Концепція кадрової політики в Збройних Силах України

КОНЦЕПЦІЯ
кадрової політики у Збройних Силах України на період до 2017 року

(затверджена наказом Міністерства оборони України від 04.12.2013 № 843)

1. Загальні положення

1.1. Концепція кадрової політики у Збройних Силах України на період до 2017 року (далі — Концепція) — це систематизований стислий виклад стратегічного бачення розвитку основних напрямів кадрової політики у Збройних Силах України (далі — Збройні Сили), яка базується на положеннях державної кадрової політики.

Концепція містить:

  • визначення основних понять, що застосовуються в Концепції;
  • основні напрями розвитку кадрової політики у Збройних Силах;
  • оцінку стану кадрової політики за основними напрямами її розвитку;
  • основні завдання та очікувані результати діяльності органів військового управління в процесі реалізації Концепції.

Концепція ґрунтується на положеннях Конституції України, вимогах законів України та інших нормативно-правових актів з питань оборони держави, а також на основних положеннях Стратегії державної кадрової політики на 2012 —2020 роки, Воєнної доктрини України, Стратегічного оборонного бюлетеня України, Концепції реформування і розвитку Збройних Сил України на період до 2017 року, Державної комплексної програми реформування і розвитку Збройних Сил України на період до 2017 року.

Концепція покликана бути орієнтиром для вдосконалення нормативно-правової бази, організаційної, наукової, освітньої та інших видів діяльності органів військового управління у сфері кадрової політики.

1.2. Кадрова політика у Збройних Силах — сукупність принципів, напрямів, форм та методів діяльності органів військового управління, спрямованої на створення цілісної системи формування, підготовки, ефективного використання персоналу відповідно до потреб Збройних Сил, забезпечення потреб кожної особистості, розвитку в неї стійкої мотивації до військової служби та можливості реалізації свого потенціалу під час її проходження.

Головною метою кадрової політики у Збройних Силах є створення умов для гарантованого та якісного комплектування Збройних Сил персоналом, спроможним виконувати завдання за призначенням, і його ефективне використання.

На кадрову політику у Збройних Силах впливають такі чинники:

  • національні інтереси та оборонна політика держави;
  • державна кадрова політика;
  • економічні, внутрішньополітичні, соціальні, демографічні, національно-культурні реалії розвитку суспільства.

Потреба в удосконаленні кадрової політики у Збройних Силах зумовлена:

  • необхідністю забезпечення здатності особового складу Збройних Сил до виконання нових завдань в умовах змін форм, методів і засобів ведення бойових дій та збройної боротьби;
  • скороченням загальної чисельності особового складу Збройних Сил до показників мінімально достатньої необхідності (з урахуванням потенційних загроз);
  • комплектуванням Збройних Сил виключно військовослужбовцями військової служби за контрактом;
  • впровадженням демократичного цивільного контролю у Збройних Силах, підвищенням ролі цивільного сектору в управлінні Збройними Силами;
  • інтеграцією системи військової освіти до державної системи освіти, а також оптимізацією мережі вищих військових навчальних закладів (далі — ВВНЗ), військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів (далі — ВНП ВНЗ) та навчальних центрів (далі — НЦ);
  • удосконаленням функцій центральних органів виконавчої влади щодо соціальної адаптації військовослужбовців, звільнених із лав Збройних Сил, до цивільного життя.

1.3. Основні принципи кадрової політики у Збройних Силах:

  • законність, демократичність, спадкоємність, відкритість і прозорість;
  • рівність можливостей усіх громадян щодо службової кар’єри;
  • оптимальне поєднання та збалансованість інтересів Збройних Сил та конкретної особи;
  • спрямованість на забезпечення готовності органів військового управління, з’єднань, військових частин та підрозділів Збройних Сил до ефективного виконання завдань за призначенням;
  • єдність підходів у формуванні та реалізації кадрової політики за напрямами кадрового менеджменту, підготовки та соціального і гуманітарного забезпечення персоналу;
  • індивідуальний підхід у кадровій роботі;
  • науковість, системний підхід до формування і розвитку кадрової політики;
  • дотримання соціальних гарантій.

1.4. Основні напрями розвитку кадрової політики:

  • система кадрового менеджменту;
  • залучення на військову службу;
  • підготовка кадрів;
  • соціальне та гуманітарне забезпечення персоналу, адаптація військовослужбовців до цивільного життя.

2. Визначення основних понять, що застосовуються в Концепції

Система кадрового менеджменту (система управління персоналом) — сукупність цілей, завдань, функцій організаційної структури управління персоналом, взаємодії органів військового управління в процесі планування, обґрунтування, формування, прийняття та реалізації управлінських (кадрових) рішень.

Кадровий менеджмент (управління персоналом) — це сукупність принципів, методів, засобів та форм управління персоналом, які розробляються та застосовуються з метою підвищення ефективності кадрової роботи.

Кадрова робота — діяльність органів військового управління, спрямована на реалізацію цілей і завдань кадрової політики у Збройних Силах стосовно добору, планування, підготовки, розстановки та раціонального використання кадрів.

