення технічної готовності підводного човна “Запоріжжя” до кінця 2009 року.
Триває робота з розробки та будівництва для Військово-Морських Сил ЗС України сучасного корабля класу “корвет”. На даний час завершується технічне проектування корвету. В умовах, що склалися, підприємства оборонно-промислового комплексу роблять все від них залежне для закінчення технічного проекту у визначений термін.
Майбутній корвет представлятиме собою багатоцільовий надводний корабель ближньої морської зони з водотоннажністю біля 3000 тонн, повною бойовою швидкістю 30-32 вузла, дальністю плавання до 4500 миль та автономністю до 30 діб, призначений для вирішення тактичних завдань мирного часу та ведення бойових дій і спеціальних операцій самостійно, у складі корабельних тактичних груп та угруповань різнорідних сил.
Передбачається, що для виконання всього спектру завдань, корвет матиме на озброєнні новітні комплекси та системи.
На корветі буде базуватися багатоцільовий вертоліт середнього класу з 2-3 комплектами протикорабельного та протичовнового боєзапасу.
Командувачі Військово-Морських Сил Збройних Сил України за час їх існування:
Період з 04.1992 по 10.1993 - віце-адмірал КОЖИН Б. Б.
Період з 10.1993 по 10.1996 - віце-адмірал БЕЗКОРОВАЙНИЙ В.Г.
Період з 28.10.1996 по 20.05.2003 - адмірал ЄЖЕЛЬ М.Б.
Період з 21.05.2003 по 23.03.2006 - віце-адмірал КНЯЗЬ І.В.
З березня 2006 року - адмірал ТЕНЮХ І. Й.
Своє професійне свято українські військові моряки святкують у першу неділю липня у День флоту України.
Назад
|