Управління кар’єрою — заходи, які проводяться кадровими органами щодо планування, мотивації, супроводження та контролю кар’єрного росту персоналу відповідно до цілей, потреб і можливостей Збройних Сил та конкретної особи.

Персонал Збройних Сил — особовий склад Збройних Сил та резервісти, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил.

Особовий склад Збройних Сил — військовослужбовці та працівники Збройних Сил, які виконують свої обов’язки в межах, визначених Конституцією України та законами України.

Планування персоналу у Збройних Силах — цілеспрямований процес щодо визначення необхідної кількості персоналу, підготовленого до виконання завдань у визначений строк у потрібному місці в мирний та воєнний час.

Кадровий резерв — військовослужбовці та працівники Збройних Сил, які досягли позитивних результатів у професійній діяльності, відповідають визначеним вимогам та відібрані для цілеспрямованої підготовки з метою подальшого висування на вищі посади.

Ротація кадрів — процедура планомірної зміни службової діяльності шляхом переміщення персоналу на відповідні посади з метою підвищення його кваліфікації та набуття досвіду або більш доцільного використання.

Кадрове рішення — цілеспрямована дія щодо добору, розстановки, переміщення, присвоєння військових звань (рангів), нагородження та звільнення з військової служби (роботи) персоналу Збройних Сил, яка реалізовується в наказі відповідного командира (начальника).

3. Оцінка стану кадрової політики
у Збройних Силах

У рамках виконання Державної програми розвитку Збройних Сил на 2006 — 2011 роки, Програми реалізації Концепції та вимог керівних документів Міністерства оборони України (далі — Міністерство оборони) і Генерального штабу Збройних Сил України (далі — Генеральний штаб) виконано комплекс заходів, спрямованих на розвиток кадрової політики у Збройних Силах.

Розроблено та введено в дію нормативно-правові та методичні документи, що регламентують порядок проходження військової служби громадянами України, функціонування системи кадрового менеджменту, залучення на військову службу, підготовку кадрів, соціальне та гуманітарне забезпечення персоналу, адаптації військовослужбовців до цивільного життя.

Запроваджено нову систему кадрового менеджменту, яка дозволила створити необхідні умови для застосування в практичній діяльності військ (сил) сучасних підходів щодо проходження військової служби всіма категоріями військовослужбовців.

Передбачено відмову від строкової військової служби та перехід до комплектування Збройних Сил виключно військовослужбовцями військової служби за контрактом.

Забезпечено розподіл завдань, функцій, повноважень та відповідальності кадрових органів на всіх рівнях кадрової вертикалі. Визначено права посадових осіб щодо прийняття кадрових рішень на трьох рівнях — у Міністерстві оборони, Генеральному штабі, командуваннях видів Збройних Сил. Розширені права та повноваження деяких категорій командирів (начальників) щодо прийняття кадрових рішень стосовно окремих категорій військовослужбовців.

Продовжується впровадження служби у військовому резерві із щорічним нарощуванням чисельності резервістів.

З метою комплектування первинних посад офіцерського складу збільшуються обсяги прийняття на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу запасу, призначення осіб офіцерського складу з числа прапорщиків (мічманів) з вищою освітою, яким під час проходження військової служби присвоєно первинне офіцерське звання.

Виконується комплекс заходів щодо створення та розвитку у Збройних Силах професійного сержантського і старшинського складу, створюється система управління кар’єрою сержантів та старшин військової служби за контрактом, запроваджується система підготовки сержантського складу.

Здійснюються заходи, спрямовані на приведення співвідношення різних категорій особового складу до показників, які відповідають потребам Збройних Сил з урахуванням стандартів збройних сил провідних європейських країн.

Триває робота щодо подальшого впровадження інформаційно-аналітичної системи обліку та управління персоналом, створення локальних комп’ютерних мереж із комплексною системою захисту інформації.

Удосконалено систему оцінювання військовослужбовців. Переглянуто та деталізовано критерії оцінювання службової діяльності всіх категорій військовослужбовців з урахуванням специфіки їх службової діяльності за посадами. Запроваджується механізм управління кар’єрою військовослужбовців на основі системи щорічного оцінювання, паспортів посад та алгоритмів кар’єри за типовими посадами.

Визначено єдині підходи щодо порядку відбору кандидатів, прийняття та призначення на посади рядового, сержантського (старшинського) та офіцерського складу.

Досягнуто позитивної динаміки в призначенні випускників тактичного, оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівнів підготовки на посади за набутою спеціальністю та відповідним рівнем освіти.

Впроваджена система комплектування: «військовий комісаріат —військова частина» з розмежуванням функцій і повноважень з питань організації роботи з відбору кандидатів для проходження військової служби за контрактом. Зазначена система спрямована на оптимізацію вертикалі управління процесом комплектування з урахуванням реформування видів Збройних Сил та її централізації, на рівні Генерального штабу.

Більш широко використовуються засоби масової інформації при рекламуванні військової служби за контрактом та служби у військовому резерві.

Підвищено рівень грошового забезпечення військовослужбовців, сплановано та здійснюються заходи щодо його удосконалення.

Реформується система медичного та санаторно-курортного забезпечення, запроваджено територіальний принцип медичного забезпечення особового складу Збройних Сил, удосконалюється та модернізується лікувально-діагностична база військових медичних закладів.

Проводяться заходи щодо збільшення обсягів будівництва та введення в експлуатацію житла для військовослужбовців та членів їх сімей.

Посилено ідеологічну складову в загальній системі виховання особового складу Збройних Сил, здійснено надання виховному процесу ідейної основи, цільової спрямованості та методологічних орієнтирів. У системі бойової підготовки військ (сил) запроваджено навчальний предмет «Воєнно-ідеологічна підготовка».

Систематизовано діяльність керівного складу всіх рівнів у питаннях зміцнення військової дисципліни та правопорядку.

Удосконалено систему діяльності щодо розвитку культури та духовності, військово-патріотичного виховання військовослужбовців та молоді, роботи з організації дозвілля особового складу.

Принцип безперервної освіти реалізується в системі курсової підготовки оперативно-стратегічного, оперативно-тактичного та тактичного рівнів для генералів, офіцерів і державних службовців протягом усієї службової кар’єри. Запроваджено систему підготовки фахівців для кадрових органів.

Запроваджено обов’язкове вивчення іноземної мови для осіб офіцерського складу Збройних Сил.

Врегульовано питання, пов’язані з розподілом функцій органів військового управління щодо організації заходів із соціальної адаптації військовослужбовців.

Поряд з цим, позитивний вплив започаткованих заходів на якісний стан кадрового забезпечення Збройних Сил усіма категоріями особового складу досі недостатній, остаточно не вирішено низку проблем.

Потребують унормування питання щодо проходження громадянами України військової служби за контрактом та в резерві з урахуванням завдань і заходів, що проводяться у Збройних Силах.

Систему кадрового менеджменту, структуру та чисельність кадрових органів не оптимізовано відповідно до перспективної системи управління Збройних Сил.

Потребують нормативного врегулювання альтернативні джерела покриття потреб Збройних Сил в офіцерських кадрах тактичного рівня та військовослужбовцях військової служби за контрактом.

Система управління кар’єрою резервістів потребує інтеграції до загальної системи кадрового менеджменту.

Остаточно не сформовано професійний сержантський та старшинський склад, на який планується покласти в перспективі основну частину функцій роботи з особовим складом, не вирішене питання щодо перерозподілу завдань (функцій) офіцерського та сержантського (старшинського) складу.

Потребують уточнення показники чисельності військовослужбовців за всіма категоріями, військово-обліковими спеціальностями, спеціалізаціями та військовими званнями відповідно до перспективної структури Збройних Сил. Деформовано і потребує приведення співвідношення категорій особового складу, насамперед офіцерського, у відповідність із потребами Збройних Сил та наближення його до показників збройних сил провідних країн світу.

У зв’язку з невирішеністю соціально-побутових проблем військовослужбовців ускладнена реалізація застосування ротаційних схем щодо переміщення по службі для набуття практичного досвіду військовослужбовців на різних посадах.

Командирами (начальниками) органів військового управління та військових частин допускається необ’єктивна оцінка службової діяльності підлеглих військовослужбовців під час їх атестування. Зазначена проблема потребує комплексного підходу до її вирішення із застосуванням незалежних форм та методів оцінювання.

Існують проблеми з розміщенням випускників оперативно-тактичного рівня на посади, що відповідають набутій спеціальності та рівню військової освіти.

Низький рівень укомплектованості первинних офіцерських посад створює додаткову напруженість у військових колективах, навантаженість на інших молодих офіцерів, які продовжують службу у Збройних Силах (додаткове несення служби у вартах, добових нарядах, обслуговування озброєння і військової техніки тощо), що призводить до прийняття ними рішення про звільнення з військової служби на різних підставах.

Результативність роботи щодо військово-професійної орієнтації громадян, морально-психологічна, фізична підготовка молоді до військової служби залишаються на недостатньому рівні.

Відсутні комплексні програми, направлені на створення реальних умов, які мають заохочувати та приваблювати молодь до служби у Збройних Силах. Ефективність заходів стосовно підвищення престижу військової служби у Збройних Силах та її позитивного сприйняття суспільством знаходиться на невисокому рівні.

Не визначені остаточно та потребують уточнення соціальні гарантії військовослужбовців, які звільнятимуться під час проведення організаційних заходів і скорочення чисельності Збройних Сил, і заходи щодо збереження та посилення кадрового потенціалу.

Низька конкурентоспроможність військової професії на ринку праці України потребує запровадження додаткових мотиваційних чинників для залучення громадян України до проходження військової служби за контрактом.

Потребує подальшого вдосконалення зміст підготовки та підвищення кваліфікації військових фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до державних вимог та досвіду підготовки військ (сил), їх застосування в операціях з підтримання миру та безпеки, локальних конфліктах і війнах та підходів, прийнятих у передових країнах світу, а також у зв’язку з переходом системи вищої освіти України на підготовку фахівців за схемою «бакалавр — магістр».

Залишається недостатньою практична готовність випускників ВВНЗ (ВНП ВНЗ) та навчальних центрів до виконання обов’язків за призначенням.

Існуючий стан справ щодо вивчення іноземних мов військовослужбовцями Збройних Сил ускладнює виконання заходів з якісного комплектування підрозділів для участі військовослужбовців в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

Багаторівнева система підготовки сержантського та старшинського складу військової служби за контрактом остаточно не сформована.

Якість індивідуальної підготовки військовослужбовців у військах (силах) та органах військового управління, особливо з питань практичної підготовленості до виконання завдань за призначенням, недостатня.

Виникають труднощі щодо комплектування посад військовослужбовцями військової служби за контрактом у зв’язку з відсутністю реальних змін у всебічному забезпеченні та створенні відповідних умов проходження служби зазначеною категорією військовослужбовців.

Не завершено створення єдиної системи обліку особового складу та прийняття кадрових рішень (ІАС «Персонал»).

Грошове забезпечення військовослужбовців потребує подальшого збільшення до рівня, який би дозволяв їм конкурувати на ринку праці.

Не повною мірою вирішуються завдання щодо створення у Збройних Силах системи забезпечення службовим житлом, розмір відшкодування за піднайом житла не відповідає його реальній вартості.

Обсяги будівництва (придбання) житла для військовослужбовців не забезпечують позитивної динаміки вирішення житлової проблеми.

Складною залишається ситуація щодо матеріального забезпечення, потребує поліпшення якість речового і продовольчого забезпечення особового складу та приведення його у відповідність з нормами, визначеними керівними документами.

Умови служби, проживання і відпочинку військовослужбовців та членів їхніх сімей не стимулюють військовослужбовців до продовження контрактів.

Потребує удосконалення система взаємодії органів військового управління з питань соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються з військової служби.

4. Основні завдання за напрямами розвитку кадрової політики у Збройних Силах

4.1. Система кадрового менеджменту

З метою ефективного функціонування системи кадрового менеджменту у Збройних Силах необхідно:

продовжити розвиток кадрової політики у Збройних Силах, базуючись на основних положеннях Стратегії державної кадрової політики, з урахуванням потреб та перспектив розвитку Збройних Сил;

унормувати питання проходження громадянами України військової служби за контрактом та у військовому резерві, з урахуванням завдань і заходів Збройних Сил;

перейти до комплектування Збройних Сил виключно військовослужбовцями військової служби за контрактом;

продовжити реформування системи кадрового менеджменту, орієнтованої на якісне кадрове забезпечення професійних Збройних Сил та спрямованої на індивідуальний підхід у кадровій роботі з особовим складом, формування об’єктивних і прозорих кадрових рішень;

оптимізувати організаційну структуру кадрових органів відповідно до перспективної системи управління Збройними Силами;

привести співвідношення категорій особового складу, насамперед офіцерського, у відповідність із потребами Збройних Сил та відповідними показниками збройних сил провідних європейських держав;

уточнити завдання та функції сержантського (старшинського) складу Збройних Сил щодо його ролі та місця у взаємодії з рядовим і офіцерським складом;

зменшити час на підготовку та підвищити якість прийняття кадрових рішень;

організувати виконання заходів з удосконалення планування кадрових ресурсів, спрямованого на врахування:

організаційної структури перспективного складу військ (сил) відповідно до Державної комплексної програми реформування та розвитку Збройних Сил на період до 2017 року та виходячи з положень Стратегічного оборонного бюлетеня України, на подальшу перспективу до 2023 року;

оцінки кадрової ситуації, можливих джерел надходження особового складу, встановлених кількісних та якісних показників особового складу, його підготовки, переміщення та звільнення, мотивації до кар’єрного росту;

перспективної потреби Збройних Сил у військовослужбовцях за спеціальностями і спеціалізаціями підготовки військових фахівців;

здійснити заходи щодо планування, розподілу та комплектування:

випускників ВВНЗ, ад’юнктур, докторантур у відповідності з отриманим рівнем освіти та набутою спеціальністю;

посад спеціалістів у сфері фінансів, перекладачів, психологів, юристів за змішаним принципом (військовослужбовцями та цивільним персоналом з відповідним рівнем освіти);

первинних посад офіцерів за рахунок випускників ВВНЗ, ВНП ВНЗ, офіцерів запасу та сержантів (старшин) із вищою освітою, які проходять військову службу за контрактом;

комплектувати військовослужбовцями за контрактом, у першу чергу, посади, які визначають боєздатність, та замінити цивільними працівниками військовослужбовців на посадах у військових комісаріатах, на арсеналах, базах і складах, інших установах та організаціях забезпечення життєдіяльності Збройних Сил;

удосконалювати технології управління кар’єрою військовослужбовців за військово-обліковими спеціальностями (групами військово-облікових спеціальностей);

здійснювати індивідуальне кар’єрне планування військовослужбовців у відповідності з типовими алгоритмами управління кар’єрою, визначеними вимогами до посад та результатів службової діяльності;

створити систему комплексного оцінювання військовослужбовців Збройних Сил, яка повинна підвищити якість системи оцінювання, уникнення суб’єктивізму та зменшення зовнішнього впливу;

створити базу даних щорічного і незалежного оцінювання військовослужбовців та забезпечити обмеження доступу до неї щодо коригування інформації;

здійснювати формування резерву кандидатів для просування по службі з урахуванням вимог типових алгоритмів кар’єри, ротаційних схем, паспортів посад, показників індивідуальної підготовки військовослужбовців, результатів бойової підготовки підрозділів (військових частин) та результатів комплексного оцінювання;

забезпечити дотримання принципів об’єктивності та відкритості у прийнятті кадрових рішень під час призначення на посади та присвоєння військових звань;

забезпечити ефективне службове використання військовослужбовців, які мають оперативно-стратегічний (оперативно-тактичний) рівень військової освіти, високий рівень професійної підготовки (класної кваліфікації), науковий ступінь (вчене звання), пройшли підготовку за кордоном, є учасниками бойових дій, мають практичний досвід участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, служби в багатонаціональних органах військового управління, володіють іноземними мовами, та командирів (начальників) усіх рівнів, що протягом двох останніх років мають високі досягнення в індивідуальній підготовці;

здійснити заходи щодо залишення на військовій службі та запобігання відтоку найбільш підготовлених військовослужбовців та молодих офіцерів;

продовжити розвиток служби у військовому резерві, поступово збільшити тривалість проведення зборів резервістів, установити оптимальну періодичність їх проведення, на законодавчому рівні врегулювати виконання резервістами завдань у мирний час під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки;

завершити створення єдиної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи обліку та управління персоналом;

здійснити заходи щодо ресурсного забезпечення системи кадрового менеджменту, включаючи належну підготовку посадових осіб кадрових органів.

4.2. Залучення на військову службу

З метою цілеспрямованого залучення громадян на військову службу планується:

  • під час виконання заходів із питань військово-професійної орієнтації громадян, прийняття на військову службу основні зусилля зосередити на збереженні військових традицій, підвищенні престижу військової служби за контрактом та можливості залучення кваліфікованих фахівців;
  • здійснити комплекс заходів, спрямованих на посилення мотивації стосовно проходження військової служби за контрактом, вдосконалення системи військово-патріотичного та фізичного виховання молоді;
  • залучати творчу інтелігенцію, працівників літератури і мистецтва України, представників громадських організацій та засобів масової інформації до підтримки, пропагування і рекламування престижності військової професії серед усіх верств населення;
  • створити сприятливі умови для навчання військовослужбовців та здобуття якісної освіти, всебічного вдосконалення особистості та створення реальних умов заохочування та приваблювання молоді до служби у Збройних Силах;
  • підвищити ефективність функціонування медіацентрів, кіно-, радіо-, відеозабезпечення дозвілля військовослужбовців і членів їх сімей, створити умови для інтелектуального, культурного та фізичного розвитку особового складу в гарнізонах;
  • удосконалити механізм проведення професійно-психологічного відбору та вивчення відповідності рівня фізичної підготовленості кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом установленим вимогам та вдосконалити систему відбору кандидатів для вступу до ВВНЗ;
  • спланувати і здійснити заходи з підвищення ефективності органів військового управління, військових частин та військових комісаріатів щодо:
  • постійного моніторингу вакантних посад, необхідних термінів їх укомплектування, впровадження в практичну діяльність сучасних інформаційних технологій, автоматизації процесів обліку людських ресурсів та формування єдиної бази даних вакансій у військах (силах);
  • відбору громадян на військову службу за контрактом та службу у військовому резерві з урахуванням встановлених вимог до кандидатів, зокрема щодо визначення придатності громадян України до військової служби за станом здоров’я, фізичною підготовленістю, рівнем освіти та морально-психологічними якостями;
  • організації та проведення рекламних і пропагандистських заходів з молоддю та військовозобов’язаними, їх мотивації щодо вступу до ВВНЗ, проходження військової служби за контрактом та служби у військовому резерві.

4.3. Підготовка кадрів

З метою вдосконалення системи підготовки кадрів для Збройних Сил і приведення її у відповідність із новими завданнями та перспективною структурою Збройних Сил планується:

  • удосконалити законодавчу та нормативну базу з питань підготовки військових фахівців;
  • оптимізувати мережу вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів та навчальних центрів, удосконалити їх організаційно-штатні структури;
  • підвищити ефективність та зменшити вартість утримання системи військової освіти і науки, у тому числі за рахунок використання сучасних форм і способів навчання, надання платних освітніх послуг та виконання договірних науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;
  • підвищити якість підготовки військових фахівців з урахуванням перспективних засад бойового застосування Збройних Сил, збільшення питомої ваги практичних занять на бойовій техніці та участі слухачів і курсантів у навчаннях, тренуваннях, які проводяться з військами (силами);
  • оптимізувати переліки спеціальностей (спеціалізацій) з метою їх укрупнення з урахуванням організаційних заходів, що здійснюються у Збройних Силах, та створення нових напрямів і спеціальностей;
  • привести зміст підготовки військових фахівців у відповідність із державними стандартами вищої освіти, галузевими стандартами вищої військової освіти, сучасними потребами і досвідом підготовки військ (сил) з урахуванням нових вимог щодо їх застосування, досвідом операцій із підтримання миру та безпеки та сумісних навчань з військовими частинами і підрозділами збройних сил інших країн;
  • визначити обґрунтовані обсяги державного замовлення на підготовку військових фахівців з урахуванням перспективного складу Збройних Сил;
  • організувати підготовку медичного персоналу, спеціалістів у сфері економіки та фінансів, юристів, перекладачів та інших спеціалістів у вищих навчальних закладах із проходженням відповідного військово-професійного навчання (підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації) за спеціалізаціями у ВВНЗ та ВНП ВНЗ, а військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, у навчальних центрах;
  • удосконалити систему підвищення кваліфікації військовослужбовців, працівників Збройних Сил та державних службовців як складової безперервної ступеневої системи підготовки фахівців для Збройних Сил та підготовки резерву кандидатів для просування по службі;
  • продовжити вдосконалення системи підготовки професійного сержантського і старшинського складу Збройних Сил та підвищення його ролі в індивідуальній підготовці військовослужбовців та у складі підрозділу;
  • забезпечити вивчення іноземних мов військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил на рівні, достатньому для ефективного впровадження у Збройних Силах європейських стандартів та участі в міжнародних заходах і міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

4.4. Соціальне та гуманітарне забезпечення персоналу Збройних Сил, адаптація військовослужбовців до цивільного життя

З метою поліпшення соціального та гуманітарного забезпечення персоналу, створення належних умов служби, проживання, навчання та відпочинку військовослужбовців і їх сімей планується:

продовжити роботу із вдосконалення нормативно-правових актів з питань соціального та гуманітарного забезпечення персоналу Збройних Сил;

забезпечити подальше впровадження Концепції ідеологічної роботи у Збройних Силах України, розвиток системи військово-патріотичного виховання військовослужбовців та громадян України;

продовжити роботу щодо вдосконалення системи інформаційного забезпечення діяльності Збройних Сил, надання об’єктивної інформації суспільству про їх реформування та розвиток, формування позитивного іміджу, а також здійснення заходів щодо інформаційно-психологічної протидії негативному інформаційному впливу на діяльність військ (сил);

більш активно проводити роботу щодо залучення інститутів громадянського суспільства до популяризації в суспільстві військової служби, вирішення соціальних проблем військовослужбовців та членів їх сімей;

забезпечити створення належних умов для проходження служби та відпочинку військовослужбовців і членів їх сімей;

здійснити заходи щодо подальшого підвищення розміру грошового забезпечення військовослужбовців з метою посилення конкурентоспроможності військової служби на ринку праці;

впровадити систему стимулювання військової майстерності, розробити ефективний механізм преміювання військовослужбовців за досягнення у службі та високі показники підготовки підпорядкованих підрозділів і військових частин та нові елементи нематеріальної мотивації до військової служби;

здійснити заходи щодо гарантованого забезпечення військовослужбовців службовим житлом відповідно до потреб Збройних Сил та передбачити виплати військовослужбовцям, за їх бажанням, грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення;

продовжити розвиток системи медичного і санаторно-курортного забезпечення особового складу Збройних Сил, ветеранів військової служби, членів сімей військовослужбовців, удосконалити з урахуванням досвіду реформування збройних сил провідних європейських держав систему надання кваліфікованої медичної допомоги військовими медичними закладами відповідно до потреб Збройних Сил;

забезпечити дотримання передбачених законодавством соціальних і правових гарантій військовослужбовцям, які звільняються з військової служби у Збройних Силах, членам їх сімей;

забезпечити взаємодію з центральними органами виконавчої влади та недержавними організаціями в питаннях проведення соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які підлягають звільненню з військової служби у Збройних Силах;

створити єдину систему психологічної роботи на етапах відбору, професійного становлення та розвитку військово-професійних якостей військовослужбовців через запровадження інноваційних психолого-педагогічних технологій та методик;

забезпечити проведення соціальних та психологічних досліджень, видання підручників, посібників, монографій, наукових статей та методичних рекомендацій з питань морально-психологічного, соціального та інформаційного забезпечення;

здійснити координацію діяльності органів військового управління щодо створення умов для соціальної та професійної адаптації військовослужбовців до цивільного життя на етапі підготовки до звільнення з військової служби;

здійснити заходи щодо забезпечення задоволення релігійних потреб віруючих військовослужбовців.

5. Очікувані результати реалізації завдань за основними напрямами розвитку кадрової політики у Збройних Силах

Виконання завдань, визначених Концепцією, дозволить:

  • впровадити сучасні принципи в кадровій політиці у Збройних Силах, базуючись на основних положеннях Стратегії державної кадрової політики, з урахуванням потреб та перспектив розвитку Збройних Сил;
  • забезпечити якісне укомплектування особовим складом Збройних Сил з урахуванням їх перспективної структури, можливих джерел надходження особового складу, визначених до нього вимог та рівня його підготовки;
  • забезпечити об’єктивний відбір та прийняття на конкурсній основі кандидатів для проходження військової служби за контрактом та служби у військовому резерві;
  • створити умови для формування необхідного кадрового потенціалу Збройних Сил — професійно підготовлених, з високими морально-діловими якостями військовослужбовців, здатних якісно вирішувати складні військово-професійні завдання, спроможних очолювати військові підрозділи і частини в умовах, що динамічно змінюються;
  • удосконалити систему кадрового менеджменту у Збройних Силах, зорієнтувати її на застосовування сучасних технологій управління персоналом і спрямувати її на ефективне забезпечення потреб Збройних Сил в особовому складі;
  • забезпечити індивідуальний підхід у кадровій роботі з особовим складом та ефективне управління кар’єрою, прозорість та відкритість під час прийняття кадрових рішень;
  • здійснити обґрунтоване прогнозування потреби Збройних Сил у кадрових ресурсах відповідно до реальних та потенційних загроз у сфері національної безпеки і оборони;
  • підвищити якість та об’єктивність оцінки службової діяльності військовослужбовців за рахунок впровадження системи комплексного оцінювання військовослужбовців;
  • застосовувати в повсякденній діяльності кадрових органів автоматизовану інформаційно-аналітичну систему управління персоналом;
  • забезпечити розвиток у Збройних Силах інституту професійних сержантів та удосконалення системи їх підготовки;
  • удосконалити систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації всіх категорій персоналу з метою забезпечення її економічної доцільності, відповідності структурі та завданням Збройних Сил, впровадити безперервну ступеневу підготовку військових фахівців та резервістів;
  • організувати мовну та фізичну підготовку особового складу Збройних Сил на рівні, достатньому для ефективного виконання завдань у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки;
  • підвищити в суспільстві престиж служби у Збройних Силах, створити привабливі правові, соціальні та матеріальні умови проходження військової служби, забезпечити соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей, а також подолати негативні тенденції щодо відтоку кваліфікованих спеціалістів;
  • підвищити рівень інформованості військовослужбовців під час звільнення з військової служби, щодо забезпечення отримання додаткової професії (спеціальності) або вдосконалення кваліфікації.

6. Прикінцеві положення

Реалізація Концепції дозволить створити комплексну, ефективну, економічно доцільну та обґрунтовану систему забезпечення військ (сил) висококваліфікованим персоналом з високими морально-діловими якостями на підставі гідного стимулювання та мотивації до військової служби у Збройних Силах.

Упровадження Концепції здійснюється шляхом розробки та виконання програми її реалізації.

Загальне керівництво щодо реалізації Концепції покладається на першого заступника Міністра оборони України.

З метою впровадження Концепції створюється група, до складу якої залучаються керівники структурних підрозділів Міністерства оборони та Генерального штабу. На зазначену групу покладаються завдання щодо координації дій органів військового управління з виконання заходів із впровадження Концепції.

Положення Концепції можуть коригуватися та доповнюватися в залежності від змін суспільно-політичних та економічних умов розвитку держави, поточних та перспективних завдань Збройних Сил, бюджетного забезпечення їх функціонування та результатів виконання запланованих заходів.

Виконання поставлених завдань планується здійснити у два етапи.

На першому етапі, до кінця 2014 року планується розв’язати першочергові проблеми та завдання, спрямовані на створення передумов для досягнення якісно нового рівня кадрового забезпечення військ (сил), комплектування Збройних Сил виключно військовослужбовцями за контрактом, забезпечення соціального захисту осіб, які звільняються з військової служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил.

При цьому здійснюється виконання заходів, спрямованих на:

  • розробку та внесення змін до діючих законодавчих та нормативно-правових актів, пов’язаних із комплектуванням Збройних Сил персоналом;
  • удосконалення порядку комплектування Збройних Сил виключно військовослужбовцями військової служби за контрактом;
  • зміни в організаційно-штатній структурі системи кадрового менеджменту, уточнення функцій та повноважень її елементів, порядку їх взаємодії та механізмів забезпечення повного життєвого циклу всіх категорій персоналу;
  • уточнення прав і відповідальність командирів та посадових осіб кадрових органів під час підготовки та прийняття кадрових рішень у мирний час та на особливий період;
  • розвиток професійного сержантського та старшинського складу;
  • створення спеціального програмного забезпечення єдиної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи обліку та управління персоналом;
  • удосконалення елементів системи управління кар’єрою військовослужбовців, створення системи комплексного оцінювання військовослужбовців, використання типових алгоритмів кар’єри за посадами військовослужбовців, запровадження системи ротацій військовослужбовців, використання паспортів посад;
  • формування резерву кандидатів для просування по службі та направлення на навчання з урахуванням вимог типових алгоритмів кар’єри, ротаційних схем, паспортів посад, показників індивідуальної підготовки військовослужбовців, результатів бойової підготовки підрозділів (військових частин);
  • здійснення заходів щодо залишення на військовій службі та запобігання відтоку найбільш підготовлених військовослужбовців та молодих офіцерів;
  • подальшу оптимізацію системи військової освіти, уточнення змісту підготовки військових фахівців з урахуванням сучасних завдань розвитку Збройних Сил, удосконалення багаторівневої системи підготовки сержантського складу Збройних Сил.

Пріоритетним напрямом у кадровій роботі вважається ефективне службове використання військовослужбовців, які мають оперативно-стратегічний (оперативно-тактичний) рівень освіти, високий рівень професійної підготовки (класної кваліфікації), науковий ступінь (вчені звання), пройшли підготовку у військових навчальних закладах (навчальних центрах) країн-партнерів, є учасниками бойових дій, мають практичний досвід участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, служби в багатонаціональних органах військового управління, володіють іноземними мовами, та командирів (начальників) підрозділів, що протягом двох останніх років мають високі результати індивідуальної підготовки.

Водночас виконуються завдання, спрямовані на правовий та соціальний захист військовослужбовців Збройних Сил та членів їхніх сімей у процесі скорочення їх загальної чисельності, застосування нових принципів та підходів, визначених керівними документами щодо формування та ефективного використання кадрового потенціалу Збройних Сил, викорінення невимогливості, безпринципності і протекціонізму, підвищення в суспільстві престижу військової служби.

На кінець першого етапу планується здійснити основні заходи з приведення системи кадрових органів у відповідність із перспективною структурою Збройних Сил, відпрацювання відповідної нормативно-правової бази, системного застосування в практичній діяльності елементів управління кар’єрою військовослужбовців.

На другому етапі (2015–2017 роки) планується досягти належного рівня укомплектованості Збройних Сил якісно підготовленим та мотивованим до військової служби професійним особовим складом згідно зі штатами мирного та воєнного часу на рівні, який забезпечуватиме бойову здатність військових частин до виконання завдань за призначенням.

При цьому здійснюються заходи, спрямовані на завершення виконання завдань щодо:

  • розробки та внесення змін до діючих законодавчих та нормативно-правових актів, пов’язаних із комплектуванням Збройних Сил персоналом;
  • удосконалення елементів системи кадрового менеджменту Збройних Сил;
  • оптимізації структури особового складу з відповідними кількісно-якісними показниками та співвідношення категорій особового складу відповідно до потреб Збройних Сил і відповідних показників збройних сил провідних європейських держав;
  • удосконалення професійного сержантського і старшинського складу;
  • удосконалення механізмів комплектування Збройних Сил військовослужбовцями військової служби за контрактом;
  • удосконалення системи військової освіти, її інтеграції до державної системи освіти, оптимізації мережі ВВНЗ, удосконалення безперервної ступеневої системи підготовки військових фахівців;
  • впровадження єдиної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи обліку та управління персоналом;
  • щорічного збільшення грошового забезпечення військовослужбовців шляхом підвищення окладів за посадами та військовим званням;
  • розв’язання житлової проблеми у Збройних Силах, створення фонду службового житла.

Кадрове забезпечення здійснюватиметься в системі кадрового менеджменту на основі запроваджених системних підходів до управління кар’єрою військовослужбовців, із застосовуванням індивідуального підходу, забезпеченням прозорості, відкритості під час прийняття кадрових рішень, на підставі об’єктивного комплексного оцінювання діяльності кожної особи та стимулювання її до ефективного виконання поставлених завдань.

У соціальній та гуманітарній сфері будуть здійснюватися заходи із всебічного морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування військ (сил), правового захисту та соціальних гарантій військовослужбовців, членів їхніх сімей, соціальної та професійної адаптації осіб, які звільнятимуться з військової служби, військово-патріотичного виховання молоді та рекламування військової служби.

На кінець другого етапу передбачається суттєво покращити систему кадрового менеджменту Збройних Сил, залучити до військової служби за контрактом найбільш розвинутих, фізично здорових, морально стійких громадян України.

У подальшому, після 2017 року, здійснюватимуться заходи, спрямовані на вдосконалення окремих елементів системи кадрового менеджменту, підвищення якості комплектування військовослужбовцями військової служби за контрактом, вдосконалення професійного сержантського і старшинського складу, відповідно до потреб певного етапу розвитку Збройних Сил та вимог часу.

Кадрове забезпечення здійснюватиметься в системі кадрового менеджменту у відносно стабільних умовах розвитку Збройних Сил.

У соціальній та гуманітарній сфері будуть здійснюватися заходи щодо підтримання високого рівня морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування військ (сил) і високих стандартів правового захисту та соціальних гарантій військовослужбовців, членів їхніх сімей, соціальної та професійної адаптації осіб, які звільнятимуться з військової служби, військово-патріотичного виховання молоді і рекламування військової служби.


19 вересня 2013, 18:50 | ID: 162 | Переглядів: 14968

ОСТАННІ НОВИНИ


Переглядів: 14968 //